Статус:
Offline
Реєстрація: 12.04.2016
Повідом.: 863
Реєстрація: 12.04.2016
Повідом.: 863
Перегляньте відео нижче, щоб дізнатися, як встановити наш сайт як веб-програму на головному екрані.
Замітка: Для цієї функції наразі потрібен доступ до сайту за допомогою вбудованого браузера Safari.
Если других навыков и умений нет, то лучше клубнику собирать,чем от голода умереть.
Если других навыков и умений нет, то лучше клубнику собирать,чем от голода умереть.
А чего не должно быть работы? Говна всегда надо разгребать. Другое дело, сколько платят за неквалифицированный труд, тем более в Украине.Это вопрос десятый.
Мы тут наличие работы в Украине обсуждаем.
Есть работа или нет?
Есть.
Кто хочет - тот найдет.
По своим умениям и навыкам.
Ещё вопросы?
А чего не должно быть работы? Говна всегда надо разгребать. Другое дело, сколько платят за неквалифицированный труд, тем более в Украине.
Сама не поехала еще
Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” на даний момент надає багатоцільову матеріальну допомогу особам, які постраждали від війни та проживають на даний момент у 4 областях: Київська, Харківська, Сумська та Чернігівська в рамках партнерства з Естонською радою у справах біженців за підтримки Всесвітньої продовольчої програми.
В рамках цієї програми надається пріоритет наступним категоріям вразливих верств населення, які є внутрішньо переміщеними особами або місцевими жителями з цих 4 областей:
члени сім’ї були травмовані або поранені внаслідок бойових дій;
внаслідок бойових дій повністю втратили житло;
житло зазнало часткового руйнування і потребує ремонту;
одинока мати/батько з неповнолітніми діти;
в сім’ї є люди з інвалідністю, або онкохворі які потребують коштовного лікування;
втратив(ла) роботу і залишив(ла)ся без коштів для існування;
був(ла) вимушений(а) виїхати з місця проживання внаслідок бойових дій;
малозабезпечені сім’ї, а також люди похилого віку.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділітебе в помощь.
Поезда ходят.
Ви плутаєте різні речі: констатацію фактів та засудження. Я не засуджує, якщо хтось залишається на ЗУ. Доїхав до Львова, чи Франківська, чи Ужгорода - ти вже молодець та матусін пиріжечек. Не має сил фізичних чи психологічних їхати далі - це цілком нормально та не про засудження.Запам'ятайте, ніхто нічиє місце не займає, ніхто нікого не об'їдає. Кожне рішення складне і в одночас просте, кожне рішення правильне і ні.
Ні звичайно. Я "їм" румунську гуманітарку, те що дає Румунія, а фактично податківці Румунії, а також те що збирають звичайні громадяни Румунії.Українську гуманітарку їсть?! В неї дитина не українська? Чи може вона сама не українка? Ви чию гуманітарку їсте? Мені здається, що їсте ту саму українську, тільки її в Україну не доставляли, а там вам видали.
Подруга жила у дитячому садочку у Львові. Дорослі сплять на підлозі на матах. Ніякої обов'язкової праці не було. Помогали волонтерам за бажанням.Місце в садочку для літньої пари? На другому ярусі? Чи може бабусю припашемо посуд мити та картоплю чистити на п'ядесятьох, наприклад.
Ще раз, я нікого не оцінюю, навпаки оцінюють мене, але то пусте. У стресі мозок видає дивні кульбіти. Не зважає на небезпеку, відхрещується від неї, компенсує страхіття думками "я молодець!"Краще чи нє, то не нам з тобою вирішувати і оцінювати.
Бути людиною треба завжди.
А чё это вы прям за всех расписались?То, что ты тупая пизда, уже ясно всем.
