Когда закончится война?

Варіантів 3
1) хуйло здохне сам
2) володарі ЧВК почнуть громадянську махновщіну в москалії
3)ЗСУ таки видавить усіх підарів з теріторіії Ненькі та буде пиздити вже десь в БНР КНР
В краткосрочной перспективе пункт 1 хорошо бы.
Это если хуйло вообще существует, как материальная субстанция.
Если нет, то пункт 2.
Тогда пункт 3 может и не понадобиться.
 
В краткосрочной перспективе пункт 1 хорошо бы.
Это если хуйло вообще существует, как материальная субстанция.
Если нет, то пункт 2.
Тогда пункт 3 может и не понадобиться
Колись у Кліфорда Саймака або у Гаррі Гаррісона був твір про те як аферист та актор став спочатку двійником а потім і замінником Земної федерації
Такщо допускаю що там може бути замінник хуйла.
Звісно для нас самий гарний варіант номер два, щоб вони там сами між собою перегризлись. головне встигнути побудувати залігобетонний мур з рвом, мінними полями да вогнеметами, щоб вони сюди не перлись. Але якто кажуть москальскі пропагандони "Запад устал от Украиньі" - запад дійсно втомився від від.... москалії і більше не бажає давати можливість заморажувати конфлікт. Тому думаю що (це не експертна думка в мене нема ні яких інсайтів) дуже скоро ми матемо і танкі і авіацію, думаю що навіть якийсь флот
 
Варіантів 3
1) хуйло здохне сам
2) володарі ЧВК почнуть громадянську махновщіну в москалії
3)ЗСУ таки видавить усіх підарів з теріторіії Ненькі та буде пиздити вже десь в БНР КНР
Вот эти все пункты не взаимоисключающие абсолютно.
НО.
Даже если объявят о смерти сцарька - там 140 лямов орков, которые по своих ТТХ точно такие же пидоры.
 
Останнє редагування:
Сомнительно, что если Хло откинет копыта, об этом сразу объявят миру...Жириновского сдохшего сколько скрывали?
А тут и клоны есть...
Да может это уже и не тот путин, что получал власть от "яустал-я мухожук", а того уже убрали давно.
С точки зрения нормального человека нашего северного соседа не понять...надо принимать что-то бодрящее..
 
Потому я и пишу "объявят".
А там вполне может быть, шо пидор давно сдох, и полоумные чекисты никак не решат, кого на царство, двойники тоже имеют свойство заканчиваться.
 
Данілов окреслив чотири етапи війни. Україна зараз на передостанньому

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Колись у Кліфорда Саймака або у Гаррі Гаррісона був твір про те як аферист та актор став спочатку двійником а потім і замінником Земної федерації
Роберт Хайнлайн - Подвійна зірка
 
Нажаль світу вигідна затяжна війна з ордою. Бо світ не готовий ні воювати, ні втрачати своїх людей, навіть трошки погіршити їм життя, теж не готовий. Тому на мій погляд, вона буде затягуватись наскільки це можливо, щоб спровокувати смуту вже на Россії. Але надії на неї небагато, той нарід пішов з рабства та кріпацтва, волі нема в генофонді. Програти вони не можуть, краще в рай, тому сподівання лише на то, щоб поскоріше помер хуйло. Тоді на нього покладуть всю провину, назвуть другим Гітлером та може заспокояться. Для нас це не дуже гарний сценарій, бо якщо московія збережеться, вона знову попре до нас .... Нам любим чином треба, щоб вони розпалися, тоді може і наступить спокій
 
вариантов не 3 , а 999 999 999
например, в свете надвигающегося пипеца, пуйло решает сделать удар ЯО и, одновременно, скинуть с себя ответственность.
Я не експерт, вам відніше...
 
Вот эти все пункты не взаимоисключающие абсолютно.
НО.
Даже если объявят о смерти сцарька - там 140 лямов орков, которые по своих ТТХ точно такие же пидоры.
Мені здаєтсья ми з тобою це вже в обстрілах обсуждали, чи не з тобою. Байдуже. Дійсно пропаганда розігнана так що там ми стикаємось з так званим коллективним хуйлом. Єдине що мене тішить що після того як зкопититься хуйло ті виблядки які збирають свої приватні армії передеруться як павуки в банці, та ще туда додасться парад нових сувернітетів.
А з приводу коллективного хуйла. Сьогодні дивився сюжет в ТГ, десь в казані опитування про війну. Такий собі забулдига глибоГо за 50 каже про хуйла: " Он всйо правИльна говорит, а они не хотят делать так ка он гаварит" - ну бля, ну це взагалі їбанаріум. Тобто вихователь говорить а вони не слухаються, погані хлопчікі дівчатка.... Можу тілки штамп поставити.
 
