Сьогодні 9 жовтня 2025: яке свято та день в історії

Обʼєктив · Вчора 06:12

9 жовтня в Україні – День рієлтора. У цей день 768 року коронували одразу двох королів франків – Карломана I та Карла Великого. У 1874-му утворили Всесвітню поштову спілку. У 1940-му народився музикант і композитор, засновник гурту “The Beatles” Джон Леннон. У 1967-му розстріляли латиноамериканського революціонера Ернесто Че Гевару. У 1989-му на ТБ у СРСР вперше провів лікувальний сеанс Анатолій Кашпіровський. У 1990-му на підтримку Революції на граніті вийшов із КПРС письменник Олесь Гончар. У 1999-му Андрій Шевченко забив легендарний гол у ворота російської збірної, відправивши до сітки разом із м’ячем воротаря Філімонова. У 2023-му відбулося засідання Ради безпеки ООН щодо ракетного удару по селу Гроза в Харківській області.

Свята та пам’ятні дати 9 жовтня

9 жовтня в Україні – День рієлтора.

У світі – Міжнародний день зменшення наслідків стихійних лих і Всесвітній день пошти.

Також сьогодні: Всесвітній день зору (другий четвер жовтня), Всесвітній день фінансового планування, Міжнародний день пива і піци.

9 жовтня в історії

9 жовтня 768 року одночасно, але в різних місцях коронували одразу двох королів франків – Карломана I та Карла Великого. Таку дату, зокрема, навела у своїй книзі “Король та імператор: Нове життя Карла Великого” у 2019 році професорка середньовічної історії Королівського коледжу Лондона Джанет Нельсон. Обидва короновані – Карл і Карломан – були синами першого короля франків з династії Каролінгів Піпіна Короткого. Піпін не був королем від народження, він був мажордомом (старшим сановником королівського палацу) в останні роки правління династії Меровінгів. Мажордоми не перше покоління реально керували королівством замість королів. Але Піпін вирішив здобути не лише реальну, а й формальну владу. Він скинув останнього короля з Меровінгів – Хільдеріка III (його змусили постригтися в ченці). Піпін правив королівством франків понад пів століття: 10 років як мажордом (разом зі своїм братом) і ще 17 одноосібно – як король. Щоб закріпити владу не лише за собою, а й за своїми спадкоємцями, ще за життя Піпін домовився з Папою Римським Стефаном II про королівське помазання для себе та обох синів. Це зробили у 754 році у базиліці Сен-Дені під час візиту Папи до Парижа. Майбутньому Карлу Великому на той момент було, за різними оцінками, від шести до 12 років, а його молодшому братові Карломану – три.

“Значення церемонії помазання видно з того, що Папа Римський нещодавно її прийняв, і в Римі про проведення подібних церемоній раніше ще не чули. Це, разом із наданням титулу римського патриція, що було пов’язано з роллю Defensor civitatis (захисника пригноблених громадян), означало, що Піпін тепер був призначений захисником Церкви”, – пояснюють автори англомовної Вікіпедії.

Помазані разом із батьком, обидва сини після смерті Піпіна стали його наступниками. Це був не виняток, а правило в ті часи. Так само всі сини ставали спадкоємцями за часів Меровінгів. Піпін помер 24 вересня 768 року, захворівши під час походу. Карл на той час уже брав активну участь у боях разом із батьком, молодший – Карломан – також був за мірками того часу повнолітнім (йому було 17). Коронували двох братів одночасно – 9 жовтня 768 року: Карла в Нуайоні, а Карломана у Суасоні.

Релікварійне погруддя Карла Великого (вважається, що містить фрагмент черепа Карла). Фото: Steven Zucker/Flickr

Брати мали окремі палаци та чітко розмежовані території впливу. Але при цьому франкське королівство вважали єдиним, а братів – співправителями. Період їхнього спільного правління очевидно не був дружнім і спокійним. Між братами-королями було суперництво та виникали конфлікти. Один із найгостріших – через відмову Карломана брати участь у війні проти Аквітанії. Вони обидва шукали підтримки Папи Римського, укладали союзи зі сусідніми державами тощо. Не відомо, до чого дійшло б це братське протистояння, якби 4 грудня 771 року Карломан раптово не помер. Хоча це очевидно було вигідно Карлу, історики вважають смерть молодшого з Каролінгів такою, яку викликали природні причини. Рання смертність загалом була нормою в Середньовіччі. З цього моменту та до призначення співправителями своїх дорослих синів Карл Великий правив франкським королівством одноосібно. Він значно розширив його межі, об’єднавши більшу частину Західної та Центральної Європи. Створив Франкську імперію (або імперію Каролінгів), яку згодом