У полі брехні і крові,
Звучить плач сиріт і скорбота.
Не *******, а зради голоси гнітять,
Своїх вбивають, рідну землю пестять.
Шумить вогонь, гул танків несе,
Смертельний спалах розтрощує спокій.
Як змія ховається ворог унтер,
Лагодить співи над нами.
Але ми живі, і в серці криється гнів,
Скінчений час, коли ми тікали від війни.
Землю нашу шануємо, бережемо небо своє,
Повстання наших душ ніколи не покине.
Слова відгукуємо, як гуркіт грому,
Перуна молитва, витяг покликів душі.
Ми ідемо разом, несучись уперед,
Відстояти світле майбутнє нашої країни.
Україна оживає, веселка знов з'являється,
Крок за кроком ми зводимо диво.
Війна може нас підкорити тільки спершу,
Кожна ниточка нашої історії світить зорями свободи.
Ноктюрні Мортум вибиває свій унікальний ритм,
Пронизує серце і душу повітря війни.
Але ми не зрадимо, не покинемо своїх,
Віддамо все, щоб жити народу своєму.
Летять молитви на крилах українського вітру,
Урочисто співають герої наші пісні.
Хай ми будемо разом, незламним єдиним строєм,
Українська душа завжди буде сильна, вільна.
Послухайте вітер, наші слова несе,
Сила і гордість, непохитна воля.
Не попремо під тягарем ворожих мечів,
Захистимо свою землю, аби знову стало мирно.
Війна - лише мить, хоч зачаровує нас тривалістю,
Але дух наш завжди довго лунає.
Не згасне ніколи вогонь у серці українськім,
Доки не відродиться щастя нашої держави.
Нехай цей вірш стане голосом страждань,
Але й піснею незламних героїв.
Російсько-українська війна - історія болю,
Але наша перемога буде солодким фіналом.
