Вот вы лучше скажите, с какого дома нынешнее ПП застраивать начали?
А ну, историки?
Я-то знаю...
Павлове Поле в середині 50-х уявляло із себе дійсно, поле із хуторком в декілька хаток. Там вільно випасались кози, коні, яких водили на водопій до роднику у Саржиному яру. Мені здається, що забудову Павлова Поля розпочали десь у 1957 році. Першими будинками, якщо мені не відмовляє пам"ять були два будинки, які і зараз стоять на пр. Леніна, одразу за дамбою на вул. Отакара Яроша, праворуч від пр. Леніна (справа, якщо перетинаєш дамбу і в"їжджаєш з центру). Спочатку там ніякої інфраструктури не було. Через це, перші новосели відправляли власних дітей до школи №132 на Шатилівку. Їм приходилось перетинати невелику річечку, яка текла по дну Саржиного яру із джерела. Дуже погано їм було особливо навесні й восени, приходили вони до школи у буквальному сенсі слова у багнюці з ніг до голови.
Вже згодом, стали насипати через Саржин Яр по пр-кту Леніна дамбу. А допоки ніякого транспорту до Павлового Поля не було. Ходив тролейбус маршрутом №1 від пл. Тевелева (тепер Конституції) до завода Хімреактивів, який існує досі і знаходиться напроти Будинку проектів. Там було тролейбусне коло. Після того, як було зведено дамбу через Саржин яр, на Павлове Поле було пущено тролейбус №8 він ходив далі до сучасної вул. 23 серпня.
Потім була збудована перша школа (здається №50) і усі школяри із шатилівської школи перебралися поближче до дому. Павлове Поле дуже швидко та динамічно розбудовувалося й приблизно в 1961...62 роках вже була вул. 23 серпня (правильніше одна її сторона).
Перші новосели Павлового Поля вважались щасливими людьми, бо вселялися в ізольовані квартири. Нехай і не дуже великі за площею, нехай із низенькими стелями, але власні та, найголовніше, окремі квартири і з усіма удобствами. Бо, туди переселяли людей із перенеселених комуналок, або, навіть із бараків.
Кстати, мастерские походу обновляют - выносят всякий хлам и окна походу будут менять.
Хорошо видна, если подниматься по Есенина за монокристаллами в сторону рынка. Хочу сфоткать, а пока может тамошние учащиеся вспомнят 
