Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Лично я за то, чтоб все шли куда хотят и пили с кем хотят, без всяких ограничений!

С миганием!
Спасибо , Фьям. :)

egjg5h.webp



Лично я за то, чтоб все шли куда хотят и пили с кем хотят, без всяких ограничений!
твои слова, да Богу бы в уши! :yahoo::yahoo::yahoo:
 
А с женщиной пить вино - вообще заглядение. :D Слово за слово...

:)

Давай, скажи їй щось, зупини
Немає жодної ночі, немає війни
Серед цієї темряви та висоти
Є лише її вперте бажання піти
Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти?

Просто спини її, не відпускай її
Хай далі говорить усі дурниці свої
Хай далі змішує кров свою зі слізьми
Потім колись вона піде
Але хай залишиться до зими
Подивись, які тепер довгі ночі, які тягучі дими

Навіть якщо світло зранку буде сліпуче та голубе
Вона все одно послухає лише тебе!
Навіть якщо її святі будуть суворі та злі
Хай це станеться потім чи не станеться взагалі
Але не відпускай її доки сонце проступає в імлі
Навіть якщо завершиться осінь і почнеться зима
Вона все одно найбільше боїться лишатись сама
Навіть якщо її святі будуть добрими у своїй журбі
Вона все одно може поскаржитись лише тобі
Можливо тому, що найсамотніше почувається саме в юрбі

Скажи їй щось, чого ніколи не говорив
Щось про людей і птахів, про тварин і риб
Щось про вічність вугілля і невагомість зерна
Про те, що життя має тривати навіть тоді, коли триває війна
Хто тобі, зрештою, ще повірить, якщо не вона?

:кручусь: :кручусь: :кручусь:
 
Третий раз за день натыкаюсь на эту фотку в ФБ у знакомых АТОшников.

засим не могу не протранслировать сюда :україна:

Как написал Мирон
"Ну если даж Вася зарепостил, то и я не останусь в стороне!)))) а, и да, эт наш психолог дивизиона)"
)))

*дивизион Ураганов. на минуточку :квіточка:

eef0jd.webp
 
Давай, скажи їй щось, зупини

Мы расставались, чтобы не встречаться,
Из телефонов удаляли номера.
Клялись, что мы не будем возвращаться
Туда, где все сожгли почти дотла.

В объятиях чужих мужчин и женщин
Искали мы отчаянно тепла.
Судьба смеялась громко и зловеще,
И снова нас сводила, как могла.

А мы опять с тобой не понимали
Зачем нам эти встречи, для чего?
От чувств своих, как от огня бежали.
А где-то там, внутри, так сильно жгло…

Вместо того, чтоб нам с тобой признаться,
Что друг без друга дышим мы едва,
Мы расставались, чтобы не встречаться,
А в одиночестве сходили вновь с ума…
 
Стиль Жадана узнала А также его манеру русизмы употреблять



Місяць над містом схожий на обруч.
Пахне тишею і весною.
Люблю засинати, коли ти поруч.
Люблю прокидатись, коли ти зі мною.

А ось тебе немає і небо темне,
і світло ховається, ніби лисиця.
Люблю лежати і думати про тебе,
лежати і думати, що тобі сниться.

Приспів:

Повітря таке легке навесні.
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
я буду теж говорити з тобою.

2 куплет:

Я знаю все про твої пригоди,
про все, що ти вмієш, і все, що знаєш.
Люблю прокидатись, коли ти приходиш.
Люблю відчувати, як ти засинаєш.

В домі твоєму тихі кімнати,
я хочу, щоб з ними нічого не сталось,
я згоден і далі не засинати,
щоби тобі спокійно спалось.

Приспів:

Повітря таке легке навесні.
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.

3 куплет:

Ніч ховає місяця лампу,
і небо – втомлене і заснуле,
лежить, поклавши вухо на лапу,
ніби пес, якого забули.

Все, що люблю і все, що знаю,
нині ховає повітря тепле.
Але в тому місті, де я засинаю,
завжди буде місце для тебе.

Приспів:

Повітря таке легке навесні.
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.
 
Познакомишь меня с ним? Я глаза на правду раскрою.
на какую именно? У каждого своя правда (с). Может, наша правда нам больше подходит :)
Ирония сразу догадалась
ну, так у меня ж опыт. Меня-то угощали раньше :)

Он еще не женат на Иронии, поэтому у него всё хорошо
:іржач:
Да! Потом-то будет ваще прекрасно! :kiss:
 
Назад
Зверху Знизу