Статус:
Offline
Реєстрація: 07.06.2010
Повідом.: 6848
Реєстрація: 07.06.2010
Повідом.: 6848
У єдності - перемога!
Суспільні події останнього часу нагадали нам що в Україні народжуються великі люди - спортсмени, науковці, митці. То чому такі проблеми з політиками? Справжні чесні, принципові лідери - таких людей один на мільйон. За такою статистикою у нас їх має бути десь 45 (образно кажучи звісно).
Тому проблема не в дефіциті особистостей, а у суспільному розладі. У відсутності суспільної згуртованості. Перед нами - громадянами України - постало багато хронічних проблем які ми маємо вирішувати - корупція, адміністративний тиск, фактична відсутність незалежної судової системи, систематичне порушення наших прав на приватну власність, соціальні гарантії незахищеним категоріям населення і немайнових природних прав на життя, здоров'я, особисту недоторканність та власну гідність. Нас сварять один з одним, залякують і відволікають суспільну увагу на усіляку фігню типу нова Конституція, мовні закони, нова назва міліціянтів та навіть нова їх уніформа. Який сенс якщо Конституція та закони не виконуються можновладцями? Яка різниця якщо народ не сприймає міліцію як захисника суспільства?
Я кажу саме про суспільні проблеми а не дефекти управління чинної владної еліти. Це проблеми, з якими ми маємо боротися спільно, послідовно і невтомно. І коли подолаємо ці проблеми (або хоча мінімалізуємо їх вплив на життя суспільства) то багато інших проблем (у т.ч. і мовних) вирішиться легко і безболісно, бо є такі питання які вирішуються тільки із відчуттям солідарності і порозуміння. Пропоную наступні ключові тези для обговорення:
1.Політика - професія чи мистецтво?
2.Суспільний статус та особисті якості ідеального політика.
3.Суспільна роль індивіда - політики, бізнесмени, духовенство, громадські діячі і ін.
Суспільні події останнього часу нагадали нам що в Україні народжуються великі люди - спортсмени, науковці, митці. То чому такі проблеми з політиками? Справжні чесні, принципові лідери - таких людей один на мільйон. За такою статистикою у нас їх має бути десь 45 (образно кажучи звісно).
Тому проблема не в дефіциті особистостей, а у суспільному розладі. У відсутності суспільної згуртованості. Перед нами - громадянами України - постало багато хронічних проблем які ми маємо вирішувати - корупція, адміністративний тиск, фактична відсутність незалежної судової системи, систематичне порушення наших прав на приватну власність, соціальні гарантії незахищеним категоріям населення і немайнових природних прав на життя, здоров'я, особисту недоторканність та власну гідність. Нас сварять один з одним, залякують і відволікають суспільну увагу на усіляку фігню типу нова Конституція, мовні закони, нова назва міліціянтів та навіть нова їх уніформа. Який сенс якщо Конституція та закони не виконуються можновладцями? Яка різниця якщо народ не сприймає міліцію як захисника суспільства?
Я кажу саме про суспільні проблеми а не дефекти управління чинної владної еліти. Це проблеми, з якими ми маємо боротися спільно, послідовно і невтомно. І коли подолаємо ці проблеми (або хоча мінімалізуємо їх вплив на життя суспільства) то багато інших проблем (у т.ч. і мовних) вирішиться легко і безболісно, бо є такі питання які вирішуються тільки із відчуттям солідарності і порозуміння. Пропоную наступні ключові тези для обговорення:
1.Політика - професія чи мистецтво?
2.Суспільний статус та особисті якості ідеального політика.
3.Суспільна роль індивіда - політики, бізнесмени, духовенство, громадські діячі і ін.