Плохие украинцы, добрые израильтяне и мокрые дети
Вот уже несколько дней на просторах интернета гуляют предматчевые фото сборных Украины и Израиля под дождем с детьми. Многе коллеги поспешили их перепостить и разместить у себя на сайтах, снабдив стройным хором осуждения подопечных Михаила Фоменко и хвалебными одами в адрес гостей.
Я эту позицию, мягко говоря, не разделяю, потому и картинок этих на UA-Футбол не было, однако, когда истерика всеобщая достигла немыслимых размеров, мы все-таки решили внести ясность.
Позвольте процитировать пост моего коллеги Ивана Вербицкого на Facebook, под каждым словом которого готов подписаться и я:
Чесно кажучи, дивує простакуватість і піддатливість українців, які так легко проковтнули дешеву провокацію. Розумію малоросів, вони звикли паплюжити все українське і постійно натякати, які ми погані на тлі інших націй. Але ж дурню про доброту ізраїльських футболістів і пофігізм наших з'їло чимало адекватних людей.
Насправді ж як все було? Команди вийшли на поле, лив сильний дощ. Першим лунав гімн Ізраїлю. Гості його прослухали у вітрівках, а потім, коли від них відвели камери, бо лунав гімн України, почали знімати верхній одяг. Чесно кажучи, я й навіть не зрозумів, що його вдягають на дітей. Мабуть, лише дехто вдягнув. Найперше мене здивувало, що гості не стоять струнко, коли лунає гімн іншої держави, а щось там роблять. Ось вам і весь "гуманізм" одних і "черствість" інших.
Зізнаюся, я навіть покепкував акуратно з цього моменту в звіті про матч. Мовляв, зняли з себе ізраїльтяни додаткову важкість. Але дехто захотів переграти чиюсь недолугість в благородство. То перше.
Друге - подивіться на обличчя тих дітей, які стоять поряд з українськими гравцями. По них видно, що вони сильно страждають через те, що стоять під дощем? Навпаки, всі щасливі, з усмішками. Певен, на місці цих дітей і під цим дощем хотіли б опинитися десятки тисяч українських дітей. Бо то велика честь - вивести найкращих футболістів країни, на головному стадіоні держави на матч.
Простоявши десять хвилин під літнім дощем, дітки побігли до роздягалень і вдягли сухі речі. А яка користь була від ізраїльського жесту, коли вони через п'ять хвилин під зливою мокрий одяг накрили мокрим?
Майте совість, хоч ті, хто вважає себе українцями, не розповсюджуйте такої дикої ахінеї.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Стыдно, правда стыдно. Ведь в таких "мелочах" вся сущность (или как модно сейчас говорить- менталитет), наших соотечественников.
Просто это на уровне подсознания - дети нуждаются в защите, они - главное, что есть в жизни.