Родить - далеко не главная цель для женщины. Многие сознательно отказываются от материнства даже имея благополучный детско-родительский опыт, ну потому что это тяжело, время, ресурсы, здоровье, свобода и т.д. И это нормально.Какой там уже психолог. Не рожать - единственный выход. Насмотрелась я на детей у подруг, просто знакомых, даже теткина дочка- кацапка, типа сестрица моя двоюродная - та ещё оторва. И это ей тогда лет шесть было, сейчас видимо около двадцати... Одно могу вам сказать - ну их в баночку, засранцев. Да и маму радую - она боялась как и все мамы, что в подоле принесу, понятное дело, а годы показали, что уже не принесу. А когда говорю ей об этом, она отвечает: та лучше б ты в подоле принесла. Но уже поздно. Решение принято.
И какая с меня мать!? Бить не хочу как меня били, а по другому как воспитать, чтоб нормальным вырос?
Обидно другое. Мать у меня деньги просит, а у кого мне просить, когда работать уже не смогу?
Ви плутаєте різні речі: констатацію фактів та засудження. Я не засуджує, якщо хтось залишається на ЗУ. Доїхав до Львова, чи Франківська, чи Ужгорода - ти вже молодець та матусін пиріжечек. Не має сил фізичних чи психологічних їхати далі - це цілком нормально та не про засудження.
Але зовсім інша річ, коли мені показують, що ті хто виїхали за кордон - редіски, а ті, що залишилися, - патріоти, та нащо взагалі виїжджати, якщо в Україні є багато місць, де безпечно. І взагалі ті, хто уїхали, кинули країну та поїхали собі щастя шукати та дупу у теплому гріти, а ті, хто залишилися, - молодці. Отут і розповідаєш, що в реаліях війни, для країни та для їнших вигідніше виїхати за кордон.
Ні звичайно. Я "їм" румунську гуманітарку, те що дає Румунія, а фактично податківці Румунії, а також те що збирають звичайні громадяни Румунії.
Ще раз, це не означає, що не можна їсти українську. Але є простий розрахунок, його треба розуміти та свідомо робити вибір. А не розмахувати папірцем: я - патріот, тому я в Україні.
Подруга жила у дитячому садочку у Львові. Дорослі сплять на підлозі на матах. Ніякої обов'язкової праці не було. Помогали волонтерам за бажанням.
Ще раз, я нікого не оцінюю, навпаки оцінюють мене, але то пусте. У стресі мозок видає дивні кульбіти. Не зважає на небезпеку, відхрещується від неї, компенсує страхіття думками "я молодець!"
Я приводжу людям факти, вони звичайно не подобаються, бо вимогають від людей вийти із хатинки и зробити свідомий вибір. А це тяжко. Деякі навіть тиснуть жалобу на офіційні новини, які я пишу тут. Тому що заперечення та страусіна політика. А зараз не можна, це може дуже дорого коштувати.
Какой такой зворотній путь?)
Его оплачивают лишь в случае депортации, но до границы. И навряд ли она вообще когда-то вернётся.
Ті, хто запросив статус тимчасового захисту повинні повернутися, як війна закінчиться. Ті, хто запросили статус біженця, матимуть його, або отримати і залишитися на довший час, або виїхати, якщо статус не нададуть.
І не факт, що безкоштовний проїзд для українців залишиться і в зворотньому напрямку, а тим більше, коли війна скінчиться... Чи це не спадає людям на думку?
могу вас разочаровать, очень скоро всех тупых овуляшек, под зад коленом, домой отправят. А на счет заграницы, то никогда не считала Румынию таковой.
Еще одна тупая овуляшка нарисовалась. Были везде, и все прекрасно знаем, особенно, то, что вы со своими тупыми, сопливыми детьми, там, точно не нужны. И кстати, это вам всем это покоя не дает.
Раз ты бывала и знаешь, значит тебя уже вышвырнули? Потому ядом и исходишь? Не удивительно с таким воспитанием.
Почему сразу "вышвырнули"? Человек бывал за границей, знает обычаи.