Статус:
Offline
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 18413
Адреса: Харків
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 18413
Адреса: Харків
- 🔴 11:53 Повітряна тривога в Харків.обл.
- #1
Нова мапа Харкова: перейменування, - в’їзд ЛЕВКА БОРОВИКОВСЬКОГО
Колишній в’їзд Ладигіна на Салтівці перейменували на честь українського філолога
Влітку цього року в’їзд Ладигіна на Салтівці перейменували на честь українського філолога Левка Боровиковського.
Народився Левко Боровиковський, український поет-романтик, етнограф, філолог у 1806 році на Полтавщині. 1826–1830 навчався на філософському факультеті Харківського університету, приєднався до групи поетів-романтиків.
Чималий вплив на Боровиковського мав Петро Гулак-Артемовський. Саме він спонукав студента почати збирати український фольклор, матеріяли для українського словника (йому він присвятив багато років, на жаль, так і не завершивши роботу) та навіть писати власні твори.
1838–1855 викладав історію, російську словесність та латинську мову в гімназіях. Дебютував поемою-билиною "Пир Владимира Великого", опублікованою російською мовою в журналі "Вестник Европы" (1828). Один із зачинателів української романтичної течії, вніс у літературу нові сюжети, мотиви, теми.
Розквіт поетичної творчості припадає на 1830-ті – 40-ві роки. У цей період Боровиковський створив багато балад, пісень, віршів, дум та байок. Найвідоміший твір – балада "Маруся" (1829) – вільна переробка балади В.Жуковського "Светлана". У творах на історичні теми висвітлював історичне минуле України в дусі ідей офіційної "народності"; у байках та віршах – переважно етичні та побутові проблеми. За життя поета була опублікована лише одна його книга "Байки й прибаютки" (1852), написана живою народною мовою. Боровиковський збирав народні пісні, прислів'я, повір'я, працював над словником української мови.
Нагадаємо,
Джерело: 057.ua
Колишній в’їзд Ладигіна на Салтівці перейменували на честь українського філолога
Влітку цього року в’їзд Ладигіна на Салтівці перейменували на честь українського філолога Левка Боровиковського.
Народився Левко Боровиковський, український поет-романтик, етнограф, філолог у 1806 році на Полтавщині. 1826–1830 навчався на філософському факультеті Харківського університету, приєднався до групи поетів-романтиків.
Чималий вплив на Боровиковського мав Петро Гулак-Артемовський. Саме він спонукав студента почати збирати український фольклор, матеріяли для українського словника (йому він присвятив багато років, на жаль, так і не завершивши роботу) та навіть писати власні твори.
1838–1855 викладав історію, російську словесність та латинську мову в гімназіях. Дебютував поемою-билиною "Пир Владимира Великого", опублікованою російською мовою в журналі "Вестник Европы" (1828). Один із зачинателів української романтичної течії, вніс у літературу нові сюжети, мотиви, теми.
Розквіт поетичної творчості припадає на 1830-ті – 40-ві роки. У цей період Боровиковський створив багато балад, пісень, віршів, дум та байок. Найвідоміший твір – балада "Маруся" (1829) – вільна переробка балади В.Жуковського "Светлана". У творах на історичні теми висвітлював історичне минуле України в дусі ідей офіційної "народності"; у байках та віршах – переважно етичні та побутові проблеми. За життя поета була опублікована лише одна його книга "Байки й прибаютки" (1852), написана живою народною мовою. Боровиковський збирав народні пісні, прислів'я, повір'я, працював над словником української мови.
Нагадаємо,
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Джерело: 057.ua
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі