Статус: Офлайн
Реєстрація: 18.03.2008
Повідом.: 451
Реєстрація: 18.03.2008
Повідом.: 451
Українських дітей вигнали з храму Почаївської Лаври
Відкритий лист
до владик Української
Православної Церкви
Московського патріархату
Всечесні Отці!
Нещодавно, а саме 23 травня цього року, ми відвідали м. Тернопіль у зв’язку з проведенням дитячого фестивалю духовної музики на честь Пресвятої Богородиці «О Мати Божа, о Райський Цвіте». Фестиваль проводиться вже п’ятий рік і має свої традиції. Одна з них — екскурсії для дітей Святими місцями краю. Перш за все — це Свято-Успенська Почаївська лавра та Маріїнський Духовний центр у с. Зарваниця, де під час відвідин відбуваються імпровізовані концерти дитячих хорових колективів. Так само було зроблено і в цьому році. Спочатку діти виконали кілька творів у Тернопільському Кафедральному соборі, а потім поїхали в Почаїв.
Після довгих перемовин нам дали екскурсовода і по закінченні екскурсії, яка справила на дітей велике враження, у приміщенні Свято-Успенського собору, за згодою представників Лаври, було виконано кілька пасхальних творів на честь Воскресіння Господнього і Пресвятої Богородиці — «Кант Великодню», «І Христос Воскрес», «О, Всеоспівана Мати», «Під Твою милість» старослов’янською і українською мовами. Діти співали натхненно, акустика була прекрасна, і всі присутні, в тому числі й парафіяни, слухали і сприймали духовні піснеспіви з радістю.
Під час виконання творів Д. Бортнянського «Під Твою милість» (українською мовою) з дверей лівого притвору вийшла немолода жінка в чорному одязі (вочевидь, належала до управлінських служб Лаври), і також почала слухати спів із явним задоволенням. Але потім, вслухавшись, затривожилась: мабуть, зрозуміла, що діти співають не старослов’янською і не російською мовами. Вона почала щось говорити спочатку тихо, потім голосніше, а потім і взагалі дуже голосно, на увесь Храм Божий заверещала: «ВИМЄТАЙТЄСЬ ОТСЮДА!»…
Дитячий хор співати перестав. У храмі всі остовпіли. Встановилася мертва тиша… Лише жінка у чорному вбранні і далі кричала й кричала щось подібне й образливе. Відповісти їй на такому ж рівні ми не могли і тому тихо вийшли з храму. Приголомшені й налякані, діти всю дорогу до Тернополя їхали мовчки. Вони перебували в глибокому стресовому стані. Їхня щира дитяча віра була брутально розтоптана.
Проблема була не в репертуарі, не в якості виконання, а — у МОВІ виконання!
Це — єдине пояснення абсолютно дикої поведінки служниці Лаври. Іншого ми не бачимо й інших пояснень не маємо.
Всечесні Отці! Скажіть нам, будь ласка, якою мовою мають співати українські діти на українській землі в українській православній церкві твори українського композитора? І за яку провину дітей так брутально образили й вигнали з храму? І чи захочеться їм ще прийти сюди, щоб помолитися або заспівати?
Українські діти мають право звертатися до Бога рідною мовою!
Це сталося 23 травня 2008 року близько шостої години вечора у Свято-Успенській Почаївській лаврі. При цьому були присутні:
керівник фестивалю Галина Мельник, м. Тернопіль,
директор дитячої хорової школи, диригент Іван Нетеча, м. Кам’янець-Подільський,
керівник дитячого хору «Орлятко» Юлія Пушкарьова, м. Київ,
**** Управи Православного Братства Св. Апостола Андрія Первозваного, почесний гість фестивалю Віталій Візір, Сполучені Штати Америки,
заступник голови Всеукраїнського Братства Св. Апостола Андрія Первозваного Наталя Матвієнко, м. Київ,
представник Крайового Братства Св. Апостола Андрія Первозваного (м.Тернопіль) Калиновська Мальвіна Василівна,
кілька батьків наших дітей, прихожани.
А також – діти з різних міст України віком 5—14 років.
