Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Фрязи — хто вони?!
Автор: Тимур Литовченко
Певний час тому довелося мені прослухати на Ютубі начитку одного матеріалу, де, зокрема, згадувалися італійці, які збудували Московський Кремль. Звісно, як і всі матеріали подібного спрямування, стаття ця спровокувала запальну дискусію, в ході якої одна ватниця (очевидно, росіянка) спитала (цитую мовою оригіналу): «А итальянцы прямо тысячами в Москву приехали строить кремль? А наш народ в строительстве не участвовал???»
Вгрузати в диспут я не хотів через граничну зайнятість важливими справами, але… Знаєте, є тупість маленька, тупість звичайна, тупість велика й тупість крупнокаліберна. Однак в даному разі ватниця проявила тупість в особливо загрозливих розмірах, пройти повз яку — себе не поважати…
Ну, я й відповів. Через що мій коментар спіймав кілька «лайків». А також… чомусь не нарвався (принаймні поки що) на жодного розлюченого ватника, який би заперечив мені хоч щось розумне. А такому разі, хотів би ознайомити з моїм коротким історичним екскурсом завсідників «Лінії Оборони» — а раптом така інформація згодиться і їм?! За певних обставин…
Отже, поглянувши на мапу Московської області, знайдемо наступні населені пункти:
Фрязево — селище в міському окрузі Електросталь Московської області.
Фряново — робітниче селище в Щелковському районі Московської області. Найбільший населений пункт муніципального утворення «Міське поселення Фряново».
Фрязіно — наукове містечко на північному сході Московської області (20 км від Москви). Найбільший в Росії центр НВЧ-електроніки.
Оминемо поки що той факт, що насправді є декілька населених пунктів з назвами «Фрязіно»: 2 в Московській області й по 1 у Володимирській та Вологодській областях. Давайте краще з’ясуємо, що це за корінь слова такий — «фря(з)» — і що він означає?!
Розгадка міститься у російській вікі-статті «Фрязіно», яку я процитую у власному перекладі українською:
Назва, очевидно, походить від будівельників Московського Кремля — фрязів (фрязи, фрязіни — назва італійців на Русі), звідки пішли схожі назви: Фряново і Фрязево.
У свою чергу, вікі-стаття «Фрязин» пояснює походження даного терміну (знов-таки цитую у власному перекладі українською):
Фрязин, фряг (спотворене «франк»), множина фряги, фрягове — староруська назва вихідців з Південної Європи романського походження, зазвичай італійців (інші вихідці із Західної Європи називалися «німцями»).
Все коротко, зрозуміло й дохідливо. Отож підіб’ємо підсумки.
Для московитів усі іноземці ділилися на «німців» (на «німих» — на тих, хто не знав мови аборигенів-московитів) та «фрягів» («франків» — переважно італійців). От саме «фряги», «фрязи», «фрязіни» й збудували Московський Кремль! А понаїхало їх до Московського царства стільки, що вистачило для утворення в регіоні довкола Москви мінімум чотирьох селищ — Фрязева, Фрянова і двох Фрязіних. Якби ці селища в переважній масі своїй не були заселені саме «фрягами/фрязами», то навряд чи отримали б такі назви. А тепер прикиньте, скільки було тих «понаїхавших» італійців — будівничих Московського Кремля!..
До речі, існує версія, нібито гордість росіян — храм Василя Блаженного також побудували… знов-таки італійські (себто, «фрязькі») зодчі одночасно з Московським Кремлем! Знов-таки, посилаюся на російську вікі-статтю «Храм Василия Блаженного», яку подаю у власному перекладі:
За третьою версією собор був побудований невідомим західноєвропейським майстром, імовірно італійцем, як і значна частина споруд Московського Кремля, зведених раніше. Звідси і неповторний стиль, що поєднує в собі традиції як російського зодчества, так і європейського зодчества епохи Відродження, але ця версія поки не знайшла чіткого документального підтвердження.
Наостанок, як вишенька на тортику — розгадка маленької таємниці. Я відповів цій ватниці настільки блискавично і, судячи за онімінням опонентів — настільки точно, бо був, як-то кажуть, трохи в темі. Адже коли ми з дружиною працювали над авантюрно-історичним романом «Фатальна помилка», де фігурували діячі Посольського приказу (тогочасного московитського Міністерства закордонних справ), то і з’ясували різницю між «німцями» та «фрягами». Й навіть дали в тексті роману авторську примітку, хто вони такі — оці самі «фряги».
Але ж ми — українські письменники! По суті — іноземці для сучасної рф. І при цьому ми розкопуємо історію терміну «фряг» та топонімів Фрязево, Фряново, Фрязіно, а російська вата (при тому, що «народність» та «духовність» — не останні «скрепи») цього не знає і знати не бажає, і коли тицяєш їх носом у факти — безпорадно німіє… Хоча це не ми, а саме вони мусили б знати, що на будівництво Московського Кремля «фрягів» понаїхало стільки, що вистачило на утворення декількох поселень, які існують і досі. Бо це їхня історія, а не наша…
Хотя уже и самого совка нет...
).
Они реально это считают экономическим подъёмом? 