27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
U.S. Embassy Kyiv
Щороку 19 січня у Східній Європі люди долають свій страх перед крижаною водою заради багатовікової традиції. В Україні так святкують Водохреща. Сьогодні вранці працівники Посольства США зібрали всю свою відвагу, рушники та купальні костюми та пірнали у Дніпро.
Щороку 19 січня у Східній Європі люди долають свій страх перед крижаною водою заради багатовікової традиції. В Україні так святкують Водохреща. Сьогодні вранці працівники Посольства США зібрали всю свою відвагу, рушники та купальні костюми та пірнали у Дніпро.
Нацрада дозволила СТБ і ICTV закодуватися на супутнику
11 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення переоформила супутникові ліцензії телеканалів СТБ і ICTV в частині зміни технічних характеристик мовлення. Супутниковий сигнал став кодованим замість відкритого.
Нацрада ухвалила рішення швидко і без обговорення, нічого не пояснюючи та не дискутуючи з представником телеканалу СТБ.
Раніше, 7 грудня, Нацрада відклала на невизначений час заяву телеканалу СТБ про зміну в супутниковій ліцензії умов розповсюдження сигналу з відкритого на кодований. За зміну в супутниковій ліцензії СТБ проголосували тільки двоє з шести присутніх членів Нацради: Валентин Коваль і Олег Черниш.
Тоді голова Нацради Юрій Артеменко в коментарі «Детектору медіа» сказав, що не підтримує наміри найбільших медіагруп закодувати свій супутниковий сигнал у 2018 році та хоче провести фахову дискусію, зваживши всі переваги та ризику впровадження кодування. Юрій Артеменко обіцяв залучити до дискусії і депутатів, і експертне коло.
За місяць, що минув, ніяких публічних дискусій з експертами Нацрада не проводила. Що вплинуло на зміну позиції регулятора – невідомо.
Нагадаємо, наприкінці серпня виконавчий директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук в інтерв'ю «Детектору медіа» розповів, що між чотирма медіагрупами тривають перемовини про початок кодування супутникового сигналу своїх каналів у першому півріччі 2018 року.
У вересні директор з розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Олексій Куракін заявив, що кодування на супутнику є важливим кроком, але воно принесе більше турбот, ніж доходів – принаймні, на початку. А генеральний директор компанії «Торсат» (входить у Inter Media Group) Денис Васянович повідомив, що Inter Media Group ще мала сумніви відносно того, чи потрібно їй кодувати супутниковий сигнал.
На початку листопада чотири найбільші українські медіагрупи досягли згоди щодо кодування відкритих телеканалів на супутнику орієнтовно в травні 2018 року. Однак виявилося, що сумніви щодо кодування мають кілька членів Нацради. Від позиції Нацради залежить можливість переоформлення супутникових ліцензій телеканалів, які передбачають відкритий спосіб розповсюдження сигналу. Але, наприклад, у ліцензіях частини телеканалів уже прописаний кодований супутниковий сигнал.
Кодування є наріжним каменем у перемовинах медіагруп із кабельними провайдерами з приводу підвищення цін за контент. З 2017 року провайдери сплачують телеканалам роялті за ретрансляцію, і з 2018 року ціна зросла. У відповідь провайдери вимагають від телеканалів кодування на супутнику і в цифровому ефірі та вимкнення аналогового ефірного телебачення.
Для глядачів супутникового телебачення кодування означатиме, що вони більше не матимуть безкоштовного доступу на супутнику до контенту таких каналів, як, наприклад, «1+1», СТБ, «Україна» та інших. Тобто якщо вони й далі хотітимуть дивитися ці канали, то муситимуть або підписатися на одного із супутникових платних провайдерів (Viasat або Xtra TV), або обрати інший спосіб телеперегляду (безкоштовне ефірне телебачення, підписка на платне кабельне ТБ, IPTV або OTT).
Українські канали створили телевізійну асоціацію
Вісім телевізійних каналів України в четвер, 18 січня, створили Українську телевізійну асоціацію.
Про це повідомляє eспресо.tv.
Так, до неї увійшли телеканал 112 Україна, Прямий, Сонце, NewsOne, XSport, Еспресо, EU: Music і ATR.
Головою правління асоціації став Микола Типусяк (Еспресо). До правління також увійшли Вікторія Борщенко (UA: Перший) і Олег Шосталь (112 Україна).
Зазначається, що найближчим часом також планує приєднатися канал UA: Перший та інші телеканали, яким для входження в асоціацію потрібно більше часу.
