Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

История уничтожения украинского языка

  • Автор теми Автор теми General Dead
  • Дата створення Дата створення
В моем государстве, Украине, нет проблем говорить ни на русском, ни на украинском. Поэтому говорю на том, на котором мне удобнее. И тем страннее мне слышать нытье озабоченных *****ов, которым за русские слова уже начинают языки вырывать в некоей параллельной Украине.

Однако ж находятся лингвоинвалиды, которые, зная русский язык, не в состоянии выучить украинский. Вот где главная загадка нашей эпохи! :D

Это называется лингвоинвалидность.

Экзамен по украинскому языку уже сдал, гражданин Украины?
 
Экзамен по украинскому языку уже сдал, гражданин Украины?

Еще в 95м году. Можешь не напрягаться. Я из тех, кто свободно говорит на обоих языках, но комфортнее говорить на русском. И никто, ЧСХ, меня в моих правах не ущемляет, в отличии от вечных нытиков.
 
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Слово "Претендовала" ни о чем не говорит?
А хто це слово сказав - автор самої мапи? :)
Ось на що претендувала :D
1342897019_6767.jpg

Хоча дійсно, мапа більш політична. А от реальна:
Українська Держава (Скоропадського):
clip_image035.jpg


Одразу кажу, це у мене не територіальна претензія. Просто мене дивують ці "історики" які ігнорують факт поділення України на губерні і "щедрість російської/радянської души".

После Люблинской унии 1569 г., разорвавшей единство православного древнерусского народа, Житомир находится под игом мощного европейского государства - Речи Пос¬политой, шляхетской Польши. После Андрусовского перемирия 1667 г Житомир остался в составе Речи Посполитой. С 1668 г. согласно Гржимулотовского трактата Жи¬томир фактически является центром Киевского воеводства. Здесь проходят воеводские сеймы польской шляхты. Конституцией Речи Посполитой Киевский уезд в 1724 г. присоединён к Житомирскому.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.



Ваш текст суперечить вашій мапі. Російські царі на мапі територію здобули, а у тексті - подарували Речі Поспорлітій.
 
А хто це слово сказав - автор самої мапи? :)
Ось на що претендувала :D

Может, вот эта более реальная?
Dregovytska+drevlyanska+zemlya+UNR+zemli.webp


А карт было много. Была и такая, например
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Только "Хотеть" не значит "Получить". Хотя, Скоропадский (фамилия правильная) свое получил.
 
Народ, с кем Вы спорите? Это же не коренной харьковчанин. Скорее всего нечто с правобережья, по русски обученное, но теперь пытающееся свою мову насадить.
:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:іржач::іржач::іржач:
Приємно читати істерики від мешканців Солоніцивки, які вважають себе харків"янами. Ви ж навіть не знали, що на пам"ятнику Т.Г.Шевченко є колесо від трактора. :D
А якщо ваш начальник дізнається, що ви замість того, щоб працювати використовуєте службовий час і комп для написання пасквілей на ХФ?
Если нет аргументов против - надо орать "держи вора".
Цитата: У 80% украинцев нет проблем с использованием родного языка. Опрос
Согласно результатам исследования, проведенного Социологической группой «Рейтинг» в конце июля 2012 года, 55% опрошенных взрослых жителей в возрасте более 18 лет считают родным языком украинский , 40% - русский, 1% - другой. Еще 5% не смогли определиться, какой язык им роднее, говорится в результатах исследования.
По мнению 37% опрошенных, большей защиты на законодательном уровне в Украине нуждается украинский язык , вдвое меньше (18%) - считают, что большей защиты требует русский. Вместе 34% считают, что оба языка достаточно защищены на законодательном уровне. Еще 1% опрошенных считает, что в защите нуждаются другие языки. Каждый десятый не определился с ответом.
Большего защиты русского языка требуют 45% опрошенных жителей Донбассе, 30% - Юга и каждый пятый на Востоке. Вместе, большей защиты для украинского языка требуют мажет 80% опрошенных на Западе, 44% - в Центре, треть - на Севере и Востоке.
34% опрошенных скорее поддерживают принятие закона о региональных языках (Кивалова-Колесниченко), в т.ч. 16% - полностью поддерживают. Вместе, 42% не поддерживают этот закон , в т.ч. 29% - совсем не поддерживают. Еще для 15% безразлично до принятия этого закона, а 11% - не определились со своим отношением к закону.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
:Ви ж навіть не знали, що на пам"ятнику Т.Г.Шевченко є колесо від трактора. :D

Цитата: У 80% украинцев нет проблем с использованием родного языка. Опрос
Согласно результатам исследования, проведенного Социологической группой «Рейтинг» в конце июля 2012 года, 55% опрошенных взрослых жителей в возрасте более 18 лет считают родным языком украинский , 40% - русский, 1% - другой. Еще 5% не смогли определиться, какой язык им роднее, говорится в результатах исследования.

