Той, хто звільняв Харків та Крим: у місті увічнять пам'ять полковника армії УНР

[057.uа]

На вулиці Петра Болбочана військовому мають встановити пам'ятну дошку. 35-річний полковник армії УНР, який звільняв Харків від більшовиків, став жертвою політичних інтриг: його розстріляли

Топономічна комісія підтримала клопотання про встановлення меморіальної дошки полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Харківська міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища підтримала ініціативу громадської організації «Деколонізація. Україна» щодо встановлення меморіальної дошки полковнику Армії УНР Петру Болбочану. Про це повідомив співзасновник ГО Вадми Поздняков, який опублікував відповідни документ.

Рішення ухвалили під час засідання топонімічної комісії 18 грудня. Наступним кроком має стати надання офіційного дозволу на встановлення дошки виконкомом Харківської міської ради, йдеться у відповіді виконавчого комітету міськради на запит голови організації Вадима Позднякова.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Вшанувати Петра Болбочана меморіальною дошкою намагались ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. У жовтні 2025 року виготовлення дошки перебувало на завершальному етапі. Активісти планували встановити її власним коштом на розі вулиць Болбочана та Полтавського Шляху — на місці демонтованої раніше дошки діячу радянської доби.

У 2020 році на території однієї військових частин у Харкові було встановлено погруддя Петру Болбочану.

ХТО ТАКИЙ ПЕТРО БОЛБОЧАН

Петро Болбочан (1883–1919) — український військовий діяч, полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Кримської операції зі звільнення півострова від більшовиків та встановлення контролю над Чорноморським флотом. Він був випускником Чугуївського військового училища та брав участь у визволенні Харкова у 1918 році.

Петра Болбочана називали «батьком запорозького війська УНР» за його визначну роль у формуванні українських збройних сил. Також він відомий як визволитель Криму від більшовиків у 1918 році. Більшовики вважали його непримиренним ворогом і обіцяли за його голову 50 тисяч карбованців.

БОРОТЬБА ЗА ХАРКІВ

У листопаді 1918 року Петро Болбочан, командир Запорізького корпусу та командувач військ Лівобережної України, став ключовою постаттю в боротьбі за Харків. У ніч на 15 листопада він увійшов до міста із запорожцями, щоб утвердити владу Директорії та зберегти Харків як український центр Слобожанщини.

Місто перебувало у вирі хаосу: більшовицьке підпілля, заворушення серед робітників, активізація білогвардійців і наступ червоних військ. Болбочан рішуче заявив, що в Харкові не буде ні рад, ні монархічних організацій, і наголосив: українське військо бореться за самостійну Українську Державу, а не за «єдину Росію» в будь-якому вигляді.

Коли більшовицький Совєт у грудні 1918 року спробував захопити владу в Харкові, Болбочан силою зупинив антиукраїнські мітинги, ліквідував страйк на залізничному вузлі та не допустив ворожих з’їздів. Завдяки дисципліні й рішучості запорожців місто певний час утримувалося під українським контролем.

ЯК БОЛБОЧАН ЗВІЛЬНИВ МІСТО ВІД ОКУПАНТІВ

Більшовики, щоби не пустити українські війська в Харків, побудували лінію фронту між містечками та селами Мерчик — Огульці — Мерефа. Місто Люботин, яке вони контролювали, прикривало цей фронт. Далі — вже був сам Харків. У селі Огульці була залізнична станція. Там стояв бронепотяг більшовиків. Український полковник Болбочан дав наказ штурмувати вокзал. Бійці Другого Запорізького Полку вдало виконали наказа, не побоявшись обстрілів з бронепотягу. Огульці було звільнено 4 квітня вночі. Вже зранку 4 квітня Запорожці увірвалися на станцію в місті Люботин. Почалися бої. Українські солдати на конях та броньованих машинах поїхали за місто, в тил більшовиків та підірвали залізничну колію. Коли потяг з більшовиками почав відступати, то він доїхав до місця підриву й просто перекинувся. Більшовики втратили бронепотяг, а потім — Харків.

Попри стрімкий наступ Червоної армії на Харківщині, керівництво УНР відмовлялося визнати факт війни з Росією. Болбочан неодноразово попереджав про загрозу місту, але його донесення ігнорували. На початку січня 1919 року він був змушений залишити Харків, а лише згодом уряд УНР офіційно визнав стан війни.

СТРАТА БОЛБОЧАНА

Болбочан послідовно відстоював незалежність України та виступав проти співпраці з більшовицькою Росією.

Петро Болбочан став жертвою політичних інтриг. Його стратили 28 червня 1919 року на станції Балин (нині це Дунаєвецький район Хмельницької області). За критику дій керівництва УНР його заарештували, засудили військово-польовим судом і розстріляли. На момент страти полковнику було 35 років.

Нагадаємо, раніше Український інститут національної пам'яті

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

до Харківської міської ради щодо нашої ініціативи щодо необхідності встановлення у місті погруддя Миколі Міхновському та дошки Петру Болбочану.

Джерело: 057.ua

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.