Формування нового адмінтерустрою України буде найбільш дискусійною частиною у децентралізаційній реформі.
При тім, що децентралізація є метою, а нова адміністративно-територіальна структура — засобом, саме він часто
перебирає на себе найбільше уваги громадськості, а також спричиняє найгостріші баталії.
Фахівці наголошують: потребу нового устрою зумовлює сама ідея передання повноважень на низовий рівень.
Для того, щоб система була ефективною, належить збільшити громади та райони. Інакше децентралізація
повноважень і фінансів буде випусканням води у пісок.
В експертній пропозиції Ігоря Коліушка передбачено створення 129 повітів на всій території України замість
490 районів, а також близько 1,5 тисяч громад замість 11,5 тисяч суб'єктів місцевого самоврядування
у нинішньому статусі.
З тих 129 повітів 10 припадає на окуповану частину Донбасу, а 8 — на Крим із Севастополем.
Українська влада має лише кілька місяців, щоб забезпечити конституційні зміни, уможливити об'єднання громад
і запустити новий адміністративно-територіальний устрій.
На чергових місцевих виборах (які, згідно з Конституцією, відбудуться 25 жовтня) українці обиратимуть нову
локальну владу. Ці вибори мають відбуватися під нові повноваження і в нових виборчо-громадних чи
виборчо-повітових округах, інакше реформу доведеться відкласти до наступних виборів.
У деяких країнах Європейської Унії реформа децентралізації тривала багато років — а в Україні вона має
відбутися в режимі «бліц», без зволікання, без можливості на експерименти й права на помилки.
Ціна прорахунку — дуже висока. «Інакше ми не здобудемо шансу на розвиток, — каже Ігор Коліушко, — а відтак,
в умовах теперішнього зовнішнього тиску, під загрозою опиняється існування держави».
шоб ты так не заморачивалась с буряками
