Статус:
Offline
Реєстрація: 28.10.2008
Повідом.: 5651
Реєстрація: 28.10.2008
Повідом.: 5651
Как всё было на самом деле:
Случай в магазине.
Кассир (К): Карточка есть, пакет надо?
Мирошниченко (М): Перейдіть на українську, будь ласка.
К: Не поняла. Пакет надо?
М: Ще раз прошу, говорьте зі мною українською.
К: Мужчина, у Вас проблемы? Как хочу, так и говорю.
М: Ми в Україні, я маю право на обслуговування з використанням державної мови.
К: А я её не знаю, оплачивайте покупки.
М: Якщо не знаєте, то чому займаєте посаду, на якій треба спілкуватися з клієнтами?
К: А где мне работать? Не задерживайте! Охрана!
М: Працюйте там, де розмовляти буде не потрібно! Прибиральницею, наприклад. Професій багато, німі ж працюють якось.
Охранник без бейджика и, скорее всего без формы (О): Так, шо тут? Мужик, какие-то проблемы?
М: Ви хто є?
О: А шо не видно? Не задерживай, пошли отойдём, щас порешаем всё, бандеровец.
М: Я нікуди з вами не піду. Я краще викличу міліцію з приводу погроз невідомого. (Телефонує 102, починає викликати наряд.)
О, в сторону: Да пошёл ты, чмо кудрявое... (Уходит, показывая безразличие к ситуации на кассе.)
М оплачивает покупки и уходит выплёскивать возмущение реальностью в бложик, кассиры после смены обсуждают с охранниками "необдеквата" и "быдлила", распивая слабоалкоголку на лавочке у супермаркета. Управляющий супермаркета, в очередной редкий раз встретившись с низовым персоналом лично, увольняет из охраны людей, не умеющих общаться вежливо. Конец.
Как это представили борцы "За великую Малороссию, русский язык каждому и смерть бандеровцам от рук лучшего перзидента Проффесора сотоварищи":
Дебош, пьяная вакханалия и оргия развратного депутата-нациста в супермаркете!
К: Нижайше интересуюсь у Вас, почтеннейший клиент, насчёт наличия нашей накопительной карты, а также потребности в таре для покупок. (Кланяется, делает реверанс и "ку!" два раза.)
М: Руськогаварящеє бидло, пязди мовою! (Б'є кулаком по монетниці.)
К: О Господи, мне послышалось дикое... Наверно, показалось. Ещё раз повторите Ваш ответ, пожалуйста. (Делает сальто и стриптиз.)
М: Тупе кацапське понаїхало! Не мекай тут, а говори мовою Вяликага Тараса Григоравича Шевченко! Тягнибок нєх жиє! (Робить нацистське вітання лівою рукою, потім правою, потім обома.)
К, бледнея: Василий, защитник наш, поскорее подойдите! И приведите специалиста по украинскому языку. Боюсь, я сама не смогу обслужить клиента из-за недостаточного образования. Подождите пока, уважаемый покупатель! Могу скрасить ожидание, отдав Вам, всегда правый клиент, свою... (всхлипывает) свою... девичью честь.
М, розриваючи вишиванку на грудях: Кому ти потрібна, лярва москальска?! Ти ж навіть говорити не можеш, щось гавкаєш окупантською, нормальні люди тебе не розуміють! Бери ганчірку та відро, вперед гівно змивати з полу -- ось твоя робота! Ти та тобі подібні створіння німими треба зробити, от тоді перестанете працювати там, де не треба!
О: Я здесь, прошу простить за ожиданье, любезнейший клиент! (Падает ниц и целует казацкие сапоги М.)
М: А ти хто, черговий блазень з Московстана? Ти що, ненавидиш Україну, що оцей спаплюжений монголами діалект української використовуєш? Слава Україні, героям слава! (Витягає з кишені шароварів шмат сала та пляшку первача, випиває, з'їдає, мерзотно відригує.)
О: Я здесь работаю на должности охранника, вот... (Показывает на бейдж.)
М, зриваючи бейдж: Що це за гівно? Ти ніхто! (Рве та з'їдає бейдж, запиває залишками з пляшки.) А я депутат! Я зараз викличу знайомих міліціянтів, вони вас двох у відділ увезуть, там будете у нас смоктати!
О, сбрасывает тужурку и расправляет плечи: Да как Вы смеете! Я -- бывший русский офицер, пожарный, учитель, врач и вообще простой человек! Я не потерплю такой грубости и хамства, кем бы Вы ни были и какую ориентацию не имели бы!
О двумя пальцами обезвреживает М, подымает его за косу и выносит из супермаркета. Все аплодируют, К скромно улыбается. Их с О ждёт счастливая жизнь под лозунгом Партии Регионов "Нет покращенню, даёшь улучшение" и мудрым управлением друга России, профессора Виктора Фёдоровича -- покровителя русского языка и простого народа. Конец.