Сомнительно, что если Хло откинет копыта, об этом сразу объявят миру...
Не сумніваюся, що саме так і буде. Рашисти, будуть намагатися це приховати.
нашего северного соседа не понять...
Так, його нам і не треба розуміти, нам його треба просто знищити до біса, раз і назавжди!! Тільки це навіть не північний сусід, а північний п*дарас. Північний терорист та окупант. І взагалі, він не наш, і ніколи нашим не був. Він - чужий нам. Чужий та дуже ворожий. Наш - це коли партнер, союзник. А русня - ворог😡
 
То, что россия распадётся - это разговор о годах, если не о десятилетиях. А вот что можно сделать быстрее - построить заводы по производству вооружения, чтобы не ждать, пока что-то дадут и передадут. Реально сделать военную экономику. Очень много людей могут получить рабочие места. Ну и оружие, собственно, будет.
А где их строить,если вся территория Украины простреливается
 
Не сумніваюся, що саме так і буде. Рашисти, будуть намагатися це приховати.

Так, його нам і не треба розуміти, нам його треба просто знищити до біса, раз і назавжди!! Тільки це навіть не північний сусід, а північний п*дарас. Північний терорист та окупант. І взагалі, він не наш, і ніколи нашим не був. Він - чужий нам. Чужий та дуже ворожий. Наш - це коли партнер, союзник. А русня - ворог😡
Лучше всего это резюмировал американский генерал Джордж Смит Паттон: The difficulty in understanding the Russian is that we do not take cognizance of the fact that he is not a European, but an Asiatic, and therefore thinks deviously. We can no more understand a Russian than a Chinaman or a Japanese, and from what I have seen of them, I have no particular desire to understand them, except to ascertain how much lead or iron it takes to kill them. In addition to his other Asiatic characteristics, the Russian has no regard for human life and is an all out son of bitch, barbarian, and chronic drunk.
 
Останнє редагування:
Вони мобілізують .
Спробують атакувати схід і південь
Ми відіб'ємо .
Вони знов мобілізують .
Рано чи пізно в них закінчиться ресурс . Все.
Криза влади вже є.
Соціально - економічна криза насувається .
Скільки часу ? До року .
 
Вони мобілізують .
Спробують атакувати схід і південь
Ми відіб'ємо .
Вони знов мобілізують .
Рано чи пізно в них закінчиться ресурс . Все.
Криза влади вже є.
Соціально - економічна криза насувається .
Скільки часу ? До року .
Ну у нас тоже ресурс не безграничный.Хотя при обороне,наверное,потери меньше,чем при наступлении
 
Ну у нас тоже ресурс не безграничный.Хотя при обороне,наверное,потери меньше,чем при наступлении
Звісно . Вони ще і прорвати можуть і повірити в себе. Тому це все баланс над прірвою . Віримо в зсу , допомагаємо армії
 
Нажаль світу вигідна затяжна війна з ордою. Бо світ не готовий ні воювати, ні втрачати своїх людей, навіть трошки погіршити їм життя, теж не готовий.
Это в краткосрочной перспективе выгодно.
Потому что даже в среднесрочной перспективе и в случае апокалиптического сценария рашки будут стоять на границе с Польшей.
Что касается быстрого развала, то там так гебельсы поработали, что даже если потеряют в войне миллион орков, остальные 139 будут уверены, что все идет в правильном направлении.
 
Для истории - 22 января 2023 года:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


"Мене іноді просять дати коментар про війну. Запитують про обстановку на фронті. Про західну зброю. Про перспективи наступу.

Єдине, що мені лишається – відповідати: "Я не знаю".

Армія ієрархічна. І що менше зірок на твоїх погонах, то менше ти знаєш про ситуацію. На моїх погонах зірок немає зовсім – а тому рівень мого армійського кругозору нерідко менший за ваш. Тому що на читання новин час залишається не завжди.

До того ж, питають про процеси, а відповідати доводиться про людей, які поряд. Будь-яке шапкозакидництво фонить зневагою до їхніх життів. Відгонить вихвалянням і зарозумілістю. Напевно, тому я обережний в оцінках і консервативний у прогнозах.

Усередині нашої країни встиг скластися консенсус. Розмова про сценарії перемоги завжди впирається в паралелі з Другою світовою.

