- Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073-Х;
- Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. N 2341-III;
- Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р.;
- Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI;*
- Закон України "Про міліцію" від 20.12.90 р. N 565-XII;
- Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.92 р. N 2135-XII;
- Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30.06.93 р. N 3341-XII;
- Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15.02.95 р. N 62/95-ВР;
- Закон України "Про інформацію" від 02.10.92 р. N 2657-XII;
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" від 12.01.2005 р. N 2322-IV;
- Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 р. N 510;
- наказ МВС України "Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються" від 14.04.2004 р. N 400.
16.02.2005 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)", який вніс істотні зміни, зокрема, до Закону "Про міліцію" і "Про оперативно-розшукову діяльність", врегулювавши порядок проведення перевірок органами міліції і встановивши процедуру ознайомлення з документами підприємства та їх вилучення.
На жаль, цей Закон не визначив перелік підстав, за наявності яких органи міліції можуть проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності. Але, принаймні, встановив порядок допущення працівників міліції на територію підприємства для проведення перевірки, огляду та вилучення документів, зразків продукції та сировини.
Отже, згідно з новою редакцією п. 24 ст. 11 Закону "Про міліцію" працівники міліції мають право вимагати від керівників підприємств, установ та організацій пояснень тільки лише за фактами порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції. Але саме чіткого та однозначного переліку такого законодавства Закон і не встановлює. Тут багато що залежить від адвоката, який під час бесіди з працівниками міліції, які прийшли для перевірки підприємства, зможе "переконати" їх в тому, що поставлені ними запитання до компетенції міліції не відносяться.
Далі вказана норма Закону "Про міліцію" зазначає, що працівники міліції проводять перевірки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Але, як звичайно відбувається в нашій країні, після введення в дію цієї правової норми пройшло вже більше року, а відповідний порядок Кабінет Міністрів досі не затвердив, хоча проект постанови було розроблено МВС та направлено на затвердження до Кабміну (лист МВС від 17.03.2005 р. N 5/1252 "Про порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання органами внутрішніх справ"). Тому на даний момент деякі юридично підготовлені суб'єкти підприємництва можуть відмовити працівникам внутрішніх справ у проведенні перевірки за своїм місцезнаходженням, аргументуючи це саме відсутністю встановленого порядку її проведення. В результаті чого контакт з перевіряючими набуває вигляду дистанційної форми направлення запитів та відповідей на них.
А втім, МВС у своєму листі від 02.02.2006 р. N 5/809 "Про порядок проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств, установ і організацій за фактами порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції" визначає підстави для перевірки органами ДСБЕЗ і порядок допущення до перевірки таким чином:
"Працівники підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Потрібно також зазначити, що відповідно до пп. 4 п. 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого*постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 р. N 510, працівникам підрозділів ДСБЕЗ для виконання покладених на них завдань, за наявності даних про порушення законодавства, яке регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які *тягнуть за собою кримінальну відповідальність, надано право на проведення контрольних закупівель.
Таким чином, працівники підрозділів ДСБЕЗ при проведенні контрольних закупівель повинні мати … направлення на перевірку, а також відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про міліцію" при звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення".
Норма про обов'язкову наявність направлення на перевірку встановлена новою редакцією вищевказаного п. 24 ст. 11 Закону "Про міліцію", яка в цій частині зазначає, що органи міліції мають право приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за наявності направлення на перевірку. Таке направлення складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку вказуються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які будуть проводити перевірку. Направлення на перевірку є дійсним при наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.
Форма направлення Міністерством внутрішніх справ також досі не затверджена.
У разі прибуття на підприємство для перевірки працівників міліції з направленням, в якому містяться всі встановлені законом реквізити, посилання на той факт, що форма направлення не затверджена МВС, звісно, може бути використана для "ввічливої" відмови у допущенні до перевірки (може вони, вислухавши таку відмову, самі підуть), але "залізною" підставою для недопущення служити не може. Хоча судова практика за такою справою відсутня, але найбільш вірогідним нам здається негативний для підприємства результат суперечки - все ж таки закон вимагає наявності направлення для перевірки та визначає всі його необхідні реквізити.
Крім того, той самий п. 24 ст. 11 Закону "Про міліцію" визначає, що в ході перевірки за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, працівники міліції мають право витребувати та вилучити оригінали документів, які свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб вивчати документи, які свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, описи документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більш 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного у протоколі.
Случайно не компьютерную технику и ПО проверяют?