У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Київстар», третя особа: ТОВ «Цифрова лабораторія» про захист прав споживачів, в якому просив визнати неправомірним стягнення коштів з його особового рахунку на сплату послуг, які він не замовляв.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався, що приблизно з 2010 року, він користується телекомунікаційними послугами, які надає відповідач за номером телефону НОМЕР_1. 05.01.2017 року він виявив, що з його особового рахунку абонентського номеру стягується плата за послуги, які він не замовляв, після чого він звернувся до відповідача, повідомивши останньому, що ніяких додаткових послуг він не замовляв, а тому просить припинити підписку на послуги, які він не замовляв та повернути неправомірно списані кошти.
Просив стягнути з відповідача - ПрАТ «Київстар» матеріальну шкоду в розмірі 2000 гривень, а також моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного позову.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12.04.2018 року позов - задоволено частково. Визнано неправомірним стягнення коштів ПрАТ «Київстар» з особового рахунку абонентського номеру НОМЕР_1 на сплату послуг, які ОСОБА_1 не замовляв. Стягнуто з ПрАТ «Київстар» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1115,98 гривень. Стягнуто з ПрАТ «Київстар» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційних скаргах ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Цифрова лабораторія» просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому посилаються на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
ПрАТ «Київстар» в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що номер НОМЕР_1 не належить контрактному абоненту, не зареєстрований за будь-якою фізичною сособою, а використовується за усним договором, що передбачає знеособлену форму обслуговування.
Апеляційна скарга ТОВ «Цифрова лабораторія» мотивована тим, що надання послуг передплаченого зв'язку здійснюється знеособлено, що є принциповою особливістю такого порядку надання телекомунікаційних послуг.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційні скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Згідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надавав згоди на отримання контент - послуг.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_1 вважає себе споживачем послуг ПрАТ «Київстар» за абонентським номером телефону НОМЕР_1. Вказаний номер з моменту активації обслуговується відповідно до публічного договору, телекомунікаційні послуги за яким надаються знеособлено (анонімно). При цьому зазначений номер за ОСОБА_1 як абонентом не зареєстрований, та позивач не подавав до ПрАТ «Київстар» дані про себе для реєстрації як абонента зазначеного номера згідно вимог ч.2 ст.32 Закону України «Про телекомунікації» та у відповідності до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11.08.2011 року №393 .
Відповідно до інформації, яка міститься у розрахунках абонентського номеру телефону НОМЕР_1, контент-послуга з короткого номеру 5072 була підключена 15.07.2016 року. У період часу з липня 2016 року по лютий 2017 року з особового рахунку абонентського номеру телефону НОМЕР_1 на сплату контент-послуг короткого номеру 5072 було стягнуто 1115, 98 гривень. 09.04.2017 року контент-послугу короткого номеру 5072 було відключено.
Законом України «Про захист прав споживачів» встановлено, що предметом правового регулювання вказаного Закону є правовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Позивач стверджує, що відповідач порушив його право на вільний вибір об'єму послуг та з його номеру телефону стягується плата за послуги, які він не замовляв.
Частиною 1 статті 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Законом України «Про телекомунікації» встановлено правову основу діяльності у сфері телекомунікацій. Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулюванням зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.
Права та обов'язки споживачів під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг визначені ст.33 Закону України «Про телекомунікації».
Як зазначено у п.2 ст.33 Закону України «Про телекомунікації», абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг регулюються Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою КМУ від 11 квітня 2012 року №295.
Відповідно до п.58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України «Про телекомунікації» підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний).
Аналогічні положення містяться в п.5 ч.1 ст.38, ст.66 Закону України «Про телекомунікації».
ПрАТ «Київстар» у відповідності до чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про телекомунікації» № 1280-ГУ від 18.11.2003 р., «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., та «Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг», затверджених рішенням НКРЗІ № 624 від 29.11.2012 р., розроблені та затверджені Умови надання телекомунікаційних послуг приватного акціонерного товариства «Київстар», які містяться на офіційному сайті товариства в мережі Інтернет.
