Про магістерки

[MethodMan]

Це не дозволяє, скажімо, приймати результати TOEFL чи IELTS, адже ВНЗ згідно з положенням зобов'язаний проводити іспит (навіть за наявності спеціалізованих кваліфікованіших інституцій з об'єктивнішим результатом, які ці тести проводять).

это да.. +1
тоже меня интересовал этот вопрос, неужели наши вузы настолько крутые, что не признают сертификатов, которые признаны во всем мире. не доверяют. видать, подозревают что сертификаты TOEFL или IELTS были куплены за деньги - коррупции боятся

 

[Van4eg]

Экзамен по иностранному языку при поступлении в магистратуру абсолютно оправдан. Как минимум теоретически. Предполагается, что студент, поступающий в магистратуру, обладает способностями к научным исследованиям. Поэтому мест в магистратуре значительно меньше, чем на бакалаврате. А раз студент намерен идти в магистры, имеет соответствующий высокий уровень знаний, то для последующей успешной деятельности в области научных исследований ему иностранный язык будет необходим как воздух, для ознакомления с последними мировыми наработками по его специализации. Как минимум профессиональное подмножество иностранного языка, как минимум на базовом уровне.
Желание причесать вузы под один английский язык как раз и ограничивает права и свободы студентов. Есть студенты, которые со школьной скамьи учили, например, немецкий. В вузе они продолжили его изучать. Да и сама Германия это не страна третьего мира, там много научных программ, в том числе программ по обмену студентами. Поэтому вузы, как правило, предоставляют студентам право выбора, какой язык сдавать.
Если студент имеет сертификат о прохождении тестирования на знание иностранного языка международного уровня, то ему не составит труда сдать экзамен вуза. А в случае неудовлетворительной оценки по нему - оспорить, приложив свои сертификаты.

 

[MethodMan]

Экзамен по иностранному языку при поступлении в магистратуру абсолютно оправдан. Как минимум теоретически. Предполагается, что студент, поступающий в магистратуру, обладает способностями к научным исследованиям. Поэтому мест в магистратуре значительно меньше, чем на бакалаврате. А раз студент намерен идти в магистры, имеет соответствующий высокий уровень знаний, то для последующей успешной деятельности в области научных исследований ему иностранный язык будет необходим как воздух, для ознакомления с последними мировыми наработками по его специализации. Как минимум профессиональное подмножество иностранного языка, как минимум на базовом уровне.

так никто и не спорит. это вы к чему сказали?

Если студент имеет сертификат о прохождении тестирования на знание иностранного языка международного уровня, то ему не составит труда сдать экзамен вуза. А в случае неудовлетворительной оценки по нему - оспорить, приложив свои сертификаты.

ну знаете, такой сертификат можно и признавать, как это делают вузы во всех развитых странах

 

[expialidociouz]

это да.. +1
тоже меня интересовал этот вопрос, неужели наши вузы настолько крутые, что не признают сертификатов, которые признаны во всем мире. не доверяют. видать, подозревают что сертификаты TOEFL или IELTS были куплены за деньги - коррупции боятся

Тут можуть бути різні причини. Результати тестів надсилаються з центрів тестування прямо в університети. Можливо, українських університетів просто нема в тій базі даних, або підключення туди коштує якихось грошей, які ВНЗ не можуть сплатити (не тому, що їх нема, а тому, що ВНЗ в принципі зазвичай не вирішують в індивідуальному порядку, куди вкладати гроші). Може бути і законодавче обмеження. В тому ж НаУКМА були плани це ввести, але вони так і залишилися планами (попри те, що набагато складніші речі були реалізовані). Ще одна відмінність - в університетах, де приймають результати тоефл чи аелтс це формальна вимога (склав/не склав). Смішно, але українські університети можуть навіть змагатися, хто зробить менше помилок на іспиті, який має вигляд диктанту. Взагалі це звичайно нонсенс, бо скласти тоефл потрібно лише раз і розсилати можна у необмежену кількість ВНЗ протягом 2-х років. Український іспит одноразовий і потребує фізичної присутності під час кожного складання. Це вже не кажучи про те, що до рівня ETS чи Cambridge укладачам тестів як до Києва рачки.

Если студент имеет сертификат о прохождении тестирования на знание иностранного языка международного уровня, то ему не составит труда сдать экзамен вуза. А в случае неудовлетворительной оценки по нему - оспорить, приложив свои сертификаты.

Це абсолютно не факт. Іспити ВНЗ можуть укладатися як завгодно. В тому числі так, що вони можуть тестувати знання мови гірше, але бути складнішими для виконання. Крім того, це кам'яний вік в технологічному плані - спробуйте податися на 10 українських магістерських програм у найбільші ВНЗ по всій Україні. Успіху вам у подорожі для написання іспитів у кожному ВНЗ (нагадаю, вступна кампанія триває досить обмежений час). Крім того, до них часто неможливо готуватись, адже на відміну від нормальних тестів, ВНЗ можуть не розголошувати типи завдань і взагалі не стандартизовувати іспит.