Ключовими напрямками роботи Української телевізійної асоціації є телевізійні вимірювання, продаж реклами і ринок дистрибуції.
"Ми будемо запрошувати до співпраці колег з інших телеканалів, провайдерів, експертів, представників влади для обговорення та пошуку рішень, які дадуть можливість розвиватися і конкурувати всім гравцям телеринку", - зазначили в асоціації.
В асоціації вважають, що прозорі правила на телевізійному ринку будуть сприяти підвищенню довіри між учасниками та розвитку ринку.
11 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення переоформила супутникові ліцензії телеканалів СТБ і ICTV в частині зміни технічних характеристик мовлення. Супутниковий сигнал став кодованим замість відкритого.
Нацрада ухвалила рішення швидко і без обговорення, нічого не пояснюючи та не дискутуючи з представником телеканалу СТБ.
Раніше, 7 грудня, Нацрада відклала на невизначений час заяву телеканалу СТБ про зміну в супутниковій ліцензії умов розповсюдження сигналу з відкритого на кодований. За зміну в супутниковій ліцензії СТБ проголосували тільки двоє з шести присутніх членів Нацради: Валентин Коваль і Олег Черниш.
Тоді голова Нацради Юрій Артеменко в коментарі «Детектору медіа» сказав, що не підтримує наміри найбільших медіагруп закодувати свій супутниковий сигнал у 2018 році та хоче провести фахову дискусію, зваживши всі переваги та ризику впровадження кодування. Юрій Артеменко обіцяв залучити до дискусії і депутатів, і експертне коло.
За місяць, що минув, ніяких публічних дискусій з експертами Нацрада не проводила. Що вплинуло на зміну позиції регулятора – невідомо.
Нагадаємо, наприкінці серпня виконавчий директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук в інтерв'ю «Детектору медіа» розповів, що між чотирма медіагрупами тривають перемовини про початок кодування супутникового сигналу своїх каналів у першому півріччі 2018 року.
У вересні директор з розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Олексій Куракін заявив, що кодування на супутнику є важливим кроком, але воно принесе більше турбот, ніж доходів – принаймні, на початку. А генеральний директор компанії «Торсат» (входить у Inter Media Group) Денис Васянович повідомив, що Inter Media Group ще мала сумніви відносно того, чи потрібно їй кодувати супутниковий сигнал.
На початку листопада чотири найбільші українські медіагрупи досягли згоди щодо кодування відкритих телеканалів на супутнику орієнтовно в травні 2018 року. Однак виявилося, що сумніви щодо кодування мають кілька членів Нацради. Від позиції Нацради залежить можливість переоформлення супутникових ліцензій телеканалів, які передбачають відкритий спосіб розповсюдження сигналу. Але, наприклад, у ліцензіях частини телеканалів уже прописаний кодований супутниковий сигнал.
Кодування є наріжним каменем у перемовинах медіагруп із кабельними провайдерами з приводу підвищення цін за контент. З 2017 року провайдери сплачують телеканалам роялті за ретрансляцію, і з 2018 року ціна зросла. У відповідь провайдери вимагають від телеканалів кодування на супутнику і в цифровому ефірі та вимкнення аналогового ефірного телебачення.
Для глядачів супутникового телебачення кодування означатиме, що вони більше не матимуть безкоштовного доступу на супутнику до контенту таких каналів, як, наприклад, «1+1», СТБ, «Україна» та інших. Тобто якщо вони й далі хотітимуть дивитися ці канали, то муситимуть або підписатися на одного із супутникових платних провайдерів (Viasat або Xtra TV), або обрати інший спосіб телеперегляду (безкоштовне ефірне телебачення, підписка на платне кабельне ТБ, IPTV або OTT).
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Українські канали створили телевізійну асоціацію
Вісім телевізійних каналів України в четвер, 18 січня, створили Українську телевізійну асоціацію.
Про це повідомляє eспресо.tv.
Так, до неї увійшли телеканал 112 Україна, Прямий, Сонце, NewsOne, XSport, Еспресо, EU: Music і ATR.
Головою правління асоціації став Микола Типусяк (Еспресо). До правління також увійшли Вікторія Борщенко (UA: Перший) і Олег Шосталь (112 Україна).
Зазначається, що найближчим часом також планує приєднатися канал UA: Перший та інші телеканали, яким для входження в асоціацію потрібно більше часу.
Ключовими напрямками роботи Української телевізійної асоціації є телевізійні вимірювання, продаж реклами і ринок дистрибуції.
