Та я не фоткала, бо не за тим прийшла.Фото?А як там коза?
Іра, це складне питання. Ну як з нижньою полицею у потязі. До мене вічно чіплялися, щоб поступилася та лізла на верхню. Бо у мене беззахисний вигляд. А з чого б це я повинна своє оплачене місто уступати? Я за тім квитком може тиждень полювала. В транспорті (нашому і зараз безкоштовному) поступаюся грудної малечі з матусями, пораненим військовим, вагітним. Ну або якщо хтось попрохає без наїзда. Бо якщо чесно задовбали. Мене все життя намагалися зігнати тьоті та дяді з місця у транспорті коли була вагітною, хворою, після нічної зміни, люди яким я нічого не була винна. Мою дитину спробував кошмарити якійсь "ветеран 2 мирової" років 50. Нафіг!Знову про молодь і місця в транспорті. Заходимо в вагон метро, я хочу сісти, але пані мого віку сідає і ставить поряд з собою сумку і тримає місце для своєї доньки років 17. Я стою і дивлюся. Вона каже: щось хочете мені сказати? Поряд встає чоловік, я сідаю і кажу: місцем поступатися свою дитину не вчите? Вона: ні , і ще й головою похитала. Я кажу: тобто коли вам буде 70, то поступатися не треба буде. Вона знову: ні, не треба, я думаю і вам не будуть.
То що можна очікувати від молоді?
Та зараз справа не в поступитися, а в тому, що я стою над цим місцем, а вона поставила сумку і не дає сісти, щоб посадити свою дочку. Вона б і 90-річній з паличкою не поступилася.Іра, це складне питання. Ну як з нижньою полицею у потязі. До мене вічно чіплялися, щоб поступилася та лізла на верхню. Бо у мене беззахисний вигляд. А з чого б це я повинна своє оплачене місто уступати? Я за тім квитком може тиждень полювала. В транспорті (нашому і зараз безкоштовному) поступаюся грудної малечі з матусями, пораненим військовим, вагітним. Ну або якщо хтось попрохає без наїзда. Бо якщо чесно задовбали. Мене все життя намагалися зігнати тьоті та дяді з місця у транспорті коли була вагітною, хворою, після нічної зміни, люди яким я нічого не була винна. Мою дитину спробував кошмарити якійсь "ветеран 2 мирової" років 50. Нафіг!
От молоді можна і треба очікувати всього. Як і від нас
Мене також вчили. Але зараз це загалом не чіпляє. Я загалом не дивлюся коли, хто, кому поступився. Впихнулася, сіла чи встала та їду собі. А! не так давно гарний хлоп мені місцем поступився! Все, думаю, дожилася
А мене чіпляє не тому, що мені не поступаються, а тому що я поступалася, і вважаю, що це правильно. Хоча може я дарма вважаю, що сучасна молодь невихована і бездушна, вона і раніше така була. Тобто не всі, що тоді, що зараз. Але все-таки зараз трохи гірше. Мене чомусь засмучує такий світ.Мене також вчили. Але зараз це загалом не чіпляє. Я загалом не дивлюся коли, хто, кому поступився. Впихнулася, сіла чи встала та їду собі. А! не так давно гарний хлоп мені місцем поступився! Все, думаю, дожилася
Не знаю, мені та молодь, що зараз значно цікавіша, ніж та що була у моєї молодості
Тоді всі були якісь зашорені, "застібнуті на всі ґудзики". Якись сумні і з шмарклями І це вічне - "Ти ж дівчинка!" Зі всіх боків. Фу. Доречи - тоді хлопці також фіг кому місцем поступалися. І ті хто хотів сісти завжди до дівчат чіплялися. Так що світ в цьому плані, не те щоб дуже змінився
Можливо я просто раніше не звертала увагиНе знаю, мені та молодь, що зараз значно цікавіша, ніж та що була у моєї молодості
Хоча те, що зараз у вагон пхнуться по головам, то це ж не лише я помітила, он і у Тредсі харківці писали.
А ті харьківці не пам'ятають як сідали у 90-роках на тролейбуси в сторону ПП поряд з Держпромом?Можливо я просто раніше не звертала уваги
До речі, минулого тижня виходжу з тролейбуса, за мною жінка, і один хлопець прям штовхає її і лізе в тролейбус. Теж років 17. Його друг каже: почекай, ще ж виходять, а він: "Пох.й". Ну можливо я раніше теж не звертала увагу, що такого було багато. Але мені наче не було.
Ні? А як виходили з того тролейбуса без гудзиків, задушені шарфом і без туфлі також не пам'ятають? 