Дякую Вам за таку жваву дискусію)
Шановні жіночки, дуже вдячна Вам за вашу активність у дослідженні. Я була впевнена, що % чоловіків пройшовших анкетування, буде більшим, ніж у жінок (тому що чоловіків в країні, в Харкові, більше ніж жінок).)) А виявилось , що 65 на 35)).
Я завжди знала, що чоловіки такі собі герої, коли справа не доходить до дії.
У реальному житті, при проходженні цього опитування, вісім з десяти чоловіків відмовились його пройти (мотивація відмови була різною, але не новою). З точки зору психології, це норма. Чоловіки бояться та не люблять показувати свої реальні відчуття напоказ. Бояться, що можуть здатись менш привабливими, бояться розкрити та проявити почуття, бояться осуду зі сторони своїй же статі, це так по-дитячому (це моє імхо)). Милі та шшановні чоловіки, поки саме ви боїтесь - інші роблять свою справу.
Опитування створено для того, щоб почути та зрозуміти обидві статі. Опитування без надання особистісних даних, воно закрите. Дослідження направлене на розробку або коректировку заходів, щодо поліпшення психоемоційного стану осіб, які проживать у прифронтовій зоні. Якщо ви не знаєте, то зараз дізнаєтесь, що методики роботи з особистостями, які мають ПТСР спрацьовують по-різному, в залежності від ступеня травматизованості особи. Практики (методи), які раніше працювали до 24 лютого, на нашій східній та північній територіях вже не працюють, верніше не спрацьовують. На інших територіях країни теж потрібно проводити такі дослідження і виробляти нові методики виявлення та надання психологічної допомоги.
Якщо з 2014 року в країні було зафіксовано 30% хворих на ПТСР, то з початком повномасштабного вторгнення, початком війни проти України, кількість збільшилась до 70%. Зараз вже можна констатувати, що вся Україна має ПТСР різного ступеня та різного прояву. У минулому році військові (вибіркові частини, які брали участь у бойових діях безпосередньо на першій бойовій лінії) теж проходили схоже, адаптоване для них дослідження (вони знайшли для цього час).
Шановні громадяни України, зрозумійте, якщо ви не маєте бажання приділити 20 хвилин свого часу та бути причепними для таких важливих досліджень, коли у вас є можливість ( а ви нею нехтуєте) взяти участь і проявити себе, як особистість, тоді висновок не застане на себе чекати... Хто, якщо не Ви? А якщо не ви - то за вас... (як завжди)
П.С. З дякою, але без поваги, кризовий психолог з 2014 року. Це моя дисертаційна робота. Дякую всім хто приймає участь! Все буде добре для кожного з нас!!!
❤️
