Arkktur
A
Я бачу людей, що бояться нових великих перемін, нових Майданів, бояться залишитись без нагрітого місця, бояться все втратити, що досягали шажками та по крихті. І я їх розумію. От коли починаєш свій розвиток, починаєш розуміти, що навіть якщо шось втратиш, то повернеш все назад дуже скоро.
Потім іде стадія накопичення - квартири, машини, інший непотріб. Як в наших е-декларантів. І тільки потім, на новому щаблі розвитку, розумієш, що то все зайве і тільки обтяжує. А на наступному приходить розуміння, що нічого не втратиш, бо вже навчився відмовлятися від того, що обтяжує. Коли вже достатньо одної квартири на кожну дитину, одної дачі на всіх, однієї автівки на кожного члена сім'ї. А от що далі? Як зрозуміти, що на думці у Біла Гейтса чи Ілона Маска? От із ким цікаво поспілкуватися. А нам замість того нав'язують нову релігію - молитися на ідола, що іще досі займається накопиченням і гребе під себе геть усе. І все заради того, щоби чогось не сталося і не втратити того лайна, що є. Та заберіть вже в них усе, нехай вже перестануть боятися. І почнуть з нуля, досягши небачених для себе вершин, або вішаються від відсутності надій та бажання жити. Ніхто не неволить.
Ну ты даешь..С видом гуру Великого рассказываешь, что утром солнце встает, а вечером заходит..
что не понимаешь сути: так считают дикари. Культурные же люди требуют доказательств.По двум причинам, во-первых, видеть то, что далеко, без доказательств невозможно, а во-вторых, надо проверять не сумасшедший ли придурок твой собеседник.
