начнем
Женщина - пахнет ядом,
Риском опасных встреч.
Женщина пахнет наградой,
Если её беречь.
Пахнут ванилью руки,
Солёной слезой иногда,
Если рекой разлуки
Годы и города.
Женщина пахнет шлейфом
Сплетен, интриг, духов,
Песней волшебной флейты.
Из лабиринта снов.
Пахнет едва уловимо
Пряным букетом вина.
Женщина пахнет мужчиной,
Если она влюблена.
З якої квітки ти пила росу?
Які струмочки в коси ти вплітала,
Що, на твою задивлені красу,
Вітри весняні в небі затихали?
В очах твоїх — всі зоряні світи....
А в усмішці — промінчики любові.
Неторкано-пречиста, світла ти,
Немов на квітах роси світанкові.
Для щастя сотворив тебе Сам Бог,
У парі з милим вище хмар летіти.
У радості, в журбі, в часи тривог
Коханим серцем щиро дорожити.
Торкає ніжність клавіші душі —
Народжується музика Кохання...
Коханий подарований тобі
В день незабутній вашого вінчання...
Два ваших серця стали враз одним,
З’єднались почуття, бажання, мрії.
Мереживом сплелися золотим
Закоханість, довіра та надія.
Бажаю, щоби свято цього дня
Через десятки років не згасало.
Щоб обійнявшись, йшли через життя,
Щоб і всього життя було замало...