Коли ворог не просто повалений, а ще й переформатований. Коли не лише вихід на кордони, а ще й репарації. Не лише фізичне роззброєння, а ще й ментальне.

Ми закономірно мріємо про остаточну перемогу – ту, за підсумками якої агресор переходить у нову якість і не загрожує у майбутньому.

Але завжди є ризик стати заручником власних очікувань.

Навіть вихід на межі 91-го року не означає однозначного кінця війни. Росія може сісти в глуху оборону, відмовитися від переговорів та почати зализувати свої військові рани.

А тим часом російських дітей у школах й надалі вчитимуть, що міста Херсон, Донецьк, Луганськ, Запоріжжя та Сімферополь, які "належать їхній країні", "окуповані фашистами". І в цьому сценарії наша нинішня війна обов'язково матиме продовження.

Оптимістом легше бути сьогодні, але реалістам легше вестиметься завтра.

Війни в Боснії та Хорватії тривали по чотири роки. Війна у Кореї – три. Французи воювали у В'єтнамі вісім років – стільки ж, скільки й американці.

Цілком імовірно, що Путін сприймає підсумок цієї війни як свою політичну спадщину, а тому йому немає жодного сенсу давати задній хід.

На цьому тлі доволі сильно дратують ті, хто намагається торгувати надією на швидку перемогу. Усі ті, хто продає "змову в Кремлі", "онкологію у Путіна" та "повстання у російських регіонах".

Нам дуже хочеться "Бога з машини" і ті, хто заробляють собі іміджевий капітал на війні, не особливо панькаються із заголовками. З тією лише різницею, що ефект плацебо в наших умовах не працює.

Ваша віра у перемогу має мало сенсу, якщо ви перемогу ніяк не наближаєте.

"Цей дощ надовго" і до цього краще звикнути. Ставка на спринтерський ривок завжди вилазить боком на стаєрській дистанції.

А тому навіть в армії не такий уже важливий твій початковий порив. Той самий, що змушує тебе вбратися в однострій та взяти до рук зброю. Тому що після перших тижнів героїчних селфі тебе неодмінно наздоганяють побут і втома. І єдине, що набуває сенсу в цей момент – це твоя готовність "тягнути".

Твоя готовність тягнути службу та повсякденність. Побутову невлаштованість та рутину. Фізичні навантаження та вигорання. Неминуча бюрократія та стрес.

Цього всього немає на плакатному зображенні війни, та й самі ми дуже далекі від плакатності. У кожному з нас безліч недоліків і, якщо поглянути зблизька, досить легко розгледіти вади. Але якщо ми не вміщаємося в чийсь шаблон, то проблема не в нас, а в шаблоні.

Може, тому мені набагато більше припадають до душі обережні оцінки та консервативні прогнози. Ті, що не торгують передчуттям швидкого тріумфу. Ті, що не розповідають про швидкий крах російського режиму.

Зосереджені та злі на цій війні мають більше шансів, ніж розслаблені та оптимістичні. Тому я люблю зосереджених та злих.

Я не знаю, коли українські прапори з'являться у Криму. Не можу оцінити рівень стійкості російської економіки. Гадки не маю, якими будуть кордони Росії за п'ять років.

А ще я досить скептично ставлюся до формули "повернуться хлопці – наведуть лад". Віра в таке попахує інфантильним бажанням перекласти на нас відповідальність, а я, як і раніше, не втрачаю надії, що війна змусить країну подорослішати.

Нам і так багато в чому щастить. Не треба вигадувати дива – достатньо тих, що вже трапились.

Наша армія бореться так, як не доводилося за останні сорок років жодній іншій. Наш тил – незважаючи на ракети – продовжує жити в умовах довоєнного побуту. "Карткову систему", "продуктову пайку" та "гуманітарну катастрофу" не дано відчути абсолютній більшості – вони залишаються чимось із документальних фільмів на Нетфліксі. А умови західної фінансової допомоги дають обережну надію на реформи країни.

Мої знайомі іноді пишуть, що на їхньому внутрішньому календарі, як і раніше, лютий 2022-го. У цьому підході ввижається мрія про повернення до довоєнного. Не впевнений, що готовий погодитись з подібним.

Ми пережили занадто багато, щоб це можна було обнулити. У нас за спиною – лише перший рік війни, і ми не знаємо, скільки таких років буде попереду.

Все, що відбувається з нами – це не порушення норми. Це і є нова норма.

Життя стає простішим тієї миті, коли ти розумієш, що простішим воно не стане.

Павло Казарін, для УП"
 
Назад
Зверху Знизу