Недільна балачка: хід Єрмаком

[057.uа]

Авторський блог головної редакторки 057.ua Ніколаєвої Марини без претензії на істину, але з правом на роздуми

Президент Володимир Зеленський опинився в політичному цугцвангу - ситуації, коли кожний хід лише погіршує ситуацію. В цьому випадку він рішився відчайний крок - пожертвував своїм ферзем, Єрмаком.

Безумовність ця жертовність може бути показовою. Адже в українській політиці, як й в реальних шахах король сама слабка фігура, без прикриття ферзя, який де-факто й управляє дошкою, він може легко впасти.

Новина про нібито ексклюзивний коментар Андрія Єрмака для New York Post стала однією з найрезонансніших подій останніх днів.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

що відбулися у помешканні та робочому кабінеті багаторічного керівника Офісу Президента, інформаційний простір вибухнув заголовками: “Єрмак іде на фронт”, “Готовий до репресій”, “Не отримав підтримки”.

"Я йду на фронт і готовий до будь-яких репресій. Я – чесна й порядна людина. Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Я не хочу створювати проблем для Зеленського – я йду на фронт.Я відчуваю огиду від бруду, вилитого на мене, і ще більшу огиду викликає відсутність підтримки з боку тих, хто знає правду", - заявив Єрмак.

Своєю позицією він зробив хід, яким відразу накинув тінь на переслідувачів, зробив спробу відхрестити Президента від корупціонерів, та зберіг себе від реального переслідування, адже й залишив можливість впливати на політику осторонь.

“Фронтовий жест” як елемент захисту від юридичного тиску та репутаційних ризиків​

Обшуки у рамках справи “Енергоатому” та операції “Мідас” тривають уже понад рік, але вперше вони стосувалися настільки високопоставленої фігури. НАБУ не повідомляє про підозру, але сам факт слідчих дій створює потужний політичний сигнал.

У такій ситуації публічна заява про “вихід на фронт” — навіть якщо її достовірність досі не підтверджена самим Єрмаком — виглядає як спосіб:

• переключити увагу суспільства з юридичної площини на моральну, переводячи дискусію з можливих корупційних ризиків на тему особистої жертовності;
• посилити образ людини, готової відповідати перед державою, не тікаючи від розслідувань, а навпаки — декларуючи готовність “до будь-яких репресій”;
• вплинути на майбутню оцінку слідчих дій, адже ставити під сумнів “****женця фронту” суспільству психологічно значно складніше.

Такі заяви часто розглядають як форму превентивного захисту: зміна статусу людини на “воюючого” чинить додатковий тиск на слідство й надає потужний емоційний щит.

Крім цього, будь-яка умовно мобілізація відкладає судові процеси на невизначений термін, чим вже скористалося чимало корупціонерів-суддів, правоохоронців, чиновників.

Спроба втримати репутацію у середовищі прихильників і тих, хто сумнівається у корупційних звинуваченнях​

У коментарі, який New York Post приписує Єрмаку, звучить фраза про “образу від відсутності підтримки”.

Така риторика працює на кількох рівнях:

• зміцнення підтримки всередині власної політичної мережі — сигнал своїм, що він залишається “порядною людиною”, яка не тягне систему на дно;
• нейтралізація сумнівів серед поміркованої аудиторії, яка не схильна вірити в різкі звинувачення без рішення суду;
• створення наративу “несправедливо переслідуваного патріота”, що в українській політиці традиційно працює дуже ефективно.

На тлі падіння довіри до інституцій та високої чутливості суспільства до теми корупції, подібні заяви можуть бути спробою стабілізувати репутаційний фронт.

Вихід у тінь для збереження впливу та переструктуризації владної конфігурації​

Формальна відставка, відсутність публічних коментарів і водночас емоційний “ексклюзив” через західне медіа — це дуже нетипова комбінація для людини, яка звикла бути в центрі політичних процесів.

Якщо припустити, що інформація NYP хоча б частково відображає реальний стан справ, тоді може йтися про таку стратегію:

• тимчасовий відхід з публічного поля, щоб знизити тиск навколо ОП та особисто президента Зеленського;
• збереження неформального впливу без офіційної посади, що добре відомо в українській політичній культурі;
• перезавантаження своєї ролі, адже фронт — це символічний статус, який може дозволити повернутися у велику політику з новими аргументами.

Для команди президента ця тактика також може бути вигідною: зменшення репутаційних ризиків і одночасне збереження “ядра лояльності”.

Джерело: 057.ua

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.