Статус: Офлайн
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 24704
Адреса: Харків
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 24704
Адреса: Харків
Лауреати Нобелівської премії і автори важливих відкриттів. ТОП відомих на весь світ харківських вчених, - ФОТО
П'ять відомих на весь світ харківських вчених. 20 травня в Україні відзначають День науки - професійне свято працівників цієї сфери людської діяльності. І саме Харків "подарував" країні й всьому світу цілу плеяду видатних вчених, які внесли неоцінений вклад у розвиток науки. Серед них є навіть лауреати Нобелівської премії і автори важливих наукових відкриттів. Редакція сайту 057 розповідає про п'ять відомих на весь світ харківських вчених. Лев Ландау Лев Ландау - видатний харківський фізик-теоретик. Народився 22 січня 1908 року. Закінчив Бакинський державний університет, де навчався одночасно на фізико-математичному й хімічному факультетах. Також навчався в Німеччині, Данії, Англії та Швейцарії. У 1934 році отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, а наступного року - звання професора. Ландау зробив значний внесок у квантову теорію, в дослідження природи та взаємодії елементарних частинок, став автором низки відкриттів. Йому належить першість у розкритті природи діамагнетизму металів. Він є одним із засновників теорії надпровідності. "Курс теоретичної фізики", співавтором якого був науковець, переклали багатьма мовами світу. У 1962 році Лев Давидович отримав Нобелівську премію у галузі фізики за дослідження з теорії конденсованих середовищ і рідкого гелію. У різні роки був обраний ****** Данської королівської академії наук, Нідерландської королівської академії наук, Лондонського королівського товариства та інших. Микола Барабашов Микола Барабашов - видатний харківський астроном. Народився 30 березня 1894 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. З 1930 року протягом кількох десятиліть керував Харківською астрономічною обсерваторією. У 1934 році отримав звання професора, а через два роки - науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. Барабашов сконструював перший український спектрогеліоскоп. Йому належать значні відкриття у вивченні планет сонячної системи. Зокрема він встановив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю, а також на 270-міліметровому рефлекторі з використанням світлофільтрів провів візуальні спостереження Марса, на підставі яких була складена карта поверхні планети. В подальшому виявив "квазідзеркальний" характер віддзеркалення світла від видимої поверхні Венери. Був одним з авторів і редактором першого "Атласу зворотного боку Місяця" Ілля Мечников Ілля Мечников - видатний харківський фізіолог. Народився 15 травня 1845 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. Також навчався у Німеччині та Італії. У 1868 році отримав науковий ступінь доктора зоології. Мечников організував першу в Україні бактеріологічну станцію. Створив першу вітчизняну школу мікробіологів, імунологів та патологів. Він є одним із засновників еволюційної ембріології і теорії походження багатоклітинних організмів. Створив учення про цитотоксини. Розглядав проблеми виникнення і розвитку холери, туберкульозу та безлічі інших інфекційних захворювань. Велике значення мають його роботи з проблеми старіння, присвячені збільшенню тривалості життя людини. У 1882 році Ілля Ілліч винайшов явище фагоцитозу і у подальшому розробив фагоцитарну теорію імунітету. За ці високі досягнення у 1908 році він був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини. У 1891 році обраний почесним доктором Кембриджського університету. У різні роки був обраний ****** Лондонського королівського товариства, Американської академії мистецтв та наук і Туринської академії наук. Микола Пильчиков Микола Пильчиков - видатний харківський фізик-теоретик. Народився 27 травня 1857 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. Також навчався у Франції. Пильчиков успішно проводив експериментальні та теоретичні дослідження у різних галузях фізики, електрохімії, електрофотографії, метеорології, тагеофізики. Він був серед вчених, які першими почали досліджувати радіоактивність, а також вивчати рентгенівські промені та впроваджувати рентгенографію. У 1893 році провів магнітні дослідження у районі Курської магнітної аномалії та відкрив кілька її нових районів. Сконструював низку оригінальних фізичних приладів, серед них рефрактометр, диференційний ареометр, термостат, рентгенівська фокус-трубка Пильчикова, однонитковий сейсмограф. Запропонував ідею висотного скафандра. Микола Дмитрович був обраний ****** Тулузької академії наук, міжнародного товариства електриків та наукових товариств США, Франції, Німеччини, Бельгії та Австрії. Семен Кузнець Семен Кзнець - видатний харківський економіст. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на юридичному факультеті. Також навчався у США. У 1926 році отримав науковий ступінь доктора філософії. Кузнець присвятив свої наукові праці економіко-статистичним дослідженням з питань динаміки інвестицій, галузевої і технологічної структури капіталовкладень, еволюції накопичення капіталу у США та інших країнах, економічних циклів і економічного зростання. Першим почав досліджувати взаємозалежність між економічними коливаннями та довгостроковим економічним зростанням, а також став автором наукової роботи, присвяченої підрахунку національного доходу. Ця робота зробила значний внесок у становлення економічної науки. Створив теорію будівельних циклів - коливань тривалістю 18-25 років, пов'язаних із періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Відкрив закономірність динаміки демографічних процесів та кілька важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки. У 1971 році Семен Абрамович отримав Нобелівську премію у галузі економіки за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної та соціальної структури і процесу розвитку в цілому. У різні роки був обраний ****** Асоціації з економічної історії, Королівського статистичного товариства Англії, ****** Економетричного товариства, Міжнародного статистичного інституту, Американського філософського товариства, Королівської шведської академії, ******-кореспондентом Британської академії. Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала про сім висловлювань світових політиків про воєнний Харків. Детальніше про це читайте тут. Джерело: 057.ua
