Вопрос к юристам, разбирающимся в семейном праве.
Добрый день очень надеюсь на понимание и помощь в решении вопроса такого плана: Мой товарищ был женат с 2001г по апрель 2008г. Во время совместного проживания с женой они многократно пытались завести детей, однако у них этого не получалось. Причиной потом оказалась неактивность *****ы моего товарища. Со временем отношения в семье портились, и жена начала подгуливать. В конце августа 2007 г. его жена, без него, отправилась на моря, приехав с моря у них был половой акт без контрацептивов. После этого дня она перестает с ним общаться, и они живут как соседи. Через время она заявляет, что беременна и тут же требует развода. Суд их разводит весной 2008 г. Рожать она поехала в свой родной город и в свидетельстве о рождении, с согласия моего товарища, он был записан как отец. Также он согласился, что оставляет жене квартиру со всем имуществом и просто уходит, не платя при этом алиментов, это было ее решение, на которое он согласился. Вообще на все ее условия он согласился без каких любо обсуждений, т.к. человек прибывал в депрессии. Не мог иметь детей, и вот когда это случилось, жена его резко бросила и отношений с ним поддерживать не хочет и подпускать к ребенку тоже отказывается. Через время товарищ отошел и теперь трезво взглянул на происходящее.
Бывшая жена тем временем в мае 2009 г. подает иск в суд с требованиями взыскать с него алименты на содержание ребенка и на свое содержание, т.к. она находится в отпуске по уходу за ребенком. Ссылаясь при этом на ст. 76 СК Украины.
Мой товарищ подал встречный иск вот его содержание: З гр. В я Д перебував у шлюбі з 31.08.2001 року по 01.04.2008 року (шлюб розірвано на підставі взаємної згоди у _________ відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції). Але фактично як подружжя ми перестали існувати з серпня 2007 року. За адресою м. Харків_______________ (у сумісно придбаній за час шлюбу двокімнатній квартирі) ми проживали як сусіди, проживали у різних кімнатах, вели роздільне господарство. Шлюбних відносин та близьких інтимних стосунків в нас не було. Мешкання у одній квартирі було вимушеним так як В не харків’янка і місця мешкання у місті в неї більш не було, я в свою чергу не міг переїхати до своїх батьків у зв’язку з тим, що у них мала площа для проживання. Продати квартиру, щоб купити дві однокімнатні квартири ми не могли так як не було обміну якій би задовольнив наші потреби. Окрім цього в мене все ж була надія на відтворення наших з відповідачкою стосунків. Хочу підкресліть, що за час шлюбу при інтимних стосунках з відповідачкою ми не застосовували контрацептивних препаратів, ми хотіли мати дітей, але за весь час шлюбних відносин нам це не вдавалося. Обстеження по вказаному факту у лікаря ми не проходили.
Не зважаючи на викладене я постійно намагався налагодити відносини з відповідачкою, але всі мої наміри завжди припинялися громадянкою В, я підозрював, що в неї є інтимні стосунки на «стороні», але доказів які би я міг представити суду в мене не має.
На початку вересня 2007 року, після повернення В з відпустки, вона одним днем, несподівано, перемінила ставлення до мене и сказала мені, що хоче відновити між нами шлюбні стосунки, після чого у нас була інтимна близькість, в ході котрої ми також не застосовували контрацептиви. Але вже наступного дня неприязні стосунки відновилися, на прохання пояснити таке ставлення до мене В оскорбила мене і пояснювати ні чого не стала.
Через два місяці В мені заявила, що вона від мене вагітна, але ми не могли завести дитину впродовж років, для мене це був шок, після чого вона сказала, що буде виховувати дитину сама, у травні 2008 року вона уїхала проживати до своєї родини у м. ______.
Я був у шоковому стані та у страшній депресії, від того, що вона завагітніла та не хоче виховувати дитину у нормальній сім’ї. По цій причині у січні 2008 року я віддав їй ключі від нашої квартири та пішов жити зі своїми батьками.
01.04.2008 року наш шлюб на вимоги В було розірвано. Вона знаходилася на шостому місяця вагітності. Примирюватися зі мною вона відмовлялася, постійно оскорбляла мене та принижувала мою честь та гідність.
