Статус:
Offline
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 4713
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 4713
Мова про те, які складнощі чекають Україну та ЕС при вступі України в ЕС..
"
У травні 2022 року, аби, з одного боку, підтримати українську економіку, а з іншого – бідні країни Африки та Азії, що залежали від поставок українського збіжжя, Єврокомісія вирішила прибрати усі мита і квоти на імпорт з України. Україна отримала безперешкодний доступ на ринок ЄС, не будучи при цьому його членом.
Поки через російську агресію проти України ціни на зерно на світових ринках били рекорди, проблем не було - місця вистачало всім. Коли ж під кінець 2022 року ціни почали знижуватися, зокрема, і завдяки українському експорту через чорноморський зерновий коридор, почалися проблеми.
Фермери в Польщі та інших країнах-сусідах заявили, що ціни обвалилися через те, що їхні ринки захлинаються від дешевого українського зерна. І у травні 2023 під тиском п’яти країн-членів ЄС, що межують з Україною, Єврокомісія погодилася на тимчасову заборону імпорту до цих країн української пшениці, кукурудзи, сої та соняшника.
Це явно суперечило усім чинним домовленостям з ЄС, а також самій ідеї Євросоюзу як ринку без кордонів.
Проте в ініціаторів заборони з’явився час, щоб довести справедливість своїх претензій. Але цього так і не відбулося. І 15 вересня Єврокомісія вирішила зняти обмеження з формулюванням, що "у п’яти країнах-сусідах України викривлення ринку (через український експорт) вже не спостерігаються.
Але це не зняло питання до самого ЄС. Рішення Єврокомісії мають визначатися документами та стратегічними інтересами, а не спробами задовольнити різні лобі та окремі країни,Посилання видалено польський економіст Марек Домбровський, якого називають серед авторів польських реформ початку 1990-х, які дозволили згодом почати приєднання до ЄС.
Він також наголошує, що прихильники заборони використовували суперечливі економічні аргументи, які мало підтверджуються статистикою. Зокрема, обсяги імпорту двох головних продуктів з України – пшениці та кукурудзи – самі по собі вже зменшувалися, коли запровадили перші обмеження.
Цифри свідчать, пише Марек Домбровський, що за рік між літом 2022 та 2023 року ЄС імпортував з України менше 5% від того, скільки пшениці вирощує сам. По кукурудзі показник був значно вищим – понад 22%, але тут треба враховувати, що імпорт української кукурудзи допоміг впоратися із проблемами в самому ЄС через неврожай 2022 року.
Тим часом у самій Польщі дискусія про ціни на збіжжя перейшла у суто внутрішню розмову про кризу. І в ній вже не дуже звинувачують українське зерно.
"Ціни на сільськогосподарську продукцію падають до дуже низьких рівнів, а на собівартість продукції впливають інфляція та дії державних монополій", – йдеться у звіті Великопольської сільськогосподарської палати (WIR).
Натомість політичні заяви, що лунали від друзів та сусідів України, ставали дедалі жорсткішими. Особливо гострими вони стали у Польщі, де 15 жовтня пройшли парламентські вибори, що відзначалися запеклою боротьбою політичних сил, а фермери є активною частиною польського електорату.
Сварка сягнула апогею, коли президенти Польщі та України обмінялися жорсткими репліками з трибуни ООН, а їхня зустріч не відбулася через "щільні графіки" обох голів держав.
"Ми стали розмінною монетою, яку в публічній сфері використовують як для вирішення внутрішньополітичних задач перед виборами, так і зовнішніх у відносинах з Європейською Комісією", - каже Лана Зеркаль.
".
"
У травні 2022 року, аби, з одного боку, підтримати українську економіку, а з іншого – бідні країни Африки та Азії, що залежали від поставок українського збіжжя, Єврокомісія вирішила прибрати усі мита і квоти на імпорт з України. Україна отримала безперешкодний доступ на ринок ЄС, не будучи при цьому його членом.
Поки через російську агресію проти України ціни на зерно на світових ринках били рекорди, проблем не було - місця вистачало всім. Коли ж під кінець 2022 року ціни почали знижуватися, зокрема, і завдяки українському експорту через чорноморський зерновий коридор, почалися проблеми.
Фермери в Польщі та інших країнах-сусідах заявили, що ціни обвалилися через те, що їхні ринки захлинаються від дешевого українського зерна. І у травні 2023 під тиском п’яти країн-членів ЄС, що межують з Україною, Єврокомісія погодилася на тимчасову заборону імпорту до цих країн української пшениці, кукурудзи, сої та соняшника.
Це явно суперечило усім чинним домовленостям з ЄС, а також самій ідеї Євросоюзу як ринку без кордонів.
Проте в ініціаторів заборони з’явився час, щоб довести справедливість своїх претензій. Але цього так і не відбулося. І 15 вересня Єврокомісія вирішила зняти обмеження з формулюванням, що "у п’яти країнах-сусідах України викривлення ринку (через український експорт) вже не спостерігаються.
Але це не зняло питання до самого ЄС. Рішення Єврокомісії мають визначатися документами та стратегічними інтересами, а не спробами задовольнити різні лобі та окремі країни,Посилання видалено польський економіст Марек Домбровський, якого називають серед авторів польських реформ початку 1990-х, які дозволили згодом почати приєднання до ЄС.
Він також наголошує, що прихильники заборони використовували суперечливі економічні аргументи, які мало підтверджуються статистикою. Зокрема, обсяги імпорту двох головних продуктів з України – пшениці та кукурудзи – самі по собі вже зменшувалися, коли запровадили перші обмеження.
Цифри свідчать, пише Марек Домбровський, що за рік між літом 2022 та 2023 року ЄС імпортував з України менше 5% від того, скільки пшениці вирощує сам. По кукурудзі показник був значно вищим – понад 22%, але тут треба враховувати, що імпорт української кукурудзи допоміг впоратися із проблемами в самому ЄС через неврожай 2022 року.
Тим часом у самій Польщі дискусія про ціни на збіжжя перейшла у суто внутрішню розмову про кризу. І в ній вже не дуже звинувачують українське зерно.
"Ціни на сільськогосподарську продукцію падають до дуже низьких рівнів, а на собівартість продукції впливають інфляція та дії державних монополій", – йдеться у звіті Великопольської сільськогосподарської палати (WIR).
Натомість політичні заяви, що лунали від друзів та сусідів України, ставали дедалі жорсткішими. Особливо гострими вони стали у Польщі, де 15 жовтня пройшли парламентські вибори, що відзначалися запеклою боротьбою політичних сил, а фермери є активною частиною польського електорату.
Сварка сягнула апогею, коли президенти Польщі та України обмінялися жорсткими репліками з трибуни ООН, а їхня зустріч не відбулася через "щільні графіки" обох голів держав.
"Ми стали розмінною монетою, яку в публічній сфері використовують як для вирішення внутрішньополітичних задач перед виборами, так і зовнішніх у відносинах з Європейською Комісією", - каже Лана Зеркаль.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
".
Останнє редагування:
