14. Пункт*14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003*р., №№*40-44, ст.*356) викласти в такій редакції:
«14. Установити, що з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України
«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями)
і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим
майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку
діяльність з використанням цього майна, впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися
в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може
перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив
або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Вказані витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період
пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не
передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Дана норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично
здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі,
а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді».
