Статус:
Offline
Реєстрація: 16.07.2021
Повідом.: 5042
Реєстрація: 16.07.2021
Повідом.: 5042
У відпустку. Ходжу по пустій квартирі... Перебираю речі... Дитячі іграшки...Хтозна. Я трохи песиміст останнім часом. Трохи, знаєш, відчуття як першої половини весни 2014, коли в Харкові бігали чорти, а столиця чимось своїм там займалась, поки два міста завалювались в прірву а третє балансувало на грані.
Це тебе додому відпустили? Чи раритет то не вдома зафотаний.
Покладаємось ми тільки на себе, та на вірний автомат. А ось що в тилу робиться?..Надія завжди є, от тільки деколи на неї вже занадто покладаються, і вона потроху згасає під тим тягарем. Не може одна дівчина тягнути за всіх, тим паче коли всі регулярно заходять до пані Корупції за солоденьким, а Надійку лише запитують, ну як там вона, тримається ще?
Подекуди Буковель та П'яна вишня, у середньому - 36,6.Покладаємось ми тільки на себе, та на вірний автомат. А ось що в тилу робиться?..
херня, несколько коллег по работе уже погибло.ХУЙ ТАМ!!! Бухаем периодически с друзьями(до войны чаще тбыло), хуй кто вспоминает тех, кто уже ушёл..... все зациклены на себе или на проблемах насущных, а про ушедших даже за царствие небесное никто не поднимает чарку..... Есть человек - он кому-то нужен, издох - усё, никто и не вспомнит.... Ну кроме близких родных, разумеемо
тут каждый сам решает.Покладаємось ми тільки на себе, та на вірний автомат. А ось що в тилу робиться?..
Из моего близкого окружения к счастью никто пока не погиб на войне. Мне 57, друзьям около этого, плюс-минус. Возраст уже малопризывной, болячки почти у всех, инвалидности и т.д.херня, несколько коллег по работе уже погибло.
Наступит всеобъемлющий пиздец - я и сам пойду! Только не возьмут, букет болячек....Поступит команда - и за тобой придут
Бухать не просыхая здоровья хватаетВозраст уже малопризывной
Бухаем периодически с друзьями(до войны чаще тбыло), хуй кто вспоминает тех, кто уже ушёл.....
Ви стоїте, а ми за вами завдяки вам маємо можливість жити в своїй країні і ростити тут дітей, в місті, чи в області, чи десь інде в межах, але в Україні - в своєму культурному, мовному рідному середовищі.У відпустку. Ходжу по пустій квартирі... Перебираю речі... Дитячі іграшки...
Ми будемо стояти до кінця, але, чи воно того коштує?..
Варте. Бо жити під кацапами-нуйогонах. Так що вибір невеликий. А після, якщо рила та відношення не поміняються, тупо звалити до сімей і їбись воно конем!У відпустку. Ходжу по пустій квартирі... Перебираю речі... Дитячі іграшки...
Ми будемо стояти до кінця, але, чи воно того коштує?..
Ха, візьмуть, аж засвистить.Наступит всеобъемлющий пиздец - я и сам пойду! Только не возьмут, букет болячек....
Ты знаешь ответ на свой вопрос. Как и я на точно такой же, заданный уже когда-то самому себе. У меня же время до понедельника. И я бы не сказал, что использую его как-то по максимуму - я просто живу. Хотя, если признаться, жить на гражданке я отвык и разучился. И чувство такое какое-то, что вот вроде всё своё, родное и знакомое. Но в то же время какое-то чужое. И пустота внутри.Ми будемо стояти до кінця, але, чи воно того коштує?..
дуже рад бачити(Поймал волну)
Выбор действительно невелик - либо в составе славных ЗСУ защищать страну с оружием в руках, либо же под триколором в качестве пушечного мяса штурмовать какой-нибудь Макдональдс до последнего солдата где-нибудь в странах Балтии. А если говорить откровенно, то выбора нет - воевать придётся всё-равно. За кого сражаться очевидно, по-моему, всем вменяемым людям, которые являются людьми не только физиологически. Тему про "мажоров в окопах нет и никогда не будет" даже поднимать не хочу. А так... К сожалению, жизнь внесла в наши надежды и планы на будущее свои зловещие коррективы.Варте. Бо жити під кацапами-нуйогонах. Так що вибір невеликий. А після, якщо рила та відношення не поміняються, тупо звалити до сімей і їбись воно конем!
А почему смайлик грустный?)дуже рад бачити(
вибачай, сардельки таки незгарбні)))А почему смайлик грустный?)
Приятного вечера)))вибачай, сардельки таки незгарбні)))