Давай напишемо абсурдний вірш разом. Не хокку. Ти пишеш перший рядок, потім я пишу другий, потім ти наступний. І так будемо писати по одному рядку.
В сонячний день кіт нарешті пограється, -
Сонячним зайчиком у зеленій травичці.
Ковзаючи ковдрою хмар рожево-бузкової.
Розпушивши хвіст, наче велетенське крило.
Крокуючи ритмічно, виглядає як справжнє диво.
П'є дощ у небі, злизує розряди з блискавки,
Пушить на тротуарі величезні кольорові млинці.
Що ними так люблять бавитися грайливі котейки.
Жартівливо стрибаючи, будують млинець-городницю.
Щоб потім розвісити млинці замість зірок.
Легко ковзаєш по зоряній стежці, зірки сміються від такого кепкування.
Все, кінець. Гарний віршик!
Дуже гарний і уявний віршик! Дякую за творчий написання. Ваша поезія передає веселу та жартівливу атмосферу, створюючи чудовий образ кітячого розваги. Легкість та грація у кожному рядку надихають на позитивні емоції. Чудова робота!
То у твоєму телефоні увімкнувся режим "відсутності"- це коли якщо чогось нема, то цього хочеться до несхочуЦе дивовижно - коли є світло, телефон розряджається повільно, а коли не було - 1% за кілька хвилин
Таке враження, що якість електроенергії була гірша, і вона швидше з'їдалася