За згодою згаданих вище осіб —
Наталя МАТВІЄНКО Посилання видалено
Відкритий лист
до владик Української
Православної Церкви
Московського патріархату
Всечесні Отці!
Нещодавно, а саме 23 травня цього року, ми відвідали м. Тернопіль у зв’язку з проведенням дитячого фестивалю духовної музики на честь Пресвятої Богородиці «О Мати Божа, о Райський Цвіте». Фестиваль проводиться вже п’ятий рік і має свої традиції. Одна з них — екскурсії для дітей Святими місцями краю. Перш за все — це Свято-Успенська Почаївська лавра та Маріїнський Духовний центр у с. Зарваниця, де під час відвідин відбуваються імпровізовані концерти дитячих хорових колективів. Так само було зроблено і в цьому році. Спочатку діти виконали кілька творів у Тернопільському Кафедральному соборі, а потім поїхали в Почаїв.
Після довгих перемовин нам дали екскурсовода і по закінченні екскурсії, яка справила на дітей велике враження, у приміщенні Свято-Успенського собору, за згодою представників Лаври, було виконано кілька пасхальних творів на честь Воскресіння Господнього і Пресвятої Богородиці — «Кант Великодню», «І Христос Воскрес», «О, Всеоспівана Мати», «Під Твою милість» старослов’янською і українською мовами. Діти співали натхненно, акустика була прекрасна, і всі присутні, в тому числі й парафіяни, слухали і сприймали духовні піснеспіви з радістю.
Під час виконання творів Д. Бортнянського «Під Твою милість» (українською мовою) з дверей лівого притвору вийшла немолода жінка в чорному одязі (вочевидь, належала до управлінських служб Лаври), і також почала слухати спів із явним задоволенням. Але потім, вслухавшись, затривожилась: мабуть, зрозуміла, що діти співають не старослов’янською і не російською мовами. Вона почала щось говорити спочатку тихо, потім голосніше, а потім і взагалі дуже голосно, на увесь Храм Божий заверещала: «ВИМЄТАЙТЄСЬ ОТСЮДА!»…
Дитячий хор співати перестав. У храмі всі остовпіли. Встановилася мертва тиша… Лише жінка у чорному вбранні і далі кричала й кричала щось подібне й образливе. Відповісти їй на такому ж рівні ми не могли і тому тихо вийшли з храму. Приголомшені й налякані, діти всю дорогу до Тернополя їхали мовчки. Вони перебували в глибокому стресовому стані. Їхня щира дитяча віра була брутально розтоптана.
Проблема була не в репертуарі, не в якості виконання, а — у МОВІ виконання!
Це — єдине пояснення абсолютно дикої поведінки служниці Лаври. Іншого ми не бачимо й інших пояснень не маємо.
Всечесні Отці! Скажіть нам, будь ласка, якою мовою мають співати українські діти на українській землі в українській православній церкві твори українського композитора? І за яку провину дітей так брутально образили й вигнали з храму? І чи захочеться їм ще прийти сюди, щоб помолитися або заспівати?
Українські діти мають право звертатися до Бога рідною мовою!
Це сталося 23 травня 2008 року близько шостої години вечора у Свято-Успенській Почаївській лаврі. При цьому були присутні:
керівник фестивалю Галина Мельник, м. Тернопіль,
директор дитячої хорової школи, диригент Іван Нетеча, м. Кам’янець-Подільський,
керівник дитячого хору «Орлятко» Юлія Пушкарьова, м. Київ,
**** Управи Православного Братства Св. Апостола Андрія Первозваного, почесний гість фестивалю Віталій Візір, Сполучені Штати Америки,
заступник голови Всеукраїнського Братства Св. Апостола Андрія Первозваного Наталя Матвієнко, м. Київ,
представник Крайового Братства Св. Апостола Андрія Первозваного (м.Тернопіль) Калиновська Мальвіна Василівна,
кілька батьків наших дітей, прихожани.
А також – діти з різних міст України віком 5—14 років.
За згодою згаданих вище осіб —
Наталя МАТВІЄНКО Посилання видалено

а потом 