Нет, не знал, что не отменяет, что Вы в Харьков приехали. Откуда - молчите, вероятнее всего с правобережья. При независимости - взыграла свидомисть, до этого запрятанная куда-подальше. (Т.е. ~ до 40-ка лет).
40% русский язык - это не повод для 2-го государственного?
 
Нет, не знал, что не отменяет, что Вы в Харьков приехали. Откуда - молчите, вероятнее всего с правобережья. При независимости - взыграла свидомисть, до этого запрятанная куда-подальше. (Т.е. ~ до 40-ка лет).
40% русский язык - это не повод для 2-го государственного?
Ви праві, я живу на правому березі річки Харків вже 55 років. До цього жив в різних містах (гарнізонах) СРСР, бо батьки були військовослужбовцями. Останнім місцем служби батька, полковника Р.А., була Харківська-Пражська дивізія, яка носила це почесне найменування за визволення Харкова та Праги. В 1956...57 роках під час масового скорочення Радянської Армії (1млн.+ 1,5 млн.) до дивізії приїздили представники Харківської влади й запрошували офіцерів, які звільнялися у запас, переїжджати до Харкова з наданням прописки та місця роботи. От таким чином, моя сім"я опинилася у Харкові в 1957 році.
А 18 років тому відповідно до наказу МО, мова викладання в українській армії та силових структурах - українська.
 
А 18 років тому відповідно до наказу МО, мова викладання в українській армії та силових структурах - українська.

Мое уважение Вашим родителям, служившим в
15-й Гвардейской ордена Ленина, дважды Краснознаменной, ордена Суворова 2-й степени, ордена Кутузова Харьковско-Пражской стрелковой дивизии
, сформированной в г.Горький (Нижний Новгород)

А причем здесь 18-ти летие, я не понял. Или Вы поэтому перешли на украинский?
 
Мое уважение Вашим родителям, служившим в
, сформированной в г.Горький (Нижний Новгород)
Останнє місце дислокації цієї дивізії м. Володимир-Волинський. Дякую за повагу моїм батькам-фронтовикам. Царство їм небесне та світла пам"ять. Батько пройшов весь фронтовий шлях від Львову до Сталінграду, а потім від Сталінграду до Бреслау (1941...1945 р.) . Мати пройшла тільки третину цього шляху від Ростова-на-Дону до Бреслау. Служили в одному ОЗАД, тільки мати була в окремій зенітно-кулеметній роті, яка була набрана цілком із дівчат з Ростовської області.

А причем здесь 18-ти летие, я не понял. Или Вы поэтому перешли на украинский?
18 років тому усі військові навчальні заклади переводилися на навчання українською мовою. Це й послужило приводом.

Да просто воспоминания нахлынули. Как вызвали меня в военкомат и потребовали переприсягнуть. И говорить это "офицер" тоже пытался на державной, "відповідно до наказу МО"...
Мне ніхто не гвалтував і я сам прийняв таке рішення. Разом із генералами та офіцерами ми першими на площі Свободи приймали присягу з усім Харківським гарнізоном. Були, навіть, кумендні випадки, коли один генерал після того, як його поздоровили з прийняттям присяги за звичкою відповів так: Служу Совесткому... тьфу, ти єдрить, Служу українському народу! Посміялися...
 
Останнє місце дислокації цієї дивізії м. Володимир-Волинський.

В принципе, что и требовалось доказать :).
Правда, все равно непонятно, как Вы, сын офицера прошедшего войну так по украински стали выступать, но это, вероятно, уже Ваши личные проблемы. Или надо было переприсягнуть.
 