Згідно п.п.1.3, 1.5., 1.6 зазначених Умов вони регулюють відносини з приводу надання Оператором будь-яких телекомунікаційних послуг та поширюються на усіх Абонентів (у тому числі тих, які уклали Договори до вступу в силу цих Умов). Положення Умов визначаються Оператором самостійно у відповідності до чинного законодавства. Умови вступають в силу з моменту їх оприлюднення на Інтернет-сайті і діють до їх скасування Оператором. Умови поширюють свою дію на відносини з приводу отримання усіма Абонентами будь-яких Послуг Оператора незалежно від наявності у Договорі посилання на Умови.
Умовами надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» встановлено, що абонент переплаченого зв'язку - особа, яка уклала з оператором договір в усній формі. Абонентом передплаченого зв'язку є Абонент, який користується послугами рухомого мобільного зв'язку, Абонент, який користується послугою «Домашній інтернет». Абонент переплаченого зв'язку отримує послуги знеособлено.
Ім'я позивача в системі «Мій Київстар» не доводить його статусу користувача у спірний період. Покази свідка, щодо спілкування з позивачем за вказаним номером не підтверджує його приналежність саме ОСОБА_1 Крім того, обладнання ІМЕІ не підтверджує обставин, що є предметом спору.
Згідно з п.п.2.3.1. п. 2.3 Умов надання та отримання послуг ПрАТ «Київстар» встановлено, що Договір з абонентом передплаченого зв'язку є публічним. Умови для абонента передплаченого зв'язку є публічною пропозицією укласти договір на умовах, викладених в Умовах.
Активація підписки на контент послуги є додатковою послугою оператора , умови якої також оприлюднені на сайті ПрАТ «Київстар» .
Активуючи стартовий пакет послуг, що надаються знеособлено, абонент погоджується з умовами обслуговування, які запропоновані компанією. Зокрема, абонент погоджується з тим, що обслуговування мобільного номера здійснюватиметься знеособлено (анонімно). Відповідно активація стартового пакету означає і ознайомлення абонента з умовами надання додаткових послуг Оператора, до яких відноситься і підписка на відповідний контент.
Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, контент -послуга- інформаційна , довідкова , замовна , розважальна або інша послугу , в тому числі за кодом послуги 900, що надається операторами телекомунікацій або операторами провайдерами з використанням телекомунікаційних мереж, технічних засобів телекомунікацій та оплачується шляхом списання коштів з особового рахунку абонента.
Підтвердження згоди абонента на отримання контент-послуги є натискання відповідної кнопки замовлення контенту, яка підтверджує згоду, на сторінці інтернет -сайту контент провайдера з умовами та вартістю надання послуги.
Відповідно до ст 1 Закону України «Про телекомунікації» трафік - сукупність інформаційних сигналів, що передаються за допомогою технічних засобів операторів, провайдерів телекомунікацій за визначений інтервал часу, включаючи інформаційні дані споживача та/або службову інформацію;
Згідно матеріалів справи, замовлення спірних інтернет послуг відбулось не шляхом відправлення споживачем смс-повідомлення, а шляхом натискання кнопки замовлення на сторінці відповідного інтернет-сайту з абонентського номеру НОМЕР_1 15.07.2016 року та 04.11.2016 року .
Таким чином, Абонент номера НОМЕР_1 своїми діями надав згоду на вчинення правочину, а саме згоду на підписку на контент. Крім того, ОСОБА_2 не заперечує, щодо отримання ним смс про підключення вказаної послуги.
Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. (п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Як зазначено у ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимоги споживача суд одночасно вирішує питання відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Оскільки не встановлено вини відповідача щодо стягнення коштів з абонентського рахунку НОМЕР_1 на сплату контент-послуг, то й відсутні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення, серед іншого є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, що призвели до невірного вирішення питання по суті.
З урахуванням наведеного апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12.04.2018 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Київстар», Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрова лабораторія» - задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2018 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цифрова лабораторія» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 серпня 2018 року.