Мудрак Олег Васильович (Сухарь)
20.08.1987 - 21.02.2023
Майор, командир 1-го батальйону ОЗСП «Азов» НГУ. Учасник російсько-української війни з 2014 року. Фанат столичного ЦСКА, представник колективу «Trouble Company».
Народився і виріс у Києві. Навчався у школі №193, яка нині носить його ім’я.
З дитинства – спорт, дисципліна, характер.
За 35 років Олег встиг здобути три вищі освіти – технічну, військову та юридичну.
Позивний «Сухарь» з’явився ще в цивільному житті – під час роботи в столичному супермаркеті, де його зоною відповідальності були снекові товари, – через що серед фанатського руху, і пізніше на війні, отримав символічний позивний.
Із початком АТО разом із друзями вирушив добровольцем на фронт. Пройшов шлях від солдата до комбата: кулеметник, командир відділення, взводу, роти, а згодом – командир 1-го батальйону ОЗСП «Азов» НГУ. Брав участь в операціях у Лебединському, Водяному, Широкиному…
У складі підрозділу зарекомендував себе як людина-скеля, був прикладом стійкості й мужності.
Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі, обороняючи місто й «Азовсталь» до останнього.
У травні 2022 року за наказом вийшов з побратимами у «почесний полон».
Пережив ********* та ****** в Оленівці. Його фото з полону – різко схудлого та виснаженого – облетіло світ.
Повернувся під час великого обміну 21 вересня 2022 року – знесиленим фізично, але незламним духом.
Після повернення проходив лікування та реабілітацію.
Проте 21 лютого 2023 року серце Олега не витримало наслідків полону та зупинилося…
Та дух Сухаря ворог зламати не зміг.
Він залишився в строю –
у кожному пострілі з його імʼям,
у побратимах, які продовжують бій,
та пам’яті, яка сильніша за смерть.
Честь!