Музыкальная или графическая ассоциация к прожитому дню :)

[Volando]

Констатирую.

Если в роли рыбака, то ДА.

Друг всегда проводит на эшафот

О!Подсекай,да за жабры!

 

[Volando]

А вы на чьей стороне?

Крупье вне какой-либо стороны.

 

[Volando]

Ну что ж...
Делаем ставки, господа

Не спеши говорить "атанде",дай подумать

 

[Volando]

Не всегда.

Должность обязывает.

 

[Volando]

Тут непонятная ситуевина. Либо Лев съест Стрельца, или Стрелец Льва замочит.

Стрелец может приручить Льва,..ещё варианты?

 

[Volando]

Не может. Я соблюдаю дистанцию, да и Лене по статусу низзя.

Дурбень!!!Какой бы статус у какой Лены ни был - ей всегда приятно,когда Лев приносит ей тапочки.А ручной Лев кому угодно статус поднимет.Спицин,учишь,учишь - одни двойки..

 

[Volando]

Но в душе то есть предпочтение.

Предпочтения,душа... - это разве в личной жизни .А в профессиональной деятельности...вот у тебя есть место предпочтениям и душе на работе?

 

[Volando]

Все, проехали... я сюда пошутить и поболтать захожу.

проехали,сюда все только за этим

 

[рускус]

Люблю тебя по-прежнему,нежная звезда.
Люди вон пишут - рождества всякие скоро.Ты как?Отмечаешь?

)))

Четыре дня дома на Католическое. Буду спать и есть. Есть и спать. И сериалы в промежутках...
Ладно, испеку торт, есть домашнее вино, запеку куриные четверти и сделаю пирог с грибами и сыром. Но только на Рождество.

 

[Zvuryatko]

 

[Zvuryatko]

Вино надії нашої

Моя баба Марта казала: «М’ясо така страва, що згубити (зіпсувати) її не можна, як би не приготував». У діда Юрка була схожа приказка: «Вино, яке б не було ледаяке, годиться для пиття». Направду філософія вина винятково оптимістична. Все, що з ним відбувається непередбачуваного, тільки покращує його. Після тривалого транспортування морем за несприятливих умов виходить мадера. Якщо не встигли зібрати грона до морозу – айсвайн. Завівся на гронах грибок – сотерн або токайське асу. Змішали недолугі сорти – багатий купаж. Винниця заросла бур’янами-квітами – вино дістане особливий тон аромату…
Я із задоволенням прочитав роман Іво Андрича «Міст на Дрині», удостоєний Нобелівської премії. Але безліч разів перечитую його іншу річ – крихітну новелку «Вино».
Ось живильні краплини цієї прози.
«Приходить надія, смілива й несподівана, що плинне справжнє вино крихкої лози колись стане тільки невидимим запахом, а згодом минущий і непостійний аромат земного плоду перетвориться у чистий дух, який триватиме й вікуватиме невідомим для нас чином без кінця і змін.
Ця надія – це те, що ніби останнє бачимо у всякому, доки тримаємо й зігріваємо холодний келих теплом своєї долоні, слухаючи буденну розмову буденних людей. І хвилина мовчання, доки роздивляємось променисту поверхню повного келиха, насправді є потаємним німим заздоровним словом тій нашій надії. Бо й у келиху найтемнішого вина відчуваємо слабкий і рухомий відблиск світла, ніби ледь прочинені двері у країну без звуку і знаку, без образу й вигляду, без усякого вина й захмеління».
… Вино наших споминів і наших надій.
Вино буднів і вино свят.
Вино слів і вино мовчання.
Вино радості і вино терпіння.
Вино пристрасті і вино любові.
Вино юдолі і вино мрії.
Вино пісні і вино молитви.
Вино сумнівів і вино духа.
Вино трудів і вино надиху.
Вино повноти нашого життя.
Даймо ж і йому, життю, перебродити у своїх лунких звуках і віщих знаках. Даймо і йому стати таким же відмінним, як вино серед усіх рідин. Відмінним від усіх інших життів. І відмінно-чудовим.

"Єдин"

 

[Niksonena]

 

[Zvuryatko]

Аргентинская Патагония: ледник Перито-Морено. ФОТО

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі

В Чили есть город, над которым возвышается песчаная дюна высотой 450 м.