"Ми будемо запрошувати до співпраці колег з інших телеканалів, провайдерів, експертів, представників влади для обговорення та пошуку рішень, які дадуть можливість розвиватися і конкурувати всім гравцям телеринку", - зазначили в асоціації.
В асоціації вважають, що прозорі правила на телевізійному ринку будуть сприяти підвищенню довіри між учасниками та розвитку ринку.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Доба в АТО: під Широкіним військові впіймали диверсанта
За минулу добу бойовики 7 разів відкривали вогонь по позиціях сил АТО.
Про це повідомляє прес-центр штабу АТО.
"Загалом, минулої доби, противник 7 разів порушив режим тиші. Зважаючи на те, що ворожі обстріли несли загрозу життю наших захисників, українські воїни були вимушені в одному з випадків відкривати вогонь у відповідь із озброєння незабороненого Мінськими домовленостями", - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, ворог продовжує обстрілювати із озброєння, яке давно мало б бути відведеним від лінії зіткнення, позиції Збройних Сил України.
На Луганському напрямку противник декілька разів порушив режим припинення вогню на Світлодарській дузі, обстрілявши із 82-мм мінометів та великокаліберних кулеметів оборонців Луганського. Поблизу Станиці Луганської незаконні збройні формування влаштували нетривалий обстріл зі стрілецької зброї.
На Донецькому напрямку ворог активізувався на Приазов’ї. Тут, у післяобідній час, в районі Широкиного, українські оборонці помітили ворожу деверсійно-розвідувальну групу, що рухалася у бік наших позицій. Коли відстань стала критично близькою, наші воїни відкрили вогонь зі стрілецької зброї та змусили диверсантів відійти. Противник покинув на полі бою одного пораненого. Силами наших оборонців його було евакуйовано з поля бою та надано медичну допомогу.
У вечірній час, у цьому ж районі, окупанти неодноразово вели вогонь із важких мінометів. Понад півтора десятка мін калібру 120-мм розірвалися поблизу наших позицій біля Широкиного та Водяного.
У результаті ворожих обстрілів жоден наш військовослужбовець не загинув і не був поранений.
За минулу добу бойовики 7 разів відкривали вогонь по позиціях сил АТО.
Про це повідомляє прес-центр штабу АТО.
"Загалом, минулої доби, противник 7 разів порушив режим тиші. Зважаючи на те, що ворожі обстріли несли загрозу життю наших захисників, українські воїни були вимушені в одному з випадків відкривати вогонь у відповідь із озброєння незабороненого Мінськими домовленостями", - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, ворог продовжує обстрілювати із озброєння, яке давно мало б бути відведеним від лінії зіткнення, позиції Збройних Сил України.
На Луганському напрямку противник декілька разів порушив режим припинення вогню на Світлодарській дузі, обстрілявши із 82-мм мінометів та великокаліберних кулеметів оборонців Луганського. Поблизу Станиці Луганської незаконні збройні формування влаштували нетривалий обстріл зі стрілецької зброї.
На Донецькому напрямку ворог активізувався на Приазов’ї. Тут, у післяобідній час, в районі Широкиного, українські оборонці помітили ворожу деверсійно-розвідувальну групу, що рухалася у бік наших позицій. Коли відстань стала критично близькою, наші воїни відкрили вогонь зі стрілецької зброї та змусили диверсантів відійти. Противник покинув на полі бою одного пораненого. Силами наших оборонців його було евакуйовано з поля бою та надано медичну допомогу.
У вечірній час, у цьому ж районі, окупанти неодноразово вели вогонь із важких мінометів. Понад півтора десятка мін калібру 120-мм розірвалися поблизу наших позицій біля Широкиного та Водяного.
У результаті ворожих обстрілів жоден наш військовослужбовець не загинув і не був поранений.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Twitter "вирахував" ще 1062 акаунти з російською пропагандою
Адміністрація сервісу мікроблогів Twitter виявила ще 1062 акаунти, де в період президентських виборів у США публікувалася політична реклама сплачена з Росії.
Про це повідомляє Twitter.
Загалом Twitter викрив у російській пропаганді 3,8 тис. акаунтів, які за десять тижнів у 2016 році опублікували майже 176 тис. твітів.
Адміністрація Twitter також пообіцяла повідомити 677,775 тис. користувачам про те, що вони ретвітили і лайкали записи в пропагандистських акаунтах.
