Статус: Офлайн
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 23125
Адреса: Харків
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 23125
Адреса: Харків
Колись Белз був одним з найзначущих міст Руси, столицею Белзького князівства
Маленьке містечко Белз на Сокальщині сьогодні є одним з найменших міст в Україні і нараховує всього 2,4 тис. мешканців.
А колись Белз був одним з найзначущих міст Руси, столицею Белзького князівства, а пізніше і столицею однойменного воєводства у складі Польської корони.
Давній Белз розташувався серед мочар на невеликому узвишші на місці злиття річки Солокії та її притоку Речиці. Місце розташування відобразилося в назві міста: "белз" або "бевз" старослов'янською мовою означає болотисту, важкопрохідну місцевість. Перші укріплення у Белзі побудував князь Володимир близько 981 року. Тоді місту надавалося велике значення в системі фортець західних кордонів Русі. Через Белз проходили торгівельні шляхи з Польщі на Київ та Візантію.
Славетна історія міста залишила величезну спадщину та безліч різноманітних пам'яток. З 2001 року місто і його околиці мають статус Державного історико-культурного заповідника «Княжий Белз».
Городище (Замочок, стародавнє укріплення)
Передмістя "Замочок" знаходиться на південний схід від середмістя. Від центру - максимум 10 хвилин пішої ходьби. Саме тут, на півострові, якій утворює злиття річок Солокії та Речиці, почалася історія давнього княжого міста Белз. Городище мало чотирьохкутну форму, оточене валами і глибокими ровами. По його кутах були розташовані чотири дерев'яні башти. Внутрішній вал розділяв його на дві частини: дитинець і посад.
На околиці та в межах старої частини міста залишки валів і ровів, частини укріплень, які дозволяють уявити оборонну систему стародавнього Белза. Це чудове місце просто прогулятись, зробити фото і відчути атмосферу минулого.
Церква святої Параскеви
Дерев’яна церква середини XVIII століття — справжній витвір народної архітектури. Всередині зберігся старовинний іконостас, є дуже гарні деталі в оздобленні.
Монастир Домініканок
Отці домініканці з'явилися в Белзі у 1394 році на запрошення Земовіта IV - князя мазовецького та белзького. Тоді ж було засновано і кляштор з дерев'яним костелом. Муровані костел і келії з'явилися в середині XVI століття. Перебудова храму проводилася у XVIII столітті.
Кляштор закрила австрійська влада у 1784 році, а храм було перетворено на парафіяльний. До наших днів дожили лише мальовничі руїни костелу, які, скоріше, нагадують зруйнований замок. Храм разом з більшою частиною міської забудови було зруйновано під час бойових дій у 1944 році.
Костел Пресвятої Діви Марії
Протягом 1906 - 1911 років за проектом архітектора Калікста Крижановського збудовано новий мурований костел Пресвятої Діви Марії у модерновому стилі з елементами готики. У період між світовими війнами храм використовувався, як гарнізонний. З 1939 року тут знаходився спостережний пункт: спочатку німецький, потім - совєцький, адже по річці Солокія з 1939 року проходив кордон між Третім Рейхом і СРСР, а після закінчення війни і по 1951 рік - між Польщею та Радянською Україною.
Прогулянки по середмістю, вузькі вулички, архітектура різних епох
Просто поблукати містом — часто це дає більше вражень: старі будинки, фасади, в’їзні брами, пам’ятні знаки, атмосферні вулиці. Є деякі старі фото, які дозволяють порівняти, як змінювався Белз за сто років.
Нагадаємо,
Джерело: 057.ua
Маленьке містечко Белз на Сокальщині сьогодні є одним з найменших міст в Україні і нараховує всього 2,4 тис. мешканців.
А колись Белз був одним з найзначущих міст Руси, столицею Белзького князівства, а пізніше і столицею однойменного воєводства у складі Польської корони.
Давній Белз розташувався серед мочар на невеликому узвишші на місці злиття річки Солокії та її притоку Речиці. Місце розташування відобразилося в назві міста: "белз" або "бевз" старослов'янською мовою означає болотисту, важкопрохідну місцевість. Перші укріплення у Белзі побудував князь Володимир близько 981 року. Тоді місту надавалося велике значення в системі фортець західних кордонів Русі. Через Белз проходили торгівельні шляхи з Польщі на Київ та Візантію.
Славетна історія міста залишила величезну спадщину та безліч різноманітних пам'яток. З 2001 року місто і його околиці мають статус Державного історико-культурного заповідника «Княжий Белз».
Городище (Замочок, стародавнє укріплення)
Передмістя "Замочок" знаходиться на південний схід від середмістя. Від центру - максимум 10 хвилин пішої ходьби. Саме тут, на півострові, якій утворює злиття річок Солокії та Речиці, почалася історія давнього княжого міста Белз. Городище мало чотирьохкутну форму, оточене валами і глибокими ровами. По його кутах були розташовані чотири дерев'яні башти. Внутрішній вал розділяв його на дві частини: дитинець і посад.
На околиці та в межах старої частини міста залишки валів і ровів, частини укріплень, які дозволяють уявити оборонну систему стародавнього Белза. Це чудове місце просто прогулятись, зробити фото і відчути атмосферу минулого.
Церква святої Параскеви
Дерев’яна церква середини XVIII століття — справжній витвір народної архітектури. Всередині зберігся старовинний іконостас, є дуже гарні деталі в оздобленні.
Монастир Домініканок
Отці домініканці з'явилися в Белзі у 1394 році на запрошення Земовіта IV - князя мазовецького та белзького. Тоді ж було засновано і кляштор з дерев'яним костелом. Муровані костел і келії з'явилися в середині XVI століття. Перебудова храму проводилася у XVIII столітті.
Кляштор закрила австрійська влада у 1784 році, а храм було перетворено на парафіяльний. До наших днів дожили лише мальовничі руїни костелу, які, скоріше, нагадують зруйнований замок. Храм разом з більшою частиною міської забудови було зруйновано під час бойових дій у 1944 році.
Костел Пресвятої Діви Марії
Протягом 1906 - 1911 років за проектом архітектора Калікста Крижановського збудовано новий мурований костел Пресвятої Діви Марії у модерновому стилі з елементами готики. У період між світовими війнами храм використовувався, як гарнізонний. З 1939 року тут знаходився спостережний пункт: спочатку німецький, потім - совєцький, адже по річці Солокія з 1939 року проходив кордон між Третім Рейхом і СРСР, а після закінчення війни і по 1951 рік - між Польщею та Радянською Україною.
Прогулянки по середмістю, вузькі вулички, архітектура різних епох
Просто поблукати містом — часто це дає більше вражень: старі будинки, фасади, в’їзні брами, пам’ятні знаки, атмосферні вулиці. Є деякі старі фото, які дозволяють порівняти, як змінювався Белз за сто років.
Нагадаємо,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Джерело: 057.ua
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.