Статус:
Offline
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 204436
Адреса: Харків
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 204436
Адреса: Харків
- 🟠 13:58 БЕЗКОШТОВНА ЕВАКУАЦІЯПросимо терміново евакуюватися із зони бойових дій або небезпечної території Харківської області. Цілодобова БЕЗКОШТОВНА гаряча лінія з питань евакуації цивільного населення – 0800339291#Харківський_район
- #1
Харків стає містом переселенців і людей похилого віку: що говорять у мерії
Про зміни в громаді, які переживає Харків через російське повномасштабне вторгнення, розповіла віцемерка Світлана Горбунова-Рубан.
"У місті Харкові мешкають 200 тисяч 516 людей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Серед них 27 тисяч дітей, які проживають в сім'ях внутрішньо переміщених осіб. Майже шість тисяч проживають в місцях компактного проживання – це гуртожитки. Усі гуртожитки вищих навчальних закладів повністю віддають цим людям. Вони повністю супроводжуються соціальними службами, медиками, юристами – усіма, хто може надати якусь консультативну чи фізичну, чи соціальну допомогу тим, хто проживає в цих гуртожитках", - розповіла Горбунова-Рубан на зустрічі із серії дискусій "До чого готуються великі міста України", організованій командою NV.
Також вона підтвердила спостереження, які озвучив харківський письменник Сергій Жадан — місто "постаріло".
"На початку війни місто покинула велика кількість людей, і склалося таким чином, що виїхало багато молодих людей, людей такого середнього віку, і залишилася велика кількість літніх людей", - зазначила віцемерка.
При цьому вона наголосила: люди похилого віку, які залишилися в Харкові, в перші місяці російського вторгнення, як правило, не знали, куди звертатися за допомогою. Адже вони звикли жити в сім'ях та розраховувати на допомогу близьких. У багатьох не було контактів соціальних служб. Істотну допомогу в цій ситуації надали волонтери. Також працівники соцслужб почали шукати таких самотніх людей похилого віку.
Читайте також: Удар КАБу по перехрестю в Харкові вбиває 20 — 60 дрібних підприємств — Чумак
"Ми разом з соціальними нашими службами весь березень і весь квітень робили те, що ми обходили багатоповерхівки. Ми дзвонили у двері, ми стукали у двері. І проблема ще була в тому, що в багатоповерхівках були такі під'їзди, де залишилась одна сім'я, чи одна родина, чи одна квартира тільки була з людьми, а інші - пусті. І нікого навіть запитати не можна було, скільки вас тут, хто тут, куди можна піти. Тобто ми йшли отак поряд-поряд, до кожних дверей, дзвонили, стукали. І якщо з того боку хтось відгукувався - чи це була людина, чи це була собака, чи кішка - ми робили все, щоб відкрити ці двері. Це в нас ДСНС, це поліція, ми відкривали, акти робили, щоб відкрити ці двері, потім опечатували - не опечатували. Як було, так було, ну що тут говорити. Тих, кого ми змогли забрати з цих умов, ми всіх забрали", — зазначила заступниця міського голови Харкова.
За її даними, кількість людей, яких опікують соціальні служби, в Харкові зросла удвічі. При цьому кількість соціальних працівників скоротилася, адже частина їх також виїхала з міста.
Автор: Ксения Щитова
Про зміни в громаді, які переживає Харків через російське повномасштабне вторгнення, розповіла віцемерка Світлана Горбунова-Рубан.
"У місті Харкові мешкають 200 тисяч 516 людей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Серед них 27 тисяч дітей, які проживають в сім'ях внутрішньо переміщених осіб. Майже шість тисяч проживають в місцях компактного проживання – це гуртожитки. Усі гуртожитки вищих навчальних закладів повністю віддають цим людям. Вони повністю супроводжуються соціальними службами, медиками, юристами – усіма, хто може надати якусь консультативну чи фізичну, чи соціальну допомогу тим, хто проживає в цих гуртожитках", - розповіла Горбунова-Рубан на зустрічі із серії дискусій "До чого готуються великі міста України", організованій командою NV.
Також вона підтвердила спостереження, які озвучив харківський письменник Сергій Жадан — місто "постаріло".
"На початку війни місто покинула велика кількість людей, і склалося таким чином, що виїхало багато молодих людей, людей такого середнього віку, і залишилася велика кількість літніх людей", - зазначила віцемерка.
При цьому вона наголосила: люди похилого віку, які залишилися в Харкові, в перші місяці російського вторгнення, як правило, не знали, куди звертатися за допомогою. Адже вони звикли жити в сім'ях та розраховувати на допомогу близьких. У багатьох не було контактів соціальних служб. Істотну допомогу в цій ситуації надали волонтери. Також працівники соцслужб почали шукати таких самотніх людей похилого віку.
Читайте також: Удар КАБу по перехрестю в Харкові вбиває 20 — 60 дрібних підприємств — Чумак
"Ми разом з соціальними нашими службами весь березень і весь квітень робили те, що ми обходили багатоповерхівки. Ми дзвонили у двері, ми стукали у двері. І проблема ще була в тому, що в багатоповерхівках були такі під'їзди, де залишилась одна сім'я, чи одна родина, чи одна квартира тільки була з людьми, а інші - пусті. І нікого навіть запитати не можна було, скільки вас тут, хто тут, куди можна піти. Тобто ми йшли отак поряд-поряд, до кожних дверей, дзвонили, стукали. І якщо з того боку хтось відгукувався - чи це була людина, чи це була собака, чи кішка - ми робили все, щоб відкрити ці двері. Це в нас ДСНС, це поліція, ми відкривали, акти робили, щоб відкрити ці двері, потім опечатували - не опечатували. Як було, так було, ну що тут говорити. Тих, кого ми змогли забрати з цих умов, ми всіх забрали", — зазначила заступниця міського голови Харкова.
За її даними, кількість людей, яких опікують соціальні служби, в Харкові зросла удвічі. При цьому кількість соціальних працівників скоротилася, адже частина їх також виїхала з міста.
Автор: Ксения Щитова
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі