Статус: Офлайн
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 22879
Адреса: Харків
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 22879
Адреса: Харків
Блог головної редакторки 057.ua Марини Ніколаєвої, без претензії на істину, але з правом на обговорення
Чим відрізняються удари Кремля — і чому це б’є по самому агресору?
Коли у 2022-му починалася повномасштабна фаза вторгнення, багато хто все ще намагався пояснити російські удари через призму «повернення в сферу впливу», геополітичної амбіції чи «шоку і страху», що мають примусити українців погодитися на нові правила. Це — одна справа. Інша — те, що ми бачимо у 2025-му: систематичне нарощування потужності атак не заради переговорної переваги, а заради руйнації самих можливостей держави — її міст, фабрик, енергетичної та транспортної інфраструктури, а водночас — демографії й можливості нарощення опору. Тобто зміст терору змінився: із залякування — у промислове й демографічне знищення.
Яскравий і страшний приклад — масована нічна атака сьогодні. За офіційними повідомленнями, РФ кинула на Україну понад 800 ударних безпілотників та більше десятка ракет (серед них — балістичні і крилаті), що стало однією з найбільших — якщо не найбільшою — комбінованою атакою від початку повномасштабної агресії. Було влучання у житлові квартали, урядові будівлі - Кабмін, об’єкти інфраструктури; є загиблі й поранені, руйнування житлових будинків і технологічних об’єктів. Це вже не поодинокі «показові» удари — це масове нищення інфраструктури й життя людей.
Але такі кроки — не лише злочинні проти України, вони ж і підривають стійкість самого Кремля. Неспинна ескалація вимагає ресурсів, мобілізаційних рішень, внутрішнього консенсусу, який важко утримати в разі відчутних економічних втрат, демографічного виснаження і міжнародних санкцій. Нагнітання терору породжує політичні напруги в російському суспільстві та елітах — і зрештою може привести до надриву режиму, що почав ставити на «знищення» як на стратегічний інструмент.
Терор Кремля 2025 року — це вже не лише спроба повернути Україну у сферу впливу через страх. Це цілеспрямована політика ослаблення: демографічного, економічного й інфраструктурного. Але саме ця політика є своєрідною пасткою для самого агресора: підриваючи сусідню державу, Кремль послаблює й себе — створюючи умови для внутрішнього напруження, економічного виснаження і міжнародної ізоляції. Іронія долі в тому, що стратегія «знищення, якщо не можеш керувати» рано чи пізно може стати початком надриву тієї системи, яка її породила
Джерело: 057.ua
Чим відрізняються удари Кремля — і чому це б’є по самому агресору?
Коли у 2022-му починалася повномасштабна фаза вторгнення, багато хто все ще намагався пояснити російські удари через призму «повернення в сферу впливу», геополітичної амбіції чи «шоку і страху», що мають примусити українців погодитися на нові правила. Це — одна справа. Інша — те, що ми бачимо у 2025-му: систематичне нарощування потужності атак не заради переговорної переваги, а заради руйнації самих можливостей держави — її міст, фабрик, енергетичної та транспортної інфраструктури, а водночас — демографії й можливості нарощення опору. Тобто зміст терору змінився: із залякування — у промислове й демографічне знищення.
Яскравий і страшний приклад — масована нічна атака сьогодні. За офіційними повідомленнями, РФ кинула на Україну понад 800 ударних безпілотників та більше десятка ракет (серед них — балістичні і крилаті), що стало однією з найбільших — якщо не найбільшою — комбінованою атакою від початку повномасштабної агресії. Було влучання у житлові квартали, урядові будівлі - Кабмін, об’єкти інфраструктури; є загиблі й поранені, руйнування житлових будинків і технологічних об’єктів. Це вже не поодинокі «показові» удари — це масове нищення інфраструктури й життя людей.
Чим це відрізняється від 2022 року?
- Масштаб і методи. Якщо 2022-го росіяни діяли масово, але ще велися бої за території, то 2025-го ми бачимо цілеспрямовану орієнтацію на стійку інфраструктуру: енергетику, промислові центри, житлові масиви великих міст. Використовуються тисячі малих дронів як «зграї» у поєднанні з ракетами — це не лише засіб ураження, це спосіб зробити відновлення надто дорогим і тривалим.
- Мета — не просто залякати, а позбавити держави можливостей. Тепер російська логіка дедалі більше нагадує військово-політичну програму «якщо не можу керувати — знищу». Така тактика має на меті зламати економічну основу України й демографічну перспективу: зменшити населення, позбавити промислових центрів — аби країна перестала бути конкурентом.
- Ціна для агресора. Тактика тотального нищення інфраструктури ставить під удар не лише Україну, а й сам режим, що її проводить. Витрати на ведення такої кампанії — матеріальні, технологічні та політичні — величезні. Крім того, методи «спаленої землі» породжують міжнародну ізоляцію, нарощування санкцій і зростання внутрішньої нестабільності в самій Росії. Це не односторонній «виграш» — це стратегічна ставка з високим ризиком.
Але такі кроки — не лише злочинні проти України, вони ж і підривають стійкість самого Кремля. Неспинна ескалація вимагає ресурсів, мобілізаційних рішень, внутрішнього консенсусу, який важко утримати в разі відчутних економічних втрат, демографічного виснаження і міжнародних санкцій. Нагнітання терору породжує політичні напруги в російському суспільстві та елітах — і зрештою може привести до надриву режиму, що почав ставити на «знищення» як на стратегічний інструмент.
Терор Кремля 2025 року — це вже не лише спроба повернути Україну у сферу впливу через страх. Це цілеспрямована політика ослаблення: демографічного, економічного й інфраструктурного. Але саме ця політика є своєрідною пасткою для самого агресора: підриваючи сусідню державу, Кремль послаблює й себе — створюючи умови для внутрішнього напруження, економічного виснаження і міжнародної ізоляції. Іронія долі в тому, що стратегія «знищення, якщо не можеш керувати» рано чи пізно може стати початком надриву тієї системи, яка її породила
Джерело: 057.ua
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.