____06.2008 року відповідачка у м. _____ народила сина _______, а ____ липня 2008 року зареєструвала його у відділі реєстрації актів цивільного стану _________ міського управління юстиції, актовий запис №_____.
Батьком народженої дитини згідно з ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України було записано мене. Однак я з цим не згоден з наступних підстав: за весь час сумісного проживання з В вона завагітніти від мене не могла, ___09.08 року мною у лабораторії поліклініки №___ _______ району м. Харкова, було зроблено аналіз сім’яної рідини (*****ограма) згідно якої вірогідність завагітніти від мене дуже мала у зв’язку з фізіологічними властивостями моєї сім’яної рідини. Бути батьком народженої В дитини я скоріш всього не можу. Але я як порядна людина неодноразово мав намір допомогти дитині, але моя колишня дружина від допомоги відмовилася і сказала мені, що розмір допомоги встановить суд.
Особа, яка записана батьком дитини має право у відповідності з ч. 1 ст. 136 Сімейного кодексу України оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Стаття 76 СК України, на яку посилається В говорить, що «Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу», по перше В не стала не працездатною особою – вона має роботу і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, у цю відпустку вона пішла за власним бажанням, а розмір коштів які їй виплачують і задовльняють лі вони її потреби це вже зовсім інше питання. В. може повернутись до своїї постіної роботи та отримувати заробітну плату у повному обсязі, окрім цього вона повинна отримувати виплати гарантовані їй государством при народженні дитини. Дитину при цьому вона може віддати на виховання у дитячій садок, а за заявою до керіництва вона може отримати скорочений робочий час якій буде розподілений нею за особистим розсудом. По друге у вказаній статті Сімейного кодексу України сказано, що «якщо колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу», це говорить про те що у мене повинна бути змога надавати матерільну допомогу колишній дружині, але такої змоги в мене не має так як я проживаю з батьками які є інвалідами, пенсіонерами и всі кошті які заробляю я, їдуть на утримання батьків та задаволення первинних прожиткових потреб.
Також відповідачка посилається на ст. 191 СК України «Час з якого присуджуються аліменти на дитину».
1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідачка В ні як не може довести, що я ухилявся від сплати аліментів, так як вона знає де я працюю та проживаю і до мене вона з проханням про виплату аліментів не зверталася. Таким чином вона не може претендувати на виплати аліментів з дня народження дитини. Якщо буде встановлено, що дитина не є моєю, то запитання про аліменти буде знято.
На підставі викладеного й у відповідності із ст. 136 СК України, керуючись ч. 1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 2 ст.133, ч. 1 ст. 137 ЦПК України.
прошу:
1. Призначити експертизу ДНК, у медичному закладі який би задовольнив обидві сторони своєю компетентністю, для встановлення мого батьківства або доведення моєї не причетності до народження дитини В.
2. Якщо експертизою ДНК буде встановлено моя не причетність до народження дитини В виключити відомості про моє батьківство з актового запису № _____ відділу реєстрації актів цивільного стану.
3. Якщо буде встановлено моє батьківство призначити аліменти на користь сина з моменту подачі іску В.
Додатки:
1. Довідка про аналіз сім’яної рідини Д.
2. Копія довідки про аналіз сім’яної рідини Д.
3. Квитанція про сплату судового збору.
4. Копія квитанції про сплату судового збору.
5. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
6. Копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
7. Копія зустрічної позовної заяви.
8. Довідка про доходи Д.
9. Копія довідки про доходи Д.
10. Довідка про состав сім’ї Д.
11. Копія довідки про состав сім’ї Д.
12. Довідки про інвалідність батьків Д та копії документів про доходи батьків та гр. Д.
Первый вопрос имеет ли в такой ситуации его бывшая жена право на содержание себя любимой?
Второй вопрос правильно ли он действует, устанавливая отцовство и вообще в сложившейся ситуации?
Третий вопрос меня интересует: как понять ст. 84 ч. 6 СК Украины (это что общая норма), а специальная норма применимая к описанной ситуации содержится в ст. 76 СК Украины?