Адміністрація сервісу мікроблогів Twitter виявила ще 1062 акаунти, де в період президентських виборів у США публікувалася політична реклама сплачена з Росії.
Про це повідомляє Twitter.
Загалом Twitter викрив у російській пропаганді 3,8 тис. акаунтів, які за десять тижнів у 2016 році опублікували майже 176 тис. твітів.
Адміністрація Twitter також пообіцяла повідомити 677,775 тис. користувачам про те, що вони ретвітили і лайкали записи в пропагандистських акаунтах.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Які можуть бути «Мінські домовленості», коли Білорусь – теж агресор?
Нетипова реакція світу на офіційне визнання українським парламентом Росії агресором дозволяє зробити важливі висновки
Ключове питання дня 19 січня 2018 року, другого після остаточного прийняття Верховною Радою України законопроекту № 7163, головним в якому, попри всю критику, є те, що Російську Федерацію визнано агресором: що означає реакція міжнародної спільноти на цей вікопомний, без перебільшення, крок? Маємо ситуацію, яка в українській мові визначається словосполученням «запала тиша»… Втім, прислухаємось до неї, в ній можна дещо почути.
Перше. Білорусь входить з Росією, яку офіційно в Україні визнано агресором, до так званої Союзної держави. Не будемо клясти через це агресорами ще й «сябрів білорусів», але очевидні проблеми тут виникають. Зокрема, які ще потрібні аргументи для того, щоби погодитися з президентом Трампом: переговори щодо закінчення російсько-української війни на Донбасі треба переносити з Мінська в інше місто, на територію нейтральної щодо цього конфлікту країни? Відтак і Казахстан, який був оперативно запропонований у цій якості президентом Назарбаєвим на прес-конференції у Вашингтоні - теж не підходить: ця країна так само входить до числа найближчих союзників Росії, яких можна на пальцях однієї руки перелічити. Казахстан так само, як і Білорусь, слухняно голосує проти українських інтересів в ООН та в інших міжнародних організаціях. Про яку неупередженість можна тут говорити? Навіть просто погодитися на подібну пропозицію, для країни, яка зазнала агресії, - це себе не поважати, це приниження уже саме по собі.
Друге. Що означає мовчанка офіційних спікерів союзників України? Європа мовчить вся – ЄС, ОБСЄ, Франція з Німеччиною – опора Нормандського формату. Нема поки що і офіційної реакції Держдепу, а пропозиція Трампа – це лише слова, сказані президентом США у приватній розмові з президентом Казахстану. Звісно, з власної ініціативи про таке не базікають, тож останнє з боку Назарбаєва можна трактувати як погоджений крок. І все ж таки, що означає ця тиша, зазвичай, на подібні події реагують протягом кількох годин максимум? Це те, що називається «мовчанка – знак згоди»? Чи щось інше – наприклад, приховане роздратування, чи невдоволення, помножене на розгубленість і дезорієнтацію щодо власних наступних кроків?
Третє. Реакція Росії, навпаки, була швидкою і на 100% прогнозованою. Ще у четвер, у день прийняття Закону, висловилися і заступник глави МЗС Г.Карасін і глава Ради федерації В.Матвієнко. Тональність і висновки однакові: Україна остаточно руйнує Мінські домовленості, і взагалі, готується до силового сценарію.
Отже, можна підбивати перші підсумки, базуючись лише на логічних побудовах, які випливають із сказаного вище. Про те, що такий законопроект готується до прийняття, було відомо всім і дуже давно. Про його зміст і принципові моменти – так само. Якби союзники України були б з ним принципово не згодні, то хоч якась інформація обов’язково б у ЗМІ просочилася. Наразі цього не було. Отже, маємо право припустити, що союзники не заперечували. Нехай з різних причин: Сполучені Штати - тому, що зайняли принципову позицію щодо Росії, яка гидить цивілізованому світу, де тільки може, а Європа, «нормандці» – через те що втомилася грати роль двигуна україно-російського замирення і уже не бачить виходу з тупика.
Роздратування Росії, повторюємо, прогнозувалося і саме в такій тональності. Природнє запитання: чи не може це бути використано агресором для перекладання відповідальності на Україну і переходу в наступ на Донбаському фронті? Військові ресурси для цього для у Кремля, припустимо, знайшлися б, щоправда, без жодних гарантій успіху, але на міжнародному рівні плата за ескалацію агресії була б для них взагалі непідйомною. Підвищення напруги на лінії зіткнення - так, це можливо, але навряд чи більше. Так, підвищення ціни на нафту до майже 70 доларів за барель дає можливість Росії знову накопичувати резерви для відсижування в глухій обороні. Але справа в тім, що хоч російські низи готові терпіти відсутність грошей і перспектив, може, й нескінченно довго, проте з ізоляцією більше не хочуть миритися російські верхи.