 

[MethodMan]

Тут можуть бути різні причини. Результати тестів надсилаються з центрів тестування прямо в університети. Можливо, українських університетів просто нема в тій базі даних, або підключення туди коштує якихось грошей, які ВНЗ не можуть сплатити (не тому, що їх нема, а тому, що ВНЗ в принципі зазвичай не вирішують в індивідуальному порядку, куди вкладати гроші). Може бути і законодавче обмеження. В тому ж НаУКМА були плани це ввести, але вони так і залишилися планами (попри те, що набагато складніші речі були реалізовані). Ще одна відмінність - в університетах, де приймають результати тоефл чи аелтс це формальна вимога (склав/не склав). Смішно, але українські університети можуть навіть змагатися, хто зробить менше помилок на іспиті, який має вигляд диктанту. Взагалі це звичайно нонсенс, бо скласти тоефл потрібно лише раз і розсилати можна у необмежену кількість ВНЗ протягом 2-х років. Український іспит одноразовий і потребує фізичної присутності під час кожного складання. Це вже не кажучи про те, що до рівня ETS чи Cambridge укладачам тестів як до Києва рачки.

насколько я помню, там на сертификате есть номер. вот в комбинации этого номера и именем и фамилией того, кто предъявляет сертификат можно бесплатно проверить подлинность сертификата. уже точно не припомню, это делалось толи на оф.сайте тестов, толи на сайте какой-то организации.

 

[expialidociouz]

Гм, а для чого тоді університети вимагають замовляти резульати у центра тестування, а не просто залишають поле для номера у своїх аплікаціях?

 

[MethodMan]

Гм, а для чого тоді університети вимагають замовляти резульати у центра тестування, а не просто залишають поле для номера у своїх аплікаціях?

номер не имеет юридической силы, а бумажка имеет, как я могу догадаться. вы же диплом школьный тоже приносите в университет и оставляете там, пока не доучитесь. с таким-же успехом можно показывать фотки с выпускного

 

[expialidociouz]

Ви не зрозуміли. Бумажку вам видають на руки. Ви її нікуди не надсилаєте. Щоб вступити в університет, ви замовляєте результати у центра тестування, які він надсилає в університет електронно, і саме це визнається єдиним достовірним підтвердженням результатів вашого тесту.

 

[MethodMan]

Ви не зрозуміли. Бумажку вам видають на руки. Ви її нікуди не надсилаєте. Щоб вступити в університет, ви замовляєте результати у центра тестування, які він надсилає в університет електронно, і саме це визнається єдиним достовірним підтвердженням результатів вашого тесту.

не знал такой фишки. я сам тоефл не сдавал, сдавала знакомая. помню что она проверяла подлинность как я писал выше.а насчет электронного подтверждения хз

 

[expialidociouz]

При складанні тоефл в центрі тестування ви наперед вказуєте університети, в які після перевірки автоматично центр відправить результати (в 2 він відправить безкоштовно). При складанні аелтс ви заповнюєте папірець (5 закладів max). Теоретично в аелтс отримувача можна вписати довільно. Щодо тоефл, то я не впевнений, чи університети вписуються, чи обираються із запропонованого списку.

 

[Van4eg]

это вы к чему сказали?

Это к сомнениям ТС насчет необходимости сдачи экзамена по иностранного языка при поступлении в магистратуру в целом.

ну знаете, такой сертификат можно и признавать, как это делают вузы во всех развитых странах

Зная, что у нас, наверняка, даже медаль Нобелевского комитета подделать могут...

(...)це кам'яний вік в технологічному плані - спробуйте податися на 10 українських магістерських програм у найбільші ВНЗ по всій Україні. Успіху вам у подорожі для написання іспитів у кожному ВНЗ (...)

Не учел наше национальное стремление поступать всюду, куда только можно успеть. Смею предположить, что для 10 вузов специфика их магистерских программ будет отличаться. А если учесть, что, по-хорошему, поступать нужно по своей специальности, вряд ли найдется 10 лучших вузов Украины, в которых магистерские программы по конкретной специальности будут одинаково высокого уровня

К тому подумаем логически. Вузы и сами знают, что не имеют права требовать на экзамене знаний иностранного языка на международном уровне, потому что в нашей стране их не дают так же свободно, как, например, математику в школе. Сами вузы знают уровень преподавания ин. языка у них внутри. А теперь представьте, как вуз должен оценивать по единой шкале студента, сдавшего ин. яз. по внутренним требованиям вуза, а как - студента с сертификатом независимого центра тестирования? Если оба справились с заданиями отлично? Наверняка же владельцы сертификатов будут возмущены несправедливостью, что их уравняли с обычными студентами в знании ин. языка. А что тогда делать простым студентам? Они выполнили экзаменационне задания в полном объеме, а будут оценены вполовину шкалы из-за того, что у кого-то есть сертификат? Этот вопрос очень неоднозначен и потому неурегулирован.