Заранее спасибо за помощь!!!
Добрый день очень надеюсь на понимание и помощь в решении вопроса такого плана: Мой товарищ был женат с 2001г по апрель 2008г. Во время совместного проживания с женой они многократно пытались завести детей, однако у них этого не получалось. Причиной потом оказалась неактивность *****ы моего товарища. Со временем отношения в семье портились, и жена начала подгуливать. В конце августа 2007 г. его жена, без него, отправилась на моря, приехав с моря у них был половой акт без контрацептивов. После этого дня она перестает с ним общаться, и они живут как соседи. Через время она заявляет, что беременна и тут же требует развода. Суд их разводит весной 2008 г. Рожать она поехала в свой родной город и в свидетельстве о рождении, с согласия моего товарища, он был записан как отец. Также он согласился, что оставляет жене квартиру со всем имуществом и просто уходит, не платя при этом алиментов, это было ее решение, на которое он согласился. Вообще на все ее условия он согласился без каких любо обсуждений, т.к. человек прибывал в депрессии. Не мог иметь детей, и вот когда это случилось, жена его резко бросила и отношений с ним поддерживать не хочет и подпускать к ребенку тоже отказывается. Через время товарищ отошел и теперь трезво взглянул на происходящее.
Бывшая жена тем временем в мае 2009 г. подает иск в суд с требованиями взыскать с него алименты на содержание ребенка и на свое содержание, т.к. она находится в отпуске по уходу за ребенком. Ссылаясь при этом на ст. 76 СК Украины.
Мой товарищ подал встречный иск вот его содержание: З гр. В я Д перебував у шлюбі з 31.08.2001 року по 01.04.2008 року (шлюб розірвано на підставі взаємної згоди у _________ відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції). Але фактично як подружжя ми перестали існувати з серпня 2007 року. За адресою м. Харків_______________ (у сумісно придбаній за час шлюбу двокімнатній квартирі) ми проживали як сусіди, проживали у різних кімнатах, вели роздільне господарство. Шлюбних відносин та близьких інтимних стосунків в нас не було. Мешкання у одній квартирі було вимушеним так як В не харків’янка і місця мешкання у місті в неї більш не було, я в свою чергу не міг переїхати до своїх батьків у зв’язку з тим, що у них мала площа для проживання. Продати квартиру, щоб купити дві однокімнатні квартири ми не могли так як не було обміну якій би задовольнив наші потреби. Окрім цього в мене все ж була надія на відтворення наших з відповідачкою стосунків. Хочу підкресліть, що за час шлюбу при інтимних стосунках з відповідачкою ми не застосовували контрацептивних препаратів, ми хотіли мати дітей, але за весь час шлюбних відносин нам це не вдавалося. Обстеження по вказаному факту у лікаря ми не проходили.
Не зважаючи на викладене я постійно намагався налагодити відносини з відповідачкою, але всі мої наміри завжди припинялися громадянкою В, я підозрював, що в неї є інтимні стосунки на «стороні», але доказів які би я міг представити суду в мене не має.
На початку вересня 2007 року, після повернення В з відпустки, вона одним днем, несподівано, перемінила ставлення до мене и сказала мені, що хоче відновити між нами шлюбні стосунки, після чого у нас була інтимна близькість, в ході котрої ми також не застосовували контрацептиви. Але вже наступного дня неприязні стосунки відновилися, на прохання пояснити таке ставлення до мене В оскорбила мене і пояснювати ні чого не стала.
Через два місяці В мені заявила, що вона від мене вагітна, але ми не могли завести дитину впродовж років, для мене це був шок, після чого вона сказала, що буде виховувати дитину сама, у травні 2008 року вона уїхала проживати до своєї родини у м. ______.
Я був у шоковому стані та у страшній депресії, від того, що вона завагітніла та не хоче виховувати дитину у нормальній сім’ї. По цій причині у січні 2008 року я віддав їй ключі від нашої квартири та пішов жити зі своїми батьками.
01.04.2008 року наш шлюб на вимоги В було розірвано. Вона знаходилася на шостому місяця вагітності. Примирюватися зі мною вона відмовлялася, постійно оскорбляла мене та принижувала мою честь та гідність.
