Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Ф'яметта]

Нічосе новини

 

[Іронія]

Нічосе новини

Еге ж. Ну, та ж історія, як матрьошками та усім іншим.

 

[Ф'яметта]

 

[Іронія]

 

[Іронія]

Такий красивий голос в дитини!

 

[Іронія]

А тепер вона доросла. Але ютуб показав лише одну пісню цього часу.

 

[Іронія]

Все-таки дитячі голоси більш цікаві. В дорослої просто гарний голос, але не відчувається неординарності. Але можливо це залежить від пісні, бо тут не розгуляєшся.
P.S. там все-таки справа не лише в дитячому голосі, а й в пісні. Бо саме її було цікаво чути з уст дитини. Слухала іншу, то нема того ефекту.

 

[E.N]

Доброго ранку! Добро чекає

 

[E.N]

 

[Айвенgо]

 

[Іронія]

Красиво. Якби ще й кольори були правильні

 

[Ф'яметта]

Настанови від психологині

 

[Ф'яметта]

Хто такий спостерігач? Позиція спостерігача полягає в наступному:

1. Така людина одного разу перестає ототожнювати себе зі своїм розумом, вона припиняє слідувати своєму неспокійному розуму, який керує життям людини, її емоціями та станами. Спостерігач розуміє, що розум - це лише інструмент, засіб для пізнання світу і Бога, але не самоціль, не керівництво і не власник.
Він усвідомлює, що розуму не можна дозволяти розгойдувати тіло, виводячи його зі стану спокою. Розум із задоволенням стрибає у стан незадоволеності життям та негативні емоції, бо в його програмах є потреба у захисті та виживанні.
Спостерігач розуміє, що це програми розуму і дивиться на них з боку, що розуму цікаво порівнювати, уявляти своє майбутнє, зіставляти, давати всьому та всім оцінки, поради, лякати чи насторожувати та обмежувати. Таким чином розум не дає відчуття присутності в моменті, вводячи свідомість людини у страхи, ілюзії та програми.
Виявляється, можна жити в моменті, спокійно і бути щасливим, розслабленим, спокійно вирішувати свої життєві завдання - все це відомо спостерігачеві.
2. Спостерігач - це той, хто знає, відчуває та проживає свої емоції, він дозволяє їм бути, тому може ними керувати. Також він вибирає, що йому думати, що відчувати та як реагувати на ті чи інші події. Спостерігач відчуває свій опір, який є у нього всередині, він відчуває свою прихильність до болю, тобто за тим задоволенням, яке він отримує, перебуваючи у невдоволенні та страху.
3. Позиція спостерігача виявляється у тому, що людина мислить над дуальністю, він у прийнятті, тобто не засуджує і не оцінює.
4. Така людина не буде втягувати себе в конфліктну ситуацію без потреби, тому що вона усвідомлює, що кожен у конфлікті гне свою лінію. Переконувати і когось змінювати спостерігач не буде, оскільки знає, що кожному - своє.
5. Спостерігач не живе минулим, він не зливає туди свою енергію, він поважає свій досвід та помилки, які є частиною досвіду. Він приймає своє минуле, як даність, він робить висновки зі своїх помилок, усвідомлює свої думки, які призвели до подібних наслідків, аналізує та намагається в майбутньому чинити інакше, спираючись на свої почуття та своє серце.
6. Він дякує Богові і всьому простору за все, що має.
7. Спостерігач - це не той, хто байдужий і не діє, а це той, хто діє з розслабленого стану, без паніки чи бажання комусь щось довести, тому що він перебуває в стані довіри до Бога, собі, як частинки божественної свідомості.

 

[Іронія]

Бачили цей фільм?

 

[Айвенgо]

Позиція спостерігача виявляється у тому, що людина мислить над дуальністю

Як спостерігача обʼєднати із спостереженням?

 

[E.N]

Бачили цей фільм?

Ні

 

[Айвенgо]

Ось тут незрозумілий момент

Всякое утверждение со стороны наблюдающего, если он не осознал того, что он есть наблюдаемое, создает только новый ряд представлений, и он снова оказывается у них в плену.

Но что происходит, когда наблюдающий осознает, что он есть наблюдаемое? Не торопитесь, двигайтесь очень медленно, т.к. то, к чему мы сейчас подходим, очень сложно. Что же происходит? Наблюдающий не действует вообще. Наблюдающий всегда говорит: «Я должен сделать что-то с этими представлениями, я должен преодолеть их или придать им иную форму», он всегда активен в отношении того, что он наблюдает, действуя и реагируя со страстью или более спокойно, и его действия, вытекающие из того, что ему нравится или не нравится, называются позитивным действием типа: «Это мне нравится, поэтому я должен этим владеть, то мне не нравится, поэтому я должен от него избавиться»; но когда наблюдающий поймет, что предмет, в отношении которого он действует, — это он сам, тогда между ним и предметом нет конфликта. Он есть это, он не является чем-то отделенным от этого. Пока он был отдельным, он делал или пытался делать что-то с этим, но когда он понял, что он есть предмет наблюдения, тогда нет никаких не нравится или нравится, и конфликт прекращается.

 

[Іронія]

Ні

А я ось подивилася. Мені сподобався

 

[E.N]

А я ось подивилася. Мені сподобався

Треба буде спробувати! Но це вже після фінського детектива. Вже три потопельника!

 

[Іронія]

Хто

Не зайшов вірш

Якби ж всі інші написали, що не дуже цікавий, я б його не постила. А то змовчали (( а я ж по вам орієнтуюся