Нервова, але надто вже неконкретна реакція глави білоруського МЗС зі згадками про Антарктиду у якості нового місця для переговорів – це теж з розряду «нічим крити». Рано чи пізно, вся ця фальшива і неприродна конструкція під назвою «Мінські домовленості», де агресор виступав у ролі «посередника», мала розвалитися і ця мить наблизилася впритул. Білоруси це теж відчули і, звичайно, нікуди не дінуться - приймуть.
Що маємо у підсумку? По-перше, Закон ухвалили – і правильно зробили. По-друге, «Мінськ» помер після всіх розмов про його «безальтернативність». По-третє, з’явився шанс вивести ситуацію з глухого кута, який не хотілося б змарнувати. Нівроку…
Сергій Тихий, Київ
Нетипова реакція світу на офіційне визнання українським парламентом Росії агресором дозволяє зробити важливі висновки
Ключове питання дня 19 січня 2018 року, другого після остаточного прийняття Верховною Радою України законопроекту № 7163, головним в якому, попри всю критику, є те, що Російську Федерацію визнано агресором: що означає реакція міжнародної спільноти на цей вікопомний, без перебільшення, крок? Маємо ситуацію, яка в українській мові визначається словосполученням «запала тиша»… Втім, прислухаємось до неї, в ній можна дещо почути.
Перше. Білорусь входить з Росією, яку офіційно в Україні визнано агресором, до так званої Союзної держави. Не будемо клясти через це агресорами ще й «сябрів білорусів», але очевидні проблеми тут виникають. Зокрема, які ще потрібні аргументи для того, щоби погодитися з президентом Трампом: переговори щодо закінчення російсько-української війни на Донбасі треба переносити з Мінська в інше місто, на територію нейтральної щодо цього конфлікту країни? Відтак і Казахстан, який був оперативно запропонований у цій якості президентом Назарбаєвим на прес-конференції у Вашингтоні - теж не підходить: ця країна так само входить до числа найближчих союзників Росії, яких можна на пальцях однієї руки перелічити. Казахстан так само, як і Білорусь, слухняно голосує проти українських інтересів в ООН та в інших міжнародних організаціях. Про яку неупередженість можна тут говорити? Навіть просто погодитися на подібну пропозицію, для країни, яка зазнала агресії, - це себе не поважати, це приниження уже саме по собі.
Друге. Що означає мовчанка офіційних спікерів союзників України? Європа мовчить вся – ЄС, ОБСЄ, Франція з Німеччиною – опора Нормандського формату. Нема поки що і офіційної реакції Держдепу, а пропозиція Трампа – це лише слова, сказані президентом США у приватній розмові з президентом Казахстану. Звісно, з власної ініціативи про таке не базікають, тож останнє з боку Назарбаєва можна трактувати як погоджений крок. І все ж таки, що означає ця тиша, зазвичай, на подібні події реагують протягом кількох годин максимум? Це те, що називається «мовчанка – знак згоди»? Чи щось інше – наприклад, приховане роздратування, чи невдоволення, помножене на розгубленість і дезорієнтацію щодо власних наступних кроків?
Третє. Реакція Росії, навпаки, була швидкою і на 100% прогнозованою. Ще у четвер, у день прийняття Закону, висловилися і заступник глави МЗС Г.Карасін і глава Ради федерації В.Матвієнко. Тональність і висновки однакові: Україна остаточно руйнує Мінські домовленості, і взагалі, готується до силового сценарію.
Отже, можна підбивати перші підсумки, базуючись лише на логічних побудовах, які випливають із сказаного вище. Про те, що такий законопроект готується до прийняття, було відомо всім і дуже давно. Про його зміст і принципові моменти – так само. Якби союзники України були б з ним принципово не згодні, то хоч якась інформація обов’язково б у ЗМІ просочилася. Наразі цього не було. Отже, маємо право припустити, що союзники не заперечували. Нехай з різних причин: Сполучені Штати - тому, що зайняли принципову позицію щодо Росії, яка гидить цивілізованому світу, де тільки може, а Європа, «нормандці» – через те що втомилася грати роль двигуна україно-російського замирення і уже не бачить виходу з тупика.
