до 1991 никто не помнил и не горевал, так как идеологи состояли в Компартии и славили ее на весь мир.
в народе-то помнили, а вот как относились идеологи можно посмотреть на примере одного из главных певцов голодомора, бывшего коммуниста-идеолога Кульчицого.
вот краткая выдержка из его библиографии:
1974 - Політика КПРС по піднесенню народного добробуту в період розвинутого соціалізму
1975 - Здійснення ленінського курсу на соціалістичну індустріалізацію в Українській РСР (1926–1937 pp.)
1976 - Економічна стратегія КПРС
1976 - Підвищення матеріального добробуту радянського народу в дев'ятій п'ятирічці
1978 - Провідна роль робітничого класу в утворенні і зміцненні нової історичної спільності людей – радянського народу
1979 - Роль КПСС в формировании социалистического образа жизни
1980 - Торжество ленінських ідей соціалістичної індустріалізації
1985 - Возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною (соціально-політичні і правові основи)
1987 - В дружній сім'ї радянських народів
1989 - Демографічні наслідки голоду 1933 р. на Україні
2002 - Демографічні наслідки голоду-геноциду 1933 р. в Україні
2003 - Криза колгоспного ладу
2004 - Опір селянства суцільній колективізації
2005 - Голодомор 1932 – 1933 рр. в Українi як геноцид
2007 - Голодомор 1932-1933 pp.: механізми сталінського терору