Візьмемо наприклад котиків...
Якщо котик сто вісімнадцятий раз за день прийде на кухню, йому насиплять корму в чистеньку мисочку, погладять за вушком, поцілують в дупку і скажуть, який котик молодець. І навіть якщо котик вночі гримить мисками о другій, четвертій та шостій годині ранку, всі навкруги побурчать і заспокояться. А потім ситий котик йде в свій горщик, розкидає там тирсу в радіусі трьох метрів, шкрябає мокрими лапами навколишній простір і несамовито смердить. І знову всі хвалять і кажуть пухнастій чи лисій дупці, що вона мімімі та молодець. І ніхто не репетує «треба за собою прибирати», нервово не махає віником, а йде мовчки і смиренно міняє котику наповнювач.
А ще, ніхто не нарікає на котика, що він поклав на подушку брудні лапи. І що від його волосини в борщеві, тепер прийдеться вилити цілу каструлю. І що котик міг би менше спати та срати, а більше працювати та ловити мишей. І що пазурі треба акуратно підстригати і складати на купку, а не втикати їх в килим, на радість пилососу.
І взагалі котиків люблять всі, тільки не всі в цьому зізнаються. А ще, дозволяють їм дарувати собі дохлих мишей, дзюрити в тапки, чухають їм животики, нюхають їхні п'ятки, бояться вночі перевернутися на інший бік, щоб не потурбувати сплячого котика. Прощають подерті штори, шпалери та дивани. І навіть жахливе публічне збльовування грудочок шерсті, викликає не бажання просто взяти і прибити, а гостру жалість і тривогу за котиків організм, що раптово зламався.
Чому, ну чому з людьми все це не працює? Де вся ця безумовна любов і мімімініжність?
Уявіть, наприклад, замість котика чоловіка, який краде пальцями м'ясо з борщу. Уявили? Перший слайд – чолов'яга у трусах поруч із плитою, в одній руці кришка від каструлі, в іншій шматок м'яса, з якого капає на плиту суп та звисає капустка.
Другий слайд - на підлозі крейдою обведений силует, санітари виносять тіло, а жінка похмуро вірить у виправдувальний вердикт присяжних.
Ооооось! А котику, в найгіршому випадку, лише кинуть у морду цей шматок зі словами «гаразд, жери, негідник»!
Або вночі, наприклад, п'яненький чоловік хропе, пердить і пришіптує, а ще складає всі свої кінцівки поверх дружини та ковдри. Мало хто витримає таке. Я в таких випадках боляче і злісно штурхаюся або тікаю в іншу кімнату.
А котику можнааааа, котика ще й вкриють тепліше, малюсічка, он як спить солодко і кігтиками тиць-тиць-тиць у хазяйську ногу!
Або уявіть собі тітку, яка зухвало розкинула неголені ноги на подружньому ліжку і несамовито вигризає собі педикюр на правій поштовховій... Потім йде на кухню, знаходить жирненький оселедець і щось буркаючи його жере, запиває вершками і йде вдячно тертися об чоловічі ноги, заодно витираючи в його штани, залишки від трапези. Хто таке витримає?
Або ще - от сидить жінка і сім годин методично та послідовно робить собі манікюр, маску на обличчя, волосся, руки, ноги, дупу, хвіст, ніс і все своє жіноче тіло в цілому. А потім грається з бантиком, спить, скаче і пліткує з іншою жінкою ще сім годин. А у неї підлога не мита, діти не годовані, вдома шаром покоти і взагалі всюди розруха повна.
Як гадаєте, довго вона в домі протримається?... Дуже я сумніваюся!
Якось не правильно продумано все у цьому світі. Залишається одна надія на те, що у наступному житті є шанс стати пухнастим засранцем.🐈
***
***
... Бо двоногі лисі мавпи, котрі чомусь вважають себе "людьми" - нахабні, брехливі, тупі, зажерливі, бруднороті тощо - здебільшого не варті навіть наповнювача для котячого лотка, ба навіть використаного.
... ІМХО, звісно.