 

[expialidociouz]

Это к сомнениям ТС насчет необходимости сдачи экзамена по иностранного языка при поступлении в магистратуру в целом.

Я не висловлював сумнівів у необхідності "в цілому". Проте я не бачу, як система, запропонована міністерством, має працювати. Звичайно, багато ВНЗ охочі виконувати будь-що, що їм "спустять" з гори. Іспити організують, проведуть, відзвітують. Але допоки українська освіта існує у створеному міністерством інтелектуальному гетто, така вимога, як на мене, ніяких результатів (крім самого проведення іспитів) не матиме.

Зная, что у нас, наверняка, даже медаль Нобелевского комитета подделать могут...

Див. вище. Результати TOEFL чи IELTS не можна підробити, бо їх надсилає не заявник, а центр тестування.

Не учел наше национальное стремление поступать всюду, куда только можно успеть. Смею предположить, что для 10 вузов специфика их магистерских программ будет отличаться. А если учесть, что, по-хорошему, поступать нужно по своей специальности, вряд ли найдется 10 лучших вузов Украины, в которых магистерские программы по конкретной специальности будут одинаково высокого уровня

Мені складно відповісти на це питання, бо я не бачу стремління вступати всюди (подивіться хоча б на цей форум - багато розглядають варіант освіти поза своїм містом?). Якщо таке стремління б існувало, я не бачу в цьому нічого поганого. Погане тут, як на мене, тільки те, що за вступний іспит платять громадяни через держбюджет, а не заявник. Втім, мені легко уявити ситуацію, коли людина не зможе обрати 10 однаково якісних програм зі своєї спеціальності (доцільність обирати саме програми однакової якості зі своєї спеціальності - окреме питання). Але це не діло міністерства! Якщо людина сама вирішила подаватися в одне місце - це її вибір. Так само я не бачу причин обмежувати її вибір, якщо вона знайде більше програм (до речі, таке обмеження існує і у вигляді конкретного числа програм, на які може вступати людина і прописано в законі). Це обмеження виглядає ще більш абсурдно, адже ви можете подаватись у необмежену кількість університетів за межами України одночасно, але не можете цього робити в Україні. Міністерство любить розпинатися про втечу мізків, але при цьому створені обмеження, за яких простіше податись в кілька університетів на Заході, аніж поїхати в інший кінець країни писати диктант.

К тому подумаем логически. Вузы и сами знают, что не имеют права требовать на экзамене знаний иностранного языка на международном уровне

Специфіка міжнародних тестів в тому, що будь-яка оцінка на них - позитивна. Ніхто ж не каже, що всі ВНЗ мають вимагати набрати 105 на TOEFL - це було б абсурдом. ВНЗ сам вирішить, який рівень знань достатній для того, щоб у нього вчитись. Якщо ВНЗ готовий приймати студентів з посереднім знанням - планка буде встановлена відповідно до цього. Тест це лише спосіб здобуття оцінки, сам формат тесту не передбачає того чи іншого рівня знань.

потому что в нашей стране их не дают так же свободно, как, например, математику в школе.

Цей аргумент виглядає щонайменш дивно. Рівень англійської, як і математики, відрізняється у кожній школі. Крім того, тут якось закладене припущення, що ВНЗ набиратимуть винятково випускників українських ВНЗ. Це також є суттєвим обмеженням.

А теперь представьте, как вуз должен оценивать по единой шкале студента, сдавшего ин. яз. по внутренним требованиям вуза, а как - студента с сертификатом независимого центра тестирования? Если оба справились с заданиями отлично? Наверняка же владельцы сертификатов будут возмущены несправедливостью, что их уравняли с обычными студентами в знании ин. языка. А что тогда делать простым студентам? Они выполнили экзаменационне задания в полном объеме, а будут оценены вполовину шкалы из-за того, что у кого-то есть сертификат? Этот вопрос очень неоднозначен и потому неурегулирован.

Я не думаю, що є сенс в тому, щоб складати англійську для того, щоб міряти студентів за оцінками. Англійську треба складати для того, щоб на магістерці не опинилось людей, які не володіють англійською на рівні, який дозволяв би їм використовувати її у навчанні. Відповідно, оцінок при вступі має бути дві: "склав" і "не склав". Урівняти це з внутрішніми тестами це завдання університету. Не бачу в цьому жодної проблеми, адже університет знає, на якому рівні йому потрібне володіння англійською. У найкращих університетах це може бути знання, достатнє для прослуховування курсів, виголошення доповідей і написання статей англійською, десь достатнім буде reading knowledge, ну а десь англійську взагалі не використовують (і сенсу у вступному іспиті з англійської, відповідно, нема).