В принципе, что и требовалось доказать :).
Правда, все равно непонятно, как Вы, сын офицера прошедшего войну так по украински стали выступать, но это, вероятно, уже Ваши личные проблемы. Или надо было переприсягнуть.
А чого ж тут незрозумілого. Мій батько родом із Горлівки до війни закінчив там українську школу (бо на той час 90% шкіл були українські). Дуже любив Україну і завжди мріяв, що після закінчення служби поїдемо до України жити. Доречі, його не скорочували, але він сам написав рапорт про звільнення через нагоду жити у Харкові. Бо, на той час Харків був містом закритим для прописки.
А моя мати, хоч і донська козачка, але на Дону дуже багато було спільного з Україною і вона, хоч і не вивчала ніколи українську мову, через декілька років життя в Україні чудово оволоділа українською мовою й читала до самої смерті українські книжки.
Доречі за радянських часі, мене запрошували на роботу у Свердловську, Москві, Ростові-на Дону, але я ніколи не мав бажання їхати з України, а тим більше з Харкова. Після закінчення за розподілом поїхав працювати до Брянської області, але через півроку через Міністерство повернувся до Харкова. І з тих пір виїжджав із Харкова тільки у відрядження та на відпочинок.

Меня тоже никто не насиловал, и я сам принял решение послать этого "офицера" на...
Наверное из-за таких вот, как Вы "добровольцев" украинская армия нынче столь доблестна...
Без коментарів, коли намагаються ображати люди, які не мають на це право, бо можна розглядати вашу відмову принести присягу, тільки тим, що ви іноземець в Україні.
Ваша відвертість надає вам характеристику потенційного колаборанта. Але це ваша особиста проблема і не хочу її обговорювати.
Я народився й прожив майже усе своє життя в Україні, тут поховані мої батьки, тут народилися та живуть мої діти та онуки. І я буду їх захищати, допоки мої руки можуть тримати у руках зброю.

В принципе, что и требовалось доказать :).
Що було треба довести чи доказати, що я жив у черговому військовому містечку, 7-річним хлопчиком? :D
 
І з тих пір виїжджав із Харкова тільки у відрядження та на відпочинок.


Без коментарів, коли намагаються ображати люди, які не мають на це право, бо можна розглядати вашу відмову принести присягу, тільки тим, що ви іноземець в Україні.

1. Спс, за разьяснения.
2. Объясните мне, человеку ни разу не приносившему присягу - сколько раз присягать можно? А по своей наивности думал, что только один.

Що було треба довести чи доказати, що я жив у черговому військовому містечку, 7-річним хлопчиком? :D
Радует, что в Горловке были украинские школы. Если я правильно считаю, это было где-то в 25-30 годах? В СССР? Если в 57 Вам было 7, а родителям лет по 20-25?
 
Фігня. Ось актуальна мапа:
ukraine_42_1.jpg
 
Разработана уже программа для анализа текстов на предмет психопатии, нарцисссизма авторов


⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Ты осторожнее..:)
Ты хочешь сказать, что в лице "профессиональных националистов" я имею дело с психопатическими нарциссами? :rolleyes:

Гм... а ведь реально похоже!:клас:
 
1. Спс, за разьяснения.
2. Объясните мне, человеку ни разу не приносившему присягу - сколько раз присягать можно? А по своей наивности думал, что только один.
В моєму випадку присягу давав країні, громадянином якої я був, ця країна називалася СРСР. Коли такої країни не стало і я став громадянином України, то й треба було присягати на військову вірність Україні, що я і зробив з радістю.

Радует, что в Горловке были украинские школы. Если я правильно считаю, это было где-то в 25-30 годах? В СССР? Если в 57 Вам было 7, а родителям лет по 20-25?
Мій, Царство йому небесне, батько був 1917 р.народження. Ось і рахуйте. Я народився, коли моєму батькові було 32 роки. Коли ми переїхали до Харкова я пішов у 2-ий клас. Ось і рахуйте. Правда, коли я саме пішов до 2-го класу мені вже виповнилося аж 8 років.
Я думаю, що вам дуже хочеться схопитися за останнє місце служби мого батька. Пояснюю, що за радянських часів офіцери не служили в одному гранізоні більше ніж 4...5 років. Їх весь час переводили в інші гарнізони, іноді за декілька десятків тисяч кілометрів. Із однієї республіки до іншої. З одного краю СРСР до іншого. Через це, навіть за 7 років життя у мене було на рахунку вже два гарнізони.
Я так думаю, що, коли людина весь час надає брехливі вигадки, то вона вочевидь підозрює, що усі такі ж самі, як і він. І коли це не так, то тоді розчарування та повна розгубленість. ;)