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
П'ять відомих на весь світ харківських вчених. 20 травня в Україні відзначають День науки - професійне свято працівників цієї сфери людської діяльності. І саме Харків "подарував" країні й всьому світу цілу плеяду видатних вчених, які внесли неоцінений вклад у розвиток науки. Серед них є навіть лауреати Нобелівської премії і автори важливих наукових відкриттів. Редакція сайту 057 розповідає про п'ять відомих на весь світ харківських вчених. Лев Ландау Лев Ландау - видатний харківський фізик-теоретик. Народився 22 січня 1908 року. Закінчив Бакинський державний університет, де навчався одночасно на фізико-математичному й хімічному факультетах. Також навчався в Німеччині, Данії, Англії та Швейцарії. У 1934 році отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, а наступного року - звання професора. Ландау зробив значний внесок у квантову теорію, в дослідження природи та взаємодії елементарних частинок, став автором низки відкриттів. Йому належить першість у розкритті природи діамагнетизму металів. Він є одним із засновників теорії надпровідності. "Курс теоретичної фізики", співавтором якого був науковець, переклали багатьма мовами світу. У 1962 році Лев Давидович отримав Нобелівську премію у галузі фізики за дослідження з теорії конденсованих середовищ і рідкого гелію. У різні роки був обраний ****** Данської королівської академії наук, Нідерландської королівської академії наук, Лондонського королівського товариства та інших. Микола Барабашов Микола Барабашов - видатний харківський астроном. Народився 30 березня 1894 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. З 1930 року протягом кількох десятиліть керував Харківською астрономічною обсерваторією. У 1934 році отримав звання професора, а через два роки - науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. Барабашов сконструював перший український спектрогеліоскоп. Йому належать значні відкриття у вивченні планет сонячної системи. Зокрема він встановив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю, а також на 270-міліметровому рефлекторі з використанням світлофільтрів провів візуальні спостереження Марса, на підставі яких була складена карта поверхні планети. В подальшому виявив "квазідзеркальний" характер віддзеркалення світла від видимої поверхні Венери. Був одним з авторів і редактором першого "Атласу зворотного боку Місяця" Ілля Мечников Ілля Мечников - видатний харківський фізіолог. Народився 15 травня 1845 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. Також навчався у Німеччині та Італії. У 1868 році отримав науковий ступінь доктора зоології. Мечников організував першу в Україні бактеріологічну станцію. Створив першу вітчизняну школу мікробіологів, імунологів та патологів. Він є одним із засновників еволюційної ембріології і теорії походження багатоклітинних організмів. Створив учення про цитотоксини. Розглядав проблеми виникнення і розвитку холери, туберкульозу та безлічі інших інфекційних захворювань. Велике значення мають його роботи з проблеми старіння, присвячені збільшенню тривалості життя людини. У 1882 році Ілля Ілліч винайшов явище фагоцитозу і у подальшому розробив фагоцитарну теорію імунітету. За ці високі досягнення у 1908 році він був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини. У 1891 році обраний почесним доктором Кембриджського університету. У різні роки був обраний ****** Лондонського королівського товариства, Американської академії мистецтв та наук і Туринської академії наук. Микола Пильчиков Микола Пильчиков - видатний харківський фізик-теоретик. Народився 27 травня 1857 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. Також навчався у Франції. Пильчиков успішно проводив експериментальні та теоретичні дослідження у різних галузях фізики, електрохімії, електрофотографії, метеорології, тагеофізики. Він був серед вчених, які першими почали досліджувати радіоактивність, а також вивчати рентгенівські промені та впроваджувати рентгенографію. У 1893 році провів магнітні дослідження у районі Курської магнітної аномалії та відкрив кілька її нових районів. Сконструював низку оригінальних фізичних приладів, серед них рефрактометр, диференційний ареометр, термостат, рентгенівська фокус-трубка Пильчикова, однонитковий сейсмограф. Запропонував ідею висотного скафандра. Микола Дмитрович був обраний ****** Тулузької академії наук, міжнародного товариства електриків та наукових товариств США, Франції, Німеччини, Бельгії та Австрії. Семен Кузнець Семен Кзнець - видатний харківський економіст. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на юридичному факультеті. Також навчався у США. У 1926 році отримав науковий ступінь доктора філософії. Кузнець присвятив свої наукові праці економіко-статистичним дослідженням з питань динаміки інвестицій, галузевої і технологічної структури капіталовкладень, еволюції накопичення капіталу у США та інших країнах, економічних циклів і економічного зростання. Першим почав досліджувати взаємозалежність між економічними коливаннями та довгостроковим економічним зростанням, а також став автором наукової роботи, присвяченої підрахунку національного доходу. Ця робота зробила значний внесок у становлення економічної науки. Створив теорію будівельних циклів - коливань тривалістю 18-25 років, пов'язаних із періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Відкрив закономірність динаміки демографічних процесів та кілька важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки. У 1971 році Семен Абрамович отримав Нобелівську премію у галузі економіки за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної та соціальної структури і процесу розвитку в цілому. У різні роки був обраний ****** Асоціації з економічної історії, Королівського статистичного товариства Англії, ****** Економетричного товариства, Міжнародного статистичного інституту, Американського філософського товариства, Королівської шведської академії, ******-кореспондентом Британської академії. Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала про сім висловлювань світових політиків про воєнний Харків. Детальніше про це читайте тут. Джерело: 057.ua
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.