Статус: Офлайн
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 23358
Адреса: Харків
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 23358
Адреса: Харків
Блог головної редакторки 057.ua Марини Ніколаєвої, без претензії на істину, але з правом на обговорення
Отже, маємо нову урядову ідею — програму «УЗ-3000». Звучить амбітно: кожен українець отримає можливість безкоштовно проїхати до трьох тисяч кілометрів потягом Укрзалізниці.
Уряд пояснює — це частина “зимового пакету підтримки”, щоб люди могли подорожувати Україною, відкривати для себе нові міста, а заодно підтримати внутрішній туризм у непрості часи.
Звучить гарно — у стилі передсвяткового промо-ролика: трохи патріотизму, трохи романтики подорожей і обіцянка, що держава дбає про тебе навіть тоді, коли холодно й важко. Та от питання — як саме це працюватиме?
Поки офіційні деталі виглядають, м’яко кажучи, туманно.Хто саме отримає право на безкоштовні кілометри — усі громадяни? Чи, може, лише певні категорії — студенти, пенсіонери, військові, внутрішньо переміщені особи?Чи всі напрямки будуть доступні, чи лише певні? І що робити тим, хто захоче сісти на “Інтерсіті” до Львова, коли місць у грудні традиційно нема?
Можливі черги, технічні обмеження, складність із бронюванням — усе це може перетворити добру ідею на черговий “цифровий квест”.Не всі маршрути рівнозначні: між Жмеринкою та Крижополем, звісно, можна їхати хоч щодня, але хто реально скористається цим “бонусом”? Тим часом на популярні напрями, як-от Київ–Львів чи Харків–Одеса, квитки й так розлітаються за хвилини. Ідея “рівного доступу” тут виглядає радше як лозунг, ніж реальність.
Але потрібно сказати, вся ця історія з трьома тисячами безкоштовних кілометрів може закінчитися так само швидко, як і стартує — без квитка в майбутнє.
Джерело: 057.ua
Отже, маємо нову урядову ідею — програму «УЗ-3000». Звучить амбітно: кожен українець отримає можливість безкоштовно проїхати до трьох тисяч кілометрів потягом Укрзалізниці.
Уряд пояснює — це частина “зимового пакету підтримки”, щоб люди могли подорожувати Україною, відкривати для себе нові міста, а заодно підтримати внутрішній туризм у непрості часи.
Звучить гарно — у стилі передсвяткового промо-ролика: трохи патріотизму, трохи романтики подорожей і обіцянка, що держава дбає про тебе навіть тоді, коли холодно й важко. Та от питання — як саме це працюватиме?
Наскільки ініціатива життєздатна?
Поки офіційні деталі виглядають, м’яко кажучи, туманно.Хто саме отримає право на безкоштовні кілометри — усі громадяни? Чи, може, лише певні категорії — студенти, пенсіонери, військові, внутрішньо переміщені особи?Чи всі напрямки будуть доступні, чи лише певні? І що робити тим, хто захоче сісти на “Інтерсіті” до Львова, коли місць у грудні традиційно нема?
Можливі черги, технічні обмеження, складність із бронюванням — усе це може перетворити добру ідею на черговий “цифровий квест”.Не всі маршрути рівнозначні: між Жмеринкою та Крижополем, звісно, можна їхати хоч щодня, але хто реально скористається цим “бонусом”? Тим часом на популярні напрями, як-от Київ–Львів чи Харків–Одеса, квитки й так розлітаються за хвилини. Ідея “рівного доступу” тут виглядає радше як лозунг, ніж реальність.
Що не так з ініціативою?
- Економічна доцільність. Укрзалізниця давно балансує між необхідністю оновлювати рухомий склад і латати старі вагони. Пасажирські перевезення для неї — збиткові. І от тепер ще безкоштовні 3 000 км для всіх. Чудовий подарунок, але коштуватиме він не дешевше за хорошу реформу тарифів чи пару нових електричок.
- Внутрішній туризм — це не лише про рух. Подорож — це не тільки поїзд. Людина має де жити, що їсти, за що платити у музеях, кафе, готелях. Безоплатний квиток не створює туризм, якщо у гаманці — дірка. Це радше про “пересування країною”, а не про її відкриття.
- Навантаження на головні маршрути. Квитки між великими містами купити й зараз майже нереально. Програма лише збільшить тиск. І якщо УЗ справді хоче зробити добро, можливо, краще було б боротися з перекупниками, а не роздавати абстрактні “кілометри”.
- Адресна допомога. Було б логічніше дати безкоштовні поїздки тим, хто справді цього потребує: внутрішньо переміщеним особам, дитячим і спортивним групам, військовим або малому бізнесу, який відновлюється. Це реальна підтримка, а не красива статистика.
- Це не міський транспорт. У міських автобусах і метро люди їздять на роботу, до школи, до лікаря. Це життєва необхідність. А ось безкоштовна подорож потягом на 3000 км — це радше розвага, не соціальна послуга.
- І нарешті — піар. Звучить як чудовий заголовок для вечірніх новин: “Кожен українець зможе безкоштовно проїхати три тисячі кілометрів”. Але під цим заголовком — десятки питань без відповідей і мільйони гривень, які доведеться знайти. Піар-ефект, можливо, буде. Але от чи буде ефект для людей?
Але потрібно сказати, вся ця історія з трьома тисячами безкоштовних кілометрів може закінчитися так само швидко, як і стартує — без квитка в майбутнє.
Джерело: 057.ua
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.