Роздратування Росії, повторюємо, прогнозувалося і саме в такій тональності. Природнє запитання: чи не може це бути використано агресором для перекладання відповідальності на Україну і переходу в наступ на Донбаському фронті? Військові ресурси для цього для у Кремля, припустимо, знайшлися б, щоправда, без жодних гарантій успіху, але на міжнародному рівні плата за ескалацію агресії була б для них взагалі непідйомною. Підвищення напруги на лінії зіткнення - так, це можливо, але навряд чи більше. Так, підвищення ціни на нафту до майже 70 доларів за барель дає можливість Росії знову накопичувати резерви для відсижування в глухій обороні. Але справа в тім, що хоч російські низи готові терпіти відсутність грошей і перспектив, може, й нескінченно довго, проте з ізоляцією більше не хочуть миритися російські верхи.
Нервова, але надто вже неконкретна реакція глави білоруського МЗС зі згадками про Антарктиду у якості нового місця для переговорів – це теж з розряду «нічим крити». Рано чи пізно, вся ця фальшива і неприродна конструкція під назвою «Мінські домовленості», де агресор виступав у ролі «посередника», мала розвалитися і ця мить наблизилася впритул. Білоруси це теж відчули і, звичайно, нікуди не дінуться - приймуть.
Що маємо у підсумку? По-перше, Закон ухвалили – і правильно зробили. По-друге, «Мінськ» помер після всіх розмов про його «безальтернативність». По-третє, з’явився шанс вивести ситуацію з глухого кута, який не хотілося б змарнувати. Нівроку…
Сергій Тихий, Київ
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
"Вас никогда не было": в Совфеде РФ посягнули на восемь областей Украины
Член Совета Федерации россии по международным делам Игорь Морозов дерзко высказался об украинской государственности, заявив, что Киев получил ее из рук россии, и Украины как таковой вовсе никогда не существовало.
Оскорбительное заявление он позволил себе в эфире пропагандистской программы "60 минут" на телеканале "россия (страна-террорист) 1".
"Забудьте вы про Крым. Нет и никогда не было Крыма в составе Украины. Вы начните тогда с истории наших отношений. Украина получила государственность из рук россии. Она никогда не была государством. Какой мы агрессор, когда мы вас сформировали? В 1922 году вас вообще не было, и мы сделали из вас союзную республику, и дали вам восемь областей. И если вы такой последовательный сторонник вашей истории, верните нам наши восемь областей", — обратился он к украинскому политологу Василию Вакарову, который также присутствовал в студии и затронул вопрос принятия Украиной закона о реинтеграции Донбасса и временно аннексированного Крыма.
Член Совета Федерации россии по международным делам Игорь Морозов дерзко высказался об украинской государственности, заявив, что Киев получил ее из рук россии, и Украины как таковой вовсе никогда не существовало.
Оскорбительное заявление он позволил себе в эфире пропагандистской программы "60 минут" на телеканале "россия (страна-террорист) 1".
"Забудьте вы про Крым. Нет и никогда не было Крыма в составе Украины. Вы начните тогда с истории наших отношений. Украина получила государственность из рук россии. Она никогда не была государством. Какой мы агрессор, когда мы вас сформировали? В 1922 году вас вообще не было, и мы сделали из вас союзную республику, и дали вам восемь областей. И если вы такой последовательный сторонник вашей истории, верните нам наши восемь областей", — обратился он к украинскому политологу Василию Вакарову, который также присутствовал в студии и затронул вопрос принятия Украиной закона о реинтеграции Донбасса и временно аннексированного Крыма.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Olesya Yakhno-Belkovskaya
О политическом классе и поверхностных вариантах разрешения проблем
Очень часто в качестве причин и рецептов разрешения проблем я слышу следующие - политическая воля, конкретные личности, форма правления. Скажите, какая политическая воля, конкретные личности и форма правления мешали на этой неделе некоторым депутатам присутствовать в сессионном зале ВР? Или что мешает политикам, которые любят говорить об отсутствии политической воли, работать на один результат и проявлять консодидированную позицию хотя бы в вопросах, касающихся национальной безопасности (то самое общественное благо, о котором в свое время говорил Байден, а не украинские политики)? И так далее. Есть масса причин и проблем, которые вне зависимости от принадлежности к фракции, коалиции или оппозиции, ветви власти, находятся в области низкой политической культуры, неэффективной системы управления и слабых институтов государства и общества. И когда кто-то предлагает варианты - поменять форму правления, свести все исключительно к личностям (отсюда - и к политической воле), то при всей важности этих пунктов, считаю их поверхностными. Чтобы реформировать страну, нужна рутинная работа всех ветвей власти, комуникация с гражданами и пристальное внимание общества. То есть, рутинная работа, а не громкие лозунги, по созданию правил и предпоссылок для действительно системных изменений в стране.
