Побутова, звичайно, немає, але ж , я так розумію, тут діалог уже вийшов на рівень Hi-End. Люди вже мідь полірують, хоча поверхневий ефект проявляється на частотах у сотні мегагерц.
Смотря какой чип. Внешний ЦАП это и есть звуковуха. Все зависит от того на чем она собрана, как реализовано питание. Хорошим тоном считается два ЦАПа и четыре блока питания. По два на канал, отдельно обвязка и сам ЦАП. Чтобы не наводились одно на другое.
Про полировку сомнительно, что полируют - те канавки на поверхности после фильеры? Так они не полируются. Чтобы от канавки избавиться, нужно либо снимать слой с глубину канавки, либо шпаклевать её, это знает любой маляр или шпаклёвщик неважно чего.
Побутова, звичайно, немає, але ж , я так розумію, тут діалог уже вийшов на рівень Hi-End. Люди вже мідь полірують, хоча поверхневий ефект проявляється на частотах у сотні мегагерц.
У сегменті Hi-End балансні з'єднання не рідкість.
Та, да. Делал на продаж, да как-то подвис на нём, забыл что продавать его собирался, да ещё и друга увлёк наушниковой темой.
Значок
говорить про моє особисте відношення до цього процесу.Чути що? Завал АЧХ?
А что такое "перемычки" в аппарате?
Значок
Через звуковий кабель треба передати частоти до 20 кГц.
Кабель RG-6 найчастіше використовується для супутникових тюнерів як фідер від конвертера до приймача, працює на частотах 1 - 2 ГГц і має довжину метрів 30-60. Хто-небудь колись чув про те, що цей кабель десь полірували, щоб знизити втрати?
Чути що? Завал АЧХ?
Може, я дійсно відстав трохи.
Може, я дійсно відстав трохи.
Але коли заглянеш у мануал любої звукової залізяки, там на сторінці "Specification" є тільки ось таке:
вихідна потужність;
коефіцієнт гармонік;
коефіцієнт интермодуляційних спотворень;
смуга робочих частот;
нерівномірність АЧХ;
динамічний діапазон;
відношення сигнал-шум;
ще деякі параметри.
Усе це вимірюється приладами, такими ж приладами користуються і виробники, котрі розробляють і виробляють аппаратуру.
А про "объём, сцена, глубина" мануалах нічого не пишуть, особливо в servise manuals.
Про "объём, сцена, глубина" пишуть у красивих глянцевих журналах для домогосподарок.
Та коли залізяка ламається, то глянцевий журнал, що розповідає про "объём, сцена, глубина", нічим не допоможе. Допоможе лише servise manual, у якому є схема, карта напруг і осцилограми. Ну і, звісно, прилади, якими вимірюються параметри з наведеного вище списку.
Звичайно, є. Із об'єктивних - якість складання при виробництві, вона дійсно може бути різною. Із суб'єктивних - наприклад, смаки, особисті уподобання.
А як жеж. Я навіть чесно визнаю, що зараз у моєму Hi-Fi самою гіршою ланкою є я.
А як жеж. Я навіть чесно визнаю, що зараз у моєму Hi-Fi самою гіршою ланкою є я.
Від цього нікуди не дінешся. Я старію швидше, ніж погіршуються параметри моєї аппаратури.
Якщо копати глибше в сторону системи, то я почав би перелік її компонентів зі звукорежиссера запису, повірте - це дуже важливий компонент.
Якщо копати глибше в сторону системи, то я почав би перелік її компонентів зі звукорежиссера запису, повірте - це дуже важливий компонент.
А закінчив би атмосферним тиском, температурою і вологістю повітря у приміщенні, що не може не впливати на швидкість росповсюдження звуку у середовищі.
Але я так глибоко не копаю, тому враховую лише конкретні залізні предмети, що приймають участь у відтворенні звуку, і себе як кінцевого споживача. Якщо я критично оцінюю техніку, то відповідне критичне ставлення повинно бути і до себе.
Я правильно понял - лучший проводник дал хуже звук?
Может вы где-то накосячили?