Як це описали ідеологи опозиційного об'єднання:
Спроба нападу на депутата агентами Кремля та регіоналів!
К: Эй, ты! Карточка, пакет?
М: Шановна пані! Як буде Ваша ласка, то я бажав би, щоб наше спілкування надалі відбулося на мові Кобзаря та Нечуй-Левицького! (вклоняється у пояс)
К: Гы-гы, телячья мова. Слышь, укр, давай, не тяни резину. Пакет давать? (Ковыряется в носу.)
М, засмучено: Вельмишановна, що з Вами? Чи з Вами ми не в українській державі зараз? Я прошу Вас, благаю: з поваги до законів та наших предків чи не могли б Ви говорити на державній мові? (З надією у погляді вичікує.)
К: Так ты бандеровец и нацик! Я видела плакат, там ваши всех убивали, насиловали и ели! А ещё вы всех русских хотите убить, изнасиловать и съесть -- по новостям рассказали всё! И обучить всех украинскому, даже детей! Из-за вас у меня зарплата в полторушку, муж-рецедивист и мэр-наркоман. Вася, где ты швондяешь, шлеппер, сюда тащись, тут фашист!
М: Та годі Вам, жіночко! Я лише хотів як громадянин України отримати сервіс на рідній мові...
О: Так, бля, шо, нахуй, тут ваще? Ты, бля, фашист? Сысышь, чо доебался к женщине? Пиздуй отсюда в свою Западенщину! Я мусоров набрал, они уже в пути! (Замахивается.)
М: Василь, ваш бейдж злетів, тримайте. Не треба сварок, я все ж народний обранець. Як є якісь проблеми, то звертайтесь у будь-який зручний для Вас час! (Роздає свої візитки О та К.) Ви ж теж українці, яких принижує та грабує сучасна камарилья Партії Регіонів та їх псевдо-комуністичних сателітів.
На обличчях О та К з'являються сліди напруженної думки, просвітлення та ніяковіння. М делікатно зникає, потім вночі таємно допомагає К і О встати у ряди опозиції для боротьби з режимом. Янукович дізнається, що операція "Мовна провокація" провалилася, з приводу чого засмучується, сидячи на золотому унітазі. Юлія Володимирівна благословляє Україну та її народ. Кінець.
Случай в магазине.
Кассир (К): Карточка есть, пакет надо?
Мирошниченко (М): Перейдіть на українську, будь ласка.
К: Не поняла. Пакет надо?
М: Ще раз прошу, говорьте зі мною українською.
К: Мужчина, у Вас проблемы? Как хочу, так и говорю.
М: Ми в Україні, я маю право на обслуговування з використанням державної мови.
К: А я её не знаю, оплачивайте покупки.
М: Якщо не знаєте, то чому займаєте посаду, на якій треба спілкуватися з клієнтами?
К: А где мне работать? Не задерживайте! Охрана!
М: Працюйте там, де розмовляти буде не потрібно! Прибиральницею, наприклад. Професій багато, німі ж працюють якось.
Охранник без бейджика и, скорее всего без формы (О): Так, шо тут? Мужик, какие-то проблемы?
М: Ви хто є?
О: А шо не видно? Не задерживай, пошли отойдём, щас порешаем всё, бандеровец.
М: Я нікуди з вами не піду. Я краще викличу міліцію з приводу погроз невідомого. (Телефонує 102, починає викликати наряд.)
О, в сторону: Да пошёл ты, чмо кудрявое... (Уходит, показывая безразличие к ситуации на кассе.)
М оплачивает покупки и уходит выплёскивать возмущение реальностью в бложик, кассиры после смены обсуждают с охранниками "необдеквата" и "быдлила", распивая слабоалкоголку на лавочке у супермаркета. Управляющий супермаркета, в очередной редкий раз встретившись с низовым персоналом лично, увольняет из охраны людей, не умеющих общаться вежливо. Конец.
Как это представили борцы "За великую Малороссию, русский язык каждому и смерть бандеровцам от рук лучшего перзидента Проффесора сотоварищи":
Дебош, пьяная вакханалия и оргия развратного депутата-нациста в супермаркете!
К: Нижайше интересуюсь у Вас, почтеннейший клиент, насчёт наличия нашей накопительной карты, а также потребности в таре для покупок. (Кланяется, делает реверанс и "ку!" два раза.)
М: Руськогаварящеє бидло, пязди мовою! (Б'є кулаком по монетниці.)
К: О Господи, мне послышалось дикое... Наверно, показалось. Ещё раз повторите Ваш ответ, пожалуйста. (Делает сальто и стриптиз.)