О политическом классе и поверхностных вариантах разрешения проблем
Очень часто в качестве причин и рецептов разрешения проблем я слышу следующие - политическая воля, конкретные личности, форма правления. Скажите, какая политическая воля, конкретные личности и форма правления мешали на этой неделе некоторым депутатам присутствовать в сессионном зале ВР? Или что мешает политикам, которые любят говорить об отсутствии политической воли, работать на один результат и проявлять консодидированную позицию хотя бы в вопросах, касающихся национальной безопасности (то самое общественное благо, о котором в свое время говорил Байден, а не украинские политики)? И так далее. Есть масса причин и проблем, которые вне зависимости от принадлежности к фракции, коалиции или оппозиции, ветви власти, находятся в области низкой политической культуры, неэффективной системы управления и слабых институтов государства и общества. И когда кто-то предлагает варианты - поменять форму правления, свести все исключительно к личностям (отсюда - и к политической воле), то при всей важности этих пунктов, считаю их поверхностными. Чтобы реформировать страну, нужна рутинная работа всех ветвей власти, комуникация с гражданами и пристальное внимание общества. То есть, рутинная работа, а не громкие лозунги, по созданию правил и предпоссылок для действительно системных изменений в стране.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Обана. От грузинского телебачення.
Держдеп схвалив можливий продаж військових літаків для Бельгії
Державний департамент США в п'ятницю, 19 січня, заявив, що схвалив можливий продаж 34 літаків Lockheed Martin Corp (LMT.N) F-35 в Бельгії за 6,53 млрд доларів. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що угода також включає 38 двигунів Pratt & Whitney F-135 та інше обладнання для винищувача з високотехнологічними радарами.
"Цей пропонований продаж сприятиме зовнішній політиці і національній безпеці Сполучених Штатів, допомагаючи поліпшити безпеку союзника і нації-партнера, яка була і продовжує залишатися важливою силою для політичної і економічної стабільності в Західній Європі", - йдеться в заяві Держдепартаменту США.
Державний департамент США в п'ятницю, 19 січня, заявив, що схвалив можливий продаж 34 літаків Lockheed Martin Corp (LMT.N) F-35 в Бельгії за 6,53 млрд доларів. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що угода також включає 38 двигунів Pratt & Whitney F-135 та інше обладнання для винищувача з високотехнологічними радарами.
"Цей пропонований продаж сприятиме зовнішній політиці і національній безпеці Сполучених Штатів, допомагаючи поліпшити безпеку союзника і нації-партнера, яка була і продовжує залишатися важливою силою для політичної і економічної стабільності в Західній Європі", - йдеться в заяві Держдепартаменту США.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
as2666alkah
Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Ранок всім добрий.
as2666alkah
Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.12.2009
Повідом.: 2974
Реєстрація: 01.12.2009
Повідом.: 2974
xуйло - сатана, а протоиерей- Арий...
Як у Донецьку та Луганську "переселенці" з Росії захоплюють квартири
У Донецьку заїжджі росіяни облюбували бульвар Пушкіна, який досі виглядає чистим і спокійним
На окупований Донбас пішов потік "переселенців" із Росії, переважно військових та чиновників.
Вони забирають порожні квартири у Донецьку та Луганську, віддаючи перевагу дорогій нерухомості в центральних районах, пише журнал Новое Время.
"Добровольці", які пустили коріння
Таких "гостей" із РФ, за даними групи Інформаційний опір, за три роки від початку війни на сході набралося чимало - близько 10 тис.
У Донецьку заїжджі росіяни облюбували бульвар Пушкіна. Раніше це був один із найдорожчих районів Донецька: у 2013 році там за нормальну 3-кімнатну квартиру просили від $250 тис. Зараз, за даними місцевих ріелторів, ціни сильно просіли - колись елітне житло на бульварі коштує вже від $50 тис. Але сама по собі вулиця все одно виглядає чистою і спокійною.
Багато хто з нових російських мешканців району отримав тут нерухомість безкоштовно: за допомогою місцевої "влади" вони вселяються у квартири, власники яких залишили Донецьк і перебралися до вільних областей України.