____06.2008 року відповідачка у м. _____ народила сина _______, а ____ липня 2008 року зареєструвала його у відділі реєстрації актів цивільного стану _________ міського управління юстиції, актовий запис №_____.
Батьком народженої дитини згідно з ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України було записано мене. Однак я з цим не згоден з наступних підстав: за весь час сумісного проживання з В вона завагітніти від мене не могла, ___09.08 року мною у лабораторії поліклініки №___ _______ району м. Харкова, було зроблено аналіз сім’яної рідини (*****ограма) згідно якої вірогідність завагітніти від мене дуже мала у зв’язку з фізіологічними властивостями моєї сім’яної рідини. Бути батьком народженої В дитини я скоріш всього не можу. Але я як порядна людина неодноразово мав намір допомогти дитині, але моя колишня дружина від допомоги відмовилася і сказала мені, що розмір допомоги встановить суд.
Особа, яка записана батьком дитини має право у відповідності з ч. 1 ст. 136 Сімейного кодексу України оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Стаття 76 СК України, на яку посилається В говорить, що «Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу», по перше В не стала не працездатною особою – вона має роботу і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, у цю відпустку вона пішла за власним бажанням, а розмір коштів які їй виплачують і задовльняють лі вони її потреби це вже зовсім інше питання. В. може повернутись до своїї постіної роботи та отримувати заробітну плату у повному обсязі, окрім цього вона повинна отримувати виплати гарантовані їй государством при народженні дитини. Дитину при цьому вона може віддати на виховання у дитячій садок, а за заявою до керіництва вона може отримати скорочений робочий час якій буде розподілений нею за особистим розсудом. По друге у вказаній статті Сімейного кодексу України сказано, що «якщо колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу», це говорить про те що у мене повинна бути змога надавати матерільну допомогу колишній дружині, але такої змоги в мене не має так як я проживаю з батьками які є інвалідами, пенсіонерами и всі кошті які заробляю я, їдуть на утримання батьків та задаволення первинних прожиткових потреб.
Також відповідачка посилається на ст. 191 СК України «Час з якого присуджуються аліменти на дитину».
1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідачка В ні як не може довести, що я ухилявся від сплати аліментів, так як вона знає де я працюю та проживаю і до мене вона з проханням про виплату аліментів не зверталася. Таким чином вона не може претендувати на виплати аліментів з дня народження дитини. Якщо буде встановлено, що дитина не є моєю, то запитання про аліменти буде знято.
На підставі викладеного й у відповідності із ст. 136 СК України, керуючись ч. 1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 2 ст.133, ч. 1 ст. 137 ЦПК України.
прошу:
1. Призначити експертизу ДНК, у медичному закладі який би задовольнив обидві сторони своєю компетентністю, для встановлення мого батьківства або доведення моєї не причетності до народження дитини В.
2. Якщо експертизою ДНК буде встановлено моя не причетність до народження дитини В виключити відомості про моє батьківство з актового запису № _____ відділу реєстрації актів цивільного стану.
3. Якщо буде встановлено моє батьківство призначити аліменти на користь сина з моменту подачі іску В.
Додатки:
1. Довідка про аналіз сім’яної рідини Д.
2. Копія довідки про аналіз сім’яної рідини Д.
3. Квитанція про сплату судового збору.
4. Копія квитанції про сплату судового збору.
5. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
6. Копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
7. Копія зустрічної позовної заяви.
8. Довідка про доходи Д.
9. Копія довідки про доходи Д.
10. Довідка про состав сім’ї Д.
11. Копія довідки про состав сім’ї Д.
12. Довідки про інвалідність батьків Д та копії документів про доходи батьків та гр. Д.
Первый вопрос имеет ли в такой ситуации его бывшая жена право на содержание себя любимой?
Второй вопрос правильно ли он действует, устанавливая отцовство и вообще в сложившейся ситуации?
Третий вопрос меня интересует: как понять ст. 84 ч. 6 СК Украины (это что общая норма), а специальная норма применимая к описанной ситуации содержится в ст. 76 СК Украины?
Заранее спасибо за помощь!!!
