Какие словоупотребления вас бесят?

  • Автор теми Саныч
  • Дата створення
Ви мене не зрозуміли :)
Спробуйте перекласти(або знайти у словнику переклад) слова "сметана" на італійську. :)
А ви мене зрозуміли? Чому уста мали прийти в українську саме з рашки, а не з іншої країни? :)
Навіть якщо прийшло й звідти, вони в нас запозичили якісь слова, ми - в них. Це слово старослов'янське, а не сучасний суржик. Не розумію про що ми сперечаємося, якщо слово є в словнику, активно використовується, а вам просто "не звучить". Іншого у нас немає. Хіба що "словесний". Це теж щось архаїчне. ...Словесний диктант... :)
 
Не письмова мова, а писемна.
По-перше, я мала на увазі не саме мову, а взагалі слово "письмовий", у чоловічому роді і хотіла спочатку написати, але тоді довелося б дописувати перед ним "слово" (зекономила секунду, щоб тепер витратити зайвий час на пояснення :-) )
По-друге, мова може бути і письмова, і писемна.

Screenshot_20240212-233320.jpg
 
Останнє редагування:
Не соглашусь.

То есть, сии конструкции не обыденны, но и не ошибочны.

Не могу сходу вспомнить, как может называться этот стилистический приём...
Ні. В українській літературній мові такого нема. У нас є тире. Я - жінка. А не: Я є (єсть, якщо рос, і це зовсім інше "є") жінка.
Можливо ви маєте на увазі ті випадки, коли "є" використовується в якості "являється". Он является руководителем - Він є керівником.
 
Лист, читання і пекельні борошна. Вот такая у нас хреновая постколониальность получается.

Screenshot_2024-02-13 Какие словоупотребления вас бесят - Page 22 - Харьков Форум.png
 
Дискуссионно. Вообще, стилистика украинской речи - зело скользкий предмет.
Говоримо про унормовані речі. Я вам точно кажу, що ні на Харківщині, ні на Полтавщині нема ніякого "є" замість тире. А зараз люди почали вживати, бо чують таке з екранів. А в екранах здебільшого українською розмовляли представники західної України.
 
Говоримо про унормовані речі. Я вам точно кажу, що ні на Харківщині, ні на Полтавщині нема ніякого "є" замість тире. А зараз люди почали вживати, бо чують таке з екранів. А в екранах здебільшого українською розмовляли представники західної України.
От я виросла в селі, де розмовляють хоч і суржиком, але багато українського ще залишилося. І побудова речень, і наголоси, і слова. Це не Харківський район, де мова майже зникла. Так от у нас немає ніякого "є" замість тире. Але раптом я почала його чути в Харкові, від російськомовних людей, тих, хто переходить, чи тих, хто може фразу вставити по-приколу. Де воно в них взялося? Явно не з нашої місцевості.
Бо вони чують це від носіїв з ЗУ, і думають, що треба казати саме так.
 
Да и пускай. Язык развивается, формируется, пусть где-то как-то не без неоднозначностей. Вывезет в оконцовке. Я не сторонник строить все узусы в каноническую "колонну по три".
Ну, я-то писала про те, що бісить. Тема ж так називається :-)
Але загалом, якщо з холодним розумом, то я все одно проти. Мені подобається розповсюдження діалектних слів, бо це збагачує мову (хоча це теж складне питання). Але що стосується побудови речення - то я проти, це чуже. Навіщо люди, які казали правильно, тепер вчаться казати так, як є правильним для Польщі? (ось тут "є" правильно вжите :-) )
 
"короче", "в смысле", "ну ты понял", "дружище", "власно", "до речі", "путин"...
 
По теме - до сих пор дергает от "ложат" и "покласть" в русском , просто повбивав би.
В української з цим більш менш вільно як розумію, можна класти а можна і ложити , чи не так?
 
Неодноразово чув навіть від депутатів ВР "я рахую" замість "я вважаю". Рахують каченят, а вважають, коли щось мають на увазі. Трошки дратує. Російською буде і так, і так - "я считаю".
 
Неодноразово чув навіть від депутатів ВР "я рахую" замість "я вважаю". Рахують каченят, а вважають, коли щось мають на увазі. Трошки дратує. Російською буде і так, і так - "я считаю".
Депутати рахують не каченят,а гроші!
 
А мене бісять оці "є", які не притаманні ні літературній мові, ні діалекту нашого краю...
Діалект "нашого краю" розвивався під впливом сусідів. Так історично склалось.
Те, що ми називаємо заараз літертурною мовою, умовно полтавським діалектом, мовою начеб середньої України, це взагалі радянщина.
Як читати ще доревлюцийних письменників, то їхня мова відрізняться від того, до чого нас привчили.

Мова західної України розвивалась у руслі європейських мов.
Ми ж спокійно сприймаємо - іх бін або іх хабе. А для себе робимо виняток.
Допоміжні слова є і у "галицькому діалкті".
А у нас оце Є звели до великого тире, як у російській.
І взагалі багато кальок.

"Маю сестру і двох братів" звучить більш по-українському, ніж "у мене є сестра і двое братів".
Навіть займенник можна випустити. По закінченню дієслова і так зрозуміло, що це Я маю.
 
Наприкінці тижня, як не буде ніяких трафунків, віднесу до бібліотеки книжки Володимира Лиса.
Бібліотекарка обов*язково спитає про враження.
Ото я їй і скажу у захваті - ТО Є ПЕРША КЛЯСА!
:)
 
В русском языке слово "устный" от слова уста - рот, губы. По аналогии в украинском языке должно быть слово "вустний". Бо в українській є слово "вуста". Слово "усний" яке використовується нині, це якась нісенитніця
В французском языке устный перевод будет -traduction orale
 
Назад
Зверху Знизу