НацВідбір - Євробачення.
Цей текст не є офіційним стейтментом Суспільного мовника, але є висловом занепокоєння щодо ситуації, яка склалася довкола Національного відбору до конкурсу Євробачення.
Майже всі учасники, що пройшли кола відбору і дісталися фіналу, в своїй життєвій чи кар’єрній діяльності так чи інакше пов‘язані з рф. Гастролями, паспортами чи родичами; культурними чи творчими зв‘язками.
Це свідчить не про те, що їх відбирали навмисно за цим критерієм, як подейкують найгарячіші голови з числа громадських активістів.
Це свідчить про набагато гіршу і небезпечнішу річ. А саме: в той час, коли українське суспільство шукає і виробляє нові правила безпеки в стані війни, яку рф веде з Україною, - українська сфера культури загалом та музики зокрема (особливо - шоу-бізнес) - все ще інтегрована в російщину більше, ніж ми з вами уявляємо. Й авжеж більше, ніж нам хотілося б.
Як таке може бути на п‘ятий рік після початку неприхованої агресії рф? Після захоплення Криму і окупації частки українського Донбасу? Щоденного вбивства та утримання в полоні десятків нашіх співвітчизників?
Суспільне мовлення створене саме для того, щоб відображати існуючу дійсність. Здіймати питання, які не хочеться чути, та вказувати на проблеми, які не хочеться бачити. Але котрі точно доведеться вирішувати.
Одною з таких проблем є тісний зв‘язок діячів української індустрії розваг - з російським ринком і російськими капіталами.
І проблема не вирішиться найпростішим шляхом закриття чи скасування НацВідбору до Євробачення (це було б приблизно так само ефективно, як розбити люстерко, що показує ненависне нам відображення).
Пошук вирішення цієї величезної проблеми лежить за межами й компетенціями конкурсу як такого.
Чи це мають бути державні регуляторні дії? Чи - міжфахове обговорення і спільний пошук стратегічного рішення? Чи загальнонаціональний форум? - Суспільне мовлення ставить питання, а не дає простих відповідей.
Простих, між іншим, немає і в конкретній ситуації з конкурсом.
Суспільний мовник є тим, хто прийматиме кінцеве рішення по представництву України на міжнародному конкурсі Євробачення - на відміну від поточних рішень, які в процесі Нацвідбору приймають партнери з СТБ і журі.
До речі, Суспільний мовник не був би змушений шукати партнерства в недешевій справі проведення конкурсу, якби був профінансований належним чином.
Але якщо Суспільне прийме кінцеве рішення про призначення, а не конкурсний відбір виконавця (на що формально має право) - це буде руйнуванням крихкої довіри, ледь виникаючої на українському медійному ринку, і не тільки з групою StarLight Media (СТБ), але й з іншими потенційними партнерами Суспільного. Не кажучи вже про відносини з Європейською Спілкою Мовників, якій належать всі права на Євробачення (а також на масу інших великих міжнародних спортивних подій), і яка наполегливо декларує деполітизованість цього конкурсу. Нагадаю про штраф в 200 тисяч євро, присуджений Суспільному за «недопуск» Україною на свою територію російської виконавиці, що порушила закон України.
Поки немає фінального результату -
Суспільний мовник може лише уважно слідкувати за перебігом конкурсу й голосуванням: як журі, так і аудиторії.
Після закінченя НацВідбору - часу на спокійний пошук і прийняття зваженого рішення буде достатньо.