Вот за что я люблю профессиональных украинцев, так это за непробиваемую логику! Я, родившийся в Харькове - иноземец, а Вы, родившийся хрен знает где, но точно не на Украине - местный! И, кстати, о коллаборантах! Человек, знакомый с понятием честь, не присягает дважды! Зарубите это на своем украинском носу! Я давал присягу народу СССР, в том числе и украинскому. А Вы переприсягнули другому ПРАВИТЕЛЬСТВУ! Это и называется коллаборационизм...
1.Спокініше. Я народився та прожив усе життя в Україні (за виключенням пів-роки, коли за направленням після інституту працював під Брянськом.
2. Якщо ви не громадянин України, то військову присягу приймаєте в тій державі, громадянином якої ви є. Якщо ви відмовляєтесь давати присягу на вірність народу України, значить ви не її громадянин. Якщо ви є громадянином України і відмовляєтесь від прийняття присяги на вірність народу України, то це означає, що ви чесно чекаєте, коли в Україну увійдуть з війною війська якоїсь іноземної держави, якій ви складете присягу на вірність служіння народу цієї ворожої до України держави. А це називається колаборантство. Логіка дуже проста.
І запам"ятайте, що присягу складають НЕ УРЯДУ І НЕ КОМУНІСТИЧНІЙ ПАРТІЇ, А НАРОДУ УКРАЇНИ.
3. Ви давали присягу державі, якої вже не існувало. Через це, присяга неіснуючій держави стала автоматично не дійсною. І ваші колеги комуністи усе зробили, щоб успішно розвалити СРСР під прапором, який у вас на аватарі.... І ваша присяга полягала, мабуть, саме в цьому. Через це про честь не вам говорити.
 
Останнє редагування:
Вот я и говорю, что благодаря таким как Вы, современная украинская армия - полное ******! Вы даже не помните текста присяги, которую принимали первый раз! Где Вы там нашли упоминание о Коммунистической партии? Там была клятва "..до последнего дыхания быть преданным своему Народу.."! И присягу (если Вы не поняли, я повторю) я давал СВОЕМУ НАРОДУ. Вы, впрочем, тоже. Правда, в отличие от меня, Вы ей изменили. Будучи порядочным и ЧЕСТНЫМ человеком, Вы обязаны были подать в отставку. Интересно, если бы Ющ послал Вас в Грузию воевать против осетин и русских, присягу на верность которым Вы ранее давали, как это сочеталось бы с вашей честью?...
:D:D:D Ви настільки далекі від армійських справ, що мені навіть не варто приймати всерьоз від вас оцю істерику, тим більше, що це слова людини, яка не має хоч якоїсь причетністі до українського війська. Тим більше, що ви пишаєтесь тим, що давали присягу неіснуючій вже більше ніж два десятки років неіснуючій державі.
Саме через це ви не маєте права давати оцінку та злобствувати з сучасного стану української армії.
Ось нагадую вам текст присяги РА:
«Я, гражданин Союза Советских Социалистических Республик, вступая в ряды Вооруженных Сил, принимаю присягу и торжественно клянусь быть честным, храбрым, дисциплинированным, бдительным Воином, строго хранить военную и государственную тайну, беспрекословно выполнять все воинские уставы и приказы командиров и начальников.

Я клянусь добросовестно изучать военное дело, всемерно беречь военное и народное имущество и до последнего дыхания быть преданным своему Народу, своей Советской Родине и Советскому Правительству. (А де вони натепер? радянський народ, Радянська Батьківщина та радянський уряд?)

Я всегда готов по приказу Советского Правительства выступить на защиту моей Родины — Союза Советских Социалистических Республик и, как воин Вооруженных Сил, я клянусь защищать её мужественно, умело, с достоинством и честью, не щадя своей крови и самой жизни для достижения полной победы над врагами.

Если же я нарушу эту мою торжественную присягу, то пусть меня постигнет суровая кара советского закона, всеобщая ненависть и презрение трудящихся» (Де натепер "советский закон"?)
А тепер текст військової присяги ЗСУ:

Я (прізвище., ім'я, по батькові) вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції, законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю не зрадити народу України.