У захопленій квартирі жив у Донецьку і письменник-бойовик Захар Прилєпін, на фото він із дружиною після вінчання
Аналогічна ситуація склалася в Луганську. Якщо до війни двокімнатна квартира недалеко від центру цього міста коштувала $25 тис., то зараз - лише $14 тис.
Росіяни, які зараз влаштувалися на Донбасі, потрапили туди у 2014-2015 роках, говорить колишній житель Донецька Сергій Гармаш, головний редактор сайту ОстроВ. Як правило, серед цієї категорії "нових донецьких" переважали люди з невеликим достатком - колишні роботяги із центральних областей Росії або Кавказу. Приїхавши на окуповані землі у статусі "добровольців", вони швидко пустили там коріння, заволодівши чужим майном.
Слідом за "добровольцями" у регіон прийшли російські кадрові військові. Появу помітного їх числа на Донбасі у бесіді з НВ визнав Олексій Мільчаков, російський бойовик-націоналіст, який залишив схід України у 2015 році. Через це він, мовляв, і повернувся до Росії.
Навіщо терористи віддають захоплені квартири росіянам
Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій вважає, що заселення окупованих міст приїжджими з РФ - це не жадібність, а технологія. Тим самим створюється прошарок жителів, яким є що втрачати у випадку, якщо Україна поверне собі ці території.
"Росіян уже багато на Донбасі", - говорить з цього приводу Юрій Карін, експерт Інформаційного опору, вказуючи, що кількість "нових донецьких" іде на тисячі.
І все-таки їхня кількість ще не стала критично великою. Тому Тука і впевнений: усі "приїжджі" миттєво покинуть схід України, щойно офіційний Київ відновить контроль над регіоном.
У Донецьку заїжджі росіяни облюбували бульвар Пушкіна, який досі виглядає чистим і спокійним
На окупований Донбас пішов потік "переселенців" із Росії, переважно військових та чиновників.
Вони забирають порожні квартири у Донецьку та Луганську, віддаючи перевагу дорогій нерухомості в центральних районах, пише журнал Новое Время.
"Добровольці", які пустили коріння
Таких "гостей" із РФ, за даними групи Інформаційний опір, за три роки від початку війни на сході набралося чимало - близько 10 тис.
У Донецьку заїжджі росіяни облюбували бульвар Пушкіна. Раніше це був один із найдорожчих районів Донецька: у 2013 році там за нормальну 3-кімнатну квартиру просили від $250 тис. Зараз, за даними місцевих ріелторів, ціни сильно просіли - колись елітне житло на бульварі коштує вже від $50 тис. Але сама по собі вулиця все одно виглядає чистою і спокійною.
Багато хто з нових російських мешканців району отримав тут нерухомість безкоштовно: за допомогою місцевої "влади" вони вселяються у квартири, власники яких залишили Донецьк і перебралися до вільних областей України.
У захопленій квартирі жив у Донецьку і письменник-бойовик Захар Прилєпін, на фото він із дружиною після вінчання
Аналогічна ситуація склалася в Луганську. Якщо до війни двокімнатна квартира недалеко від центру цього міста коштувала $25 тис., то зараз - лише $14 тис.
Росіяни, які зараз влаштувалися на Донбасі, потрапили туди у 2014-2015 роках, говорить колишній житель Донецька Сергій Гармаш, головний редактор сайту ОстроВ. Як правило, серед цієї категорії "нових донецьких" переважали люди з невеликим достатком - колишні роботяги із центральних областей Росії або Кавказу. Приїхавши на окуповані землі у статусі "добровольців", вони швидко пустили там коріння, заволодівши чужим майном.
Слідом за "добровольцями" у регіон прийшли російські кадрові військові. Появу помітного їх числа на Донбасі у бесіді з НВ визнав Олексій Мільчаков, російський бойовик-націоналіст, який залишив схід України у 2015 році. Через це він, мовляв, і повернувся до Росії.
Навіщо терористи віддають захоплені квартири росіянам
Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій вважає, що заселення окупованих міст приїжджими з РФ - це не жадібність, а технологія. Тим самим створюється прошарок жителів, яким є що втрачати у випадку, якщо Україна поверне собі ці території.
"Росіян уже багато на Донбасі", - говорить з цього приводу Юрій Карін, експерт Інформаційного опору, вказуючи, що кількість "нових донецьких" іде на тисячі.
І все-таки їхня кількість ще не стала критично великою. Тому Тука і впевнений: усі "приїжджі" миттєво покинуть схід України, щойно офіційний Київ відновить контроль над регіоном.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.