М: Тупе кацапське понаїхало! Не мекай тут, а говори мовою Вяликага Тараса Григоравича Шевченко! Тягнибок нєх жиє! (Робить нацистське вітання лівою рукою, потім правою, потім обома.)
К, бледнея: Василий, защитник наш, поскорее подойдите! И приведите специалиста по украинскому языку. Боюсь, я сама не смогу обслужить клиента из-за недостаточного образования. Подождите пока, уважаемый покупатель! Могу скрасить ожидание, отдав Вам, всегда правый клиент, свою... (всхлипывает) свою... девичью честь.
М, розриваючи вишиванку на грудях: Кому ти потрібна, лярва москальска?! Ти ж навіть говорити не можеш, щось гавкаєш окупантською, нормальні люди тебе не розуміють! Бери ганчірку та відро, вперед гівно змивати з полу -- ось твоя робота! Ти та тобі подібні створіння німими треба зробити, от тоді перестанете працювати там, де не треба!
О: Я здесь, прошу простить за ожиданье, любезнейший клиент! (Падает ниц и целует казацкие сапоги М.)
М: А ти хто, черговий блазень з Московстана? Ти що, ненавидиш Україну, що оцей спаплюжений монголами діалект української використовуєш? Слава Україні, героям слава! (Витягає з кишені шароварів шмат сала та пляшку первача, випиває, з'їдає, мерзотно відригує.)
О: Я здесь работаю на должности охранника, вот... (Показывает на бейдж.)
М, зриваючи бейдж: Що це за гівно? Ти ніхто! (Рве та з'їдає бейдж, запиває залишками з пляшки.) А я депутат! Я зараз викличу знайомих міліціянтів, вони вас двох у відділ увезуть, там будете у нас смоктати!
О, сбрасывает тужурку и расправляет плечи: Да как Вы смеете! Я -- бывший русский офицер, пожарный, учитель, врач и вообще простой человек! Я не потерплю такой грубости и хамства, кем бы Вы ни были и какую ориентацию не имели бы!
О двумя пальцами обезвреживает М, подымает его за косу и выносит из супермаркета. Все аплодируют, К скромно улыбается. Их с О ждёт счастливая жизнь под лозунгом Партии Регионов "Нет покращенню, даёшь улучшение" и мудрым управлением друга России, профессора Виктора Фёдоровича -- покровителя русского языка и простого народа. Конец.
Як це описали ідеологи опозиційного об'єднання:
Спроба нападу на депутата агентами Кремля та регіоналів!
К: Эй, ты! Карточка, пакет?
М: Шановна пані! Як буде Ваша ласка, то я бажав би, щоб наше спілкування надалі відбулося на мові Кобзаря та Нечуй-Левицького! (вклоняється у пояс)
К: Гы-гы, телячья мова. Слышь, укр, давай, не тяни резину. Пакет давать? (Ковыряется в носу.)
М, засмучено: Вельмишановна, що з Вами? Чи з Вами ми не в українській державі зараз? Я прошу Вас, благаю: з поваги до законів та наших предків чи не могли б Ви говорити на державній мові? (З надією у погляді вичікує.)
К: Так ты бандеровец и нацик! Я видела плакат, там ваши всех убивали, насиловали и ели! А ещё вы всех русских хотите убить, изнасиловать и съесть -- по новостям рассказали всё! И обучить всех украинскому, даже детей! Из-за вас у меня зарплата в полторушку, муж-рецедивист и мэр-наркоман. Вася, где ты швондяешь, шлеппер, сюда тащись, тут фашист!
М: Та годі Вам, жіночко! Я лише хотів як громадянин України отримати сервіс на рідній мові...
О: Так, бля, шо, нахуй, тут ваще? Ты, бля, фашист? Сысышь, чо доебался к женщине? Пиздуй отсюда в свою Западенщину! Я мусоров набрал, они уже в пути! (Замахивается.)
М: Василь, ваш бейдж злетів, тримайте. Не треба сварок, я все ж народний обранець. Як є якісь проблеми, то звертайтесь у будь-який зручний для Вас час! (Роздає свої візитки О та К.) Ви ж теж українці, яких принижує та грабує сучасна камарилья Партії Регіонів та їх псевдо-комуністичних сателітів.
На обличчях О та К з'являються сліди напруженної думки, просвітлення та ніяковіння. М делікатно зникає, потім вночі таємно допомагає К і О встати у ряди опозиції для боротьби з режимом. Янукович дізнається, що операція "Мовна провокація" провалилася, з приводу чого засмучується, сидячи на золотому унітазі. Юлія Володимирівна благословляє Україну та її народ. Кінець.
Из чьих крестьян будете?