Ну і що? де тут радянський народ, уряд, радянська Батьківщина?
Присягаються тільки народу України, та Українській державі.
І я, на відміну від вас, маю честь захищати свою Українську державу, а відтак і всю свою родину, своїх дітей, онуків, від зазіхань іноземних агресорів. А ви можете сидіти й чекати, коли прийдуть "ваші", а ви їх будете зустрічати з букетами квітів. Тепер я розумію психологію російськх колаборантів, яких 1,5 млн радо служили фюреру.

Банальное предательство. Вывод - расстрелять за измену Родине!
А :D де вона та Батьківщина? :D
І за якими Законами будете судити? А хто буде виконувати вирок? Чи не ваші співвітчизники, росіяне?
Так вони ж теж давали другу присягу на вірність РФ... Значить і вони зрадники?:D
Через це я думаю, що вони мене пожаліють? Бо, самі такі ж? :D
Так, що Пеппер дав пропозицію, давай швиденько до Росії і розстрілюй там увесь вищий командний офіцерський склад російської армії, які після того, як давали присягу на вірність СРСР, склали другу присягу на вірність РФ. В 1992 році ця присяга була такою
«Я, (фамилия, имя, отчество), торжественно присягаю на верность своему Отечеству, Российской Федерации. Клянусь свято соблюдать Конституцию Российской Федерации, строго выполнять требования воинских уставов, приказы командиров и начальников. Клянусь достойно исполнять воинский долг, мужественно защищать свободу, независимость и конституционный строй России, народ и Отечество.»
Якби в РФ офіцер відмовився давати присягу РФ, його би звільнили з армії. А якби офіцер запасу відмовився прийняти присягу РФ, то у кращому випадку його би розжалували, а в гіршому.... Та чого я за росіян розписуюсь, спитайте краще у них. Вони вам же ближче.
 
Останнє редагування:
Да нетак далек, как Вы думаете! Например лет пять назад, живя на Холодной Горе постоянно ПОДАВАЛ (не делайте удивленное лицо) мелочь и сигареты солдатикам попрашайничавшим у КПП своей части. Как это похоже на СА! Не правда ли? А роганское летное училище где? Впрочем это не важно, главное, что армия успешно украинизировалась. Даже свой строевой шаг завела.
Я знаю про цей навчальний підрозділ. І знаю непогано стан в армії. І знаю справжні причини такого стану в армії. Події про які ви пишете, були значно давніше після розвалу СРСР, бо ций навчальний підрозділ вже давно не існує, а на його місці знаходиться невеличкий базарчик, в колишній казармі вже давно офіси та магазини. А ви у той період жирували? Мабуть теж картоплю вирощували? І про справжні причини тодішнього стану в армії, яка за чисельністю не потрібна була Україні.
Та ви, мабуть по городах не тинялись, бо бачу, що під прикриттям червоного прапора отримували розкрадені із КПРСівської казни гроші.

Да я и не сомневался в Вас! А в следующий раз Вы примите присягу только перед своей семьей! А в критическом случае - на верность лично себе.
И Вы что-то бубните про ЧЕСТЬ...
Розумієте, що ви людина, яка немає жодного відношення до армії взагалі і до української зокрема. І перед вами не збираюсь розпинатися, тим більше, що ви по своїй суті зрадник держави, зрадник своєї сім"ї. Я вам раджу швиденько поїхати на свою Батьківщину - в Росію і виступити там перед найвищим офіцерським складом Збройних сил РФ та звинуватити їх у зрадництві, бо вони зрадили присязі ЗС СРСР й склали другу присягу Російській Федерації. Будьте послідовні і зробіть це. Тоді я повірю у вашу щирість. Допоки цього не зробите, буду вважати за непотреб розмовляти із зрадником України.
Бувайте здорові! й бажаю вам щасливого путі до Москви до самого Міністерства Оборони. З дуже великою зацікавленістю буду слідкувати за вашими діями у Москві!:D:D:D
 
І знаю справжні причини такого стану в армії.
:клас::клас: Вова прогрессирует. Знает, но сказать не может, совсем как мой кот.

бо бачу, що під прикриттям червоного прапора отримували розкрадені із КПРСівської казни гроші.
ты смотри уже и деньги КПСС нашел.
вова, когда золото Полуботка вернешь?
 
Назад
Зверху Знизу