 

[Volando]

Ну что ж...
Делаем ставки, господа

по зрелому размышлению на Стрельца ставлю,вне всяких личных симпатий.Человек любого пола зверюгу завсегда одолеет.

 

[Забава Путятишна]

по зрелому размышлению на Стрельца ставлю,вне всяких личных симпатий.Человек любого пола зверюгу завсегда одолеет.

сомневаюсь я
не всем же сила Самсона дана

здравствуйте! :цветлчек:
рада видеть

 

[Забава Путятишна]

В Чили есть город, над которым возвышается песчаная дюна высотой 450 м.

привет!
и даже дорогу по ней проложили, а ведь песок таким ненадежным кажется
может в таких огромных количествах, как эта дюна например, он ведет себя несколько иначе?

 

[Ф'яметта]

 

[Zvuryatko]

привет!
и даже дорогу по ней проложили, а ведь песок таким ненадежным кажется
может в таких огромных количествах, как эта дюна например, он ведет себя несколько иначе?

Привет, он слежался, наверное. Очень бы интересно посмотреть было.



А я сміюсь, коли не маю слів,
Коли чекаю з моря сонце,
Коли дивлюсь й не знаю хто це.
А я сміюсь, коли не можу йти,
Коли тікаю сам від себе,
Коли не хочу йти від тебе.

Неначе птах, я полетів далеко
З темних тих глибин.
Минає страх, тікає дим,
Вогонь горить, так тепло в нім.

А я сміюсь, не можу втриматись,
А я сміюсь, коли щосили
Я намагаюсь відновити крила.
А я сміюсь, коли із неба дощ.
А я сміюсь - то з неба грози.
А я сміюсь - то сміх крізь сльози.

 

[Ф'яметта]

Ладно, испеку торт, есть домашнее вино, запеку куриные четверти и сделаю пирог с грибами и сыром.

мням

В Чили есть город, над которым возвышается песчаная дюна высотой 450 м.

Страшновато.. Жителям надо только молиться, чтоб какое-нибудь землетрясение не произошло

 

[Ф'яметта]

Вино надії нашої

Спойлер: ..

Моя баба Марта казала: «М’ясо така страва, що згубити (зіпсувати) її не можна, як би не приготував». У діда Юрка була схожа приказка: «Вино, яке б не було ледаяке, годиться для пиття». Направду філософія вина винятково оптимістична. Все, що з ним відбувається непередбачуваного, тільки покращує його. Після тривалого транспортування морем за несприятливих умов виходить мадера. Якщо не встигли зібрати грона до морозу – айсвайн. Завівся на гронах грибок – сотерн або токайське асу. Змішали недолугі сорти – багатий купаж. Винниця заросла бур’янами-квітами – вино дістане особливий тон аромату…
Я із задоволенням прочитав роман Іво Андрича «Міст на Дрині», удостоєний Нобелівської премії. Але безліч разів перечитую його іншу річ – крихітну новелку «Вино».
Ось живильні краплини цієї прози.
«Приходить надія, смілива й несподівана, що плинне справжнє вино крихкої лози колись стане тільки невидимим запахом, а згодом минущий і непостійний аромат земного плоду перетвориться у чистий дух, який триватиме й вікуватиме невідомим для нас чином без кінця і змін.
Ця надія – це те, що ніби останнє бачимо у всякому, доки тримаємо й зігріваємо холодний келих теплом своєї долоні, слухаючи буденну розмову буденних людей. І хвилина мовчання, доки роздивляємось променисту поверхню повного келиха, насправді є потаємним німим заздоровним словом тій нашій надії. Бо й у келиху найтемнішого вина відчуваємо слабкий і рухомий відблиск світла, ніби ледь прочинені двері у країну без звуку і знаку, без образу й вигляду, без усякого вина й захмеління».
… Вино наших споминів і наших надій.
Вино буднів і вино свят.
Вино слів і вино мовчання.
Вино радості і вино терпіння.
Вино пристрасті і вино любові.
Вино юдолі і вино мрії.
Вино пісні і вино молитви.
Вино сумнівів і вино духа.
Вино трудів і вино надиху.
Вино повноти нашого життя.
Даймо ж і йому, життю, перебродити у своїх лунких звуках і віщих знаках. Даймо і йому стати таким же відмінним, як вино серед усіх рідин. Відмінним від усіх інших життів. І відмінно-чудовим.

"Єдин"