Це досить дивно, але навіть на восьмому році війни я все ще час від часу приймаю участь в розмовах про те, чим унікальне російське світосприйняття.
Так от.
Там у Пермі в інституті якийсь російський хлопець влаштував стрілянину і поклав скільки–то народу.
Така діяльність часто називається тероризмом, але насправді скулшутінг — це форма самогубства. Людина знає, що помре, хоче цього, просто хоче забрати з собою якнайбільше людей.
Це загальнолюдська риса і вона від країни проживання не залежить. Як кажуть, кожна людина час від часу хоче підняти чорний прапор і почати різати горлянки. І мені цього хочеться, і вам, і цьому хлопцю з Пермі. Мені найчастіше цього хочеться, коли я опиняюся в бюджетних установах — в полікліниці, цнапі, воєнкоматі. Але ми, справжні психопати, себе стримуємо, а нормальні люди не витримують і влаштовують час від часу масшутінг.
Так от.
У всьому світі людина влаштовує масшутінг там, де їй було найнеприємніше. Мститься локації, яка стала їй гірше за пекло, перед тим, як піти до справжнього пекла.
АЛЕ НЕ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ.
Цей хлопець ненавидів свою школу. І в передсмертному пості написав, що його школа — "занадто неприємне місце, щоб проводити в ньому останні 10 хвилин життя". І не пішов стріляти у школі, а пішов стріляти в університеті. Школа виявилася настільки хуйовою, що навіть для масшутінга не підійшла.
І от я це прочитав і все зрозумів про велику і непостіжиму російську душу краще ніж після всіх Чехових і Достоєвських.
Вони їдуть на Донбас не воювати, а вмирати. Так само, як цей хлопець пішов в університет вмирати. Бо Росія для них — занадто неприємне місце, щоб проводити в ньому останні дні життя.
Вся ідея Російської Федерації, Імперії, Радянського Союзу — бути місцем гіршим за пекло. Щоб люди хотіли вмерти так сильно, що готові були їхати влаштовувати масшутінг хоч куди.
От вам і вся русская душа.
©Alex Noinets
