Статус: Офлайн
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Как это?
27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 20.08.2014
Повідом.: 72377
Реєстрація: 20.08.2014
Повідом.: 72377
Да все нормально будет.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Такие же комплименты немецким дорогам.Такую махину выдержать дорогого стоит.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.11.2005
Повідом.: 29190
Реєстрація: 17.11.2005
Повідом.: 29190
Ну как..
В середине дня к начальнику полицейского управления города Окланд приходят представители общественности. Чёрная, тучная женщина лет сорока в широком цветастом платье и мужчина неопределённой расы и возраста в усах и замыгзаных чем-то зелёным джинсах:
- Добрый день.
- Здравствуйте, садитесь, пожалуйста. Очень рад!
- Спасибо..
- Кофе?
- Да, будьте любезны.. сахара две ложки.. да-да.. и бублик.. спасибо.
- Не за что... Итак.. чем мы можем вам помочь сегодня?
- Даа... тут дело в том.. нам очень неудобно.. мы с друзьями планируем сегодня ночью немного попротестовать..
- Вот как..
- Да.. мы бы хотели выбить пять-шесть окон, зажечь три-четыре урны и разграбить хотя бы один магазин..
- Минуточку.. я запишу.. раз-гра-бить.. сколько вы сказали?
- Один..
- О-дин.. хо-ро-шо..
- И поорать..
- Ну, это уж, как водится.. (дружелюбно смеётся).. Ну что ж.. дело полезное.. Спасибо вам за гражданскую сознательность.. Вот карта.. выбирайте район..
- Так.. Линда.. подойдите поближе.. где лучше, как думаете?
- В северной части не советую... там все эти снобы.. начнут в полицию звонить.. жаловаться.. вы понимаете (доверительно).. и нам придётся.. ну.. (виновато разводит руками)
- Да.. мы понимаем...
- На востоке тоже... там ночью мексиканские банды хозяйничают.. небезопасно.. может возникнуть конфликт..
- Ой, действительно.. Линда, мы же не хотим на восточных бандитов наскочить?
- Я предлагаю ценральную часть города.. Тут и людей ночью практически нет.. одни офисы.. и урн достаточно.. мы конечно проследим, чтобы в них осталось достаточно легковоспламеняющегося мусора..
- Спасибо...ммм... а общественный резонанс?
- Будет.. я сейчас же лично позвоню во все газеты и на все новостные каналы.. Сержант?! Принесите мне список.. ну.. да.. стандартный. Благодарю.
- Ну что же.. нам подходит.. Мы бы хотели занять пространство от 40-й улицы до 14-й по Бродвею.. там вечерами очень мило.. фонарики эти..
- Ох.. я боюсь, что это не возможно.. В районе 25-й сегодня будут байкеры... вы понимаете.. нам всем неприятности ни к чему...
- Тогда где?
- Я предлагаю от 12-й до 18-й улиц строго по Бродвею...
- Но это...
- (перебивает заискивающе) И два магазина!
- Но.. Два, вы сказали? Линда.. как Вы думаете?
(Долго разглядывают карту)... ну что ж... это удовлетворительно.
- Прекрасно! Я немедленно начинаю ограждать этот участок улицы и обеспечиваю вам безопасность... десять нарядов хватит?
- Можно двенадцать? И пожалуйста.. в полной амуниции.. и вертолёт.. и пожарную машину.. а лучше две.. и скорые помощи.. три.. лучше четыре.. нет.. пять... вы уж нас не подведите, капитан.
- Эх.. милая Линда.. разве ж я могу вас подвести.. какие глупости, право..(галантно целует даме ручку)
- Благодарю вас, капитан.. вы очень любезны!
- Для вас- в любое время. Заходите почаще!
Ну... вот как-то так..
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Однако.
Если это вашего авторства сто тысяч комплиментов.
Сделали настроение на сон грядущий.
Спокойной ночи.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.11.2005
Повідом.: 29190
Реєстрація: 17.11.2005
Повідом.: 29190
Спасибо.. Вот только что и написал... под заказ, так сказать.. Иногда от скуки на работе пробиваетОднако.
Если это вашего авторства сто тысяч комплиментов.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 03.02.2009
Повідом.: 23045
Реєстрація: 03.02.2009
Повідом.: 23045
вчера одним глазом смотрел интервью с ним.
раз 5, если не больше повторил какие они офигенные давние друзья.
потом как то журналистка таки из него выдавила - когда они общались последний раз.
примерно года 2 назад
Статус: Офлайн
Реєстрація: 03.02.2009
Повідом.: 23045
Реєстрація: 03.02.2009
Повідом.: 23045
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
У Лукашенко утверждают, что Порошенко извинился за инцидент с «Белавиа»
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
В сообщении на сайте украинского президента об извинениях Порошенко в связи с инцидентом не сказано
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
Олег Пономарь
1 год. ·
Доброе утро, друзья.
Заканчиваем нашу Президентскую неделю.
И заканчиваем ее символично тем, что Обама встретился с Трампом и остался очень доволен и вдохновлен встречей. Трамп очень вменяем.
Также очень важно заявление МВФ о том, что будет с теми, кто ворует (воровал) деньги дяди Сэма в Украине:
МВФ готов помочь НАПК с проверкой находящегося за границей имущества е-декларантов.
- Также важно:
Миссия по расследованию крушения МН-17 остается в Украине до 1 августа.
Вот такие новости на сейчас.
Спасибо всем еще раз за поддержку.
Майте смачну каву на сніданок та гарний день.
Олександр Ягольник
8 год · Kyiv, Kiev
Квінтессенція Закону 4461, проти чого зараз виступають інші 18 ОКУ, проста: всі авторські збори в Україні мають йти тільки через оновлений УААСП, прозоро. Саме під довірою до Авторської Ради УААСП (як суспільної громадської інституції) і до успішного світового досвіду США та Європи підписуються всі члени нинішньої Авторскої Ради УААСП, до якої, варто зазначити, входять інші поважні продюсери й автори українського шоу-бізнесу, без прізвищ яких навряд чи можна собі уявити розвиток національної шоу-індустрії. Всіх без виключення об'єднує як ніколи гостре розуміння необхідності радикальних змін – змін заради цивілізаційного майбутнього української нації та її культури.
1 год. ·
Доброе утро, друзья.
Заканчиваем нашу Президентскую неделю.
И заканчиваем ее символично тем, что Обама встретился с Трампом и остался очень доволен и вдохновлен встречей. Трамп очень вменяем.
Также очень важно заявление МВФ о том, что будет с теми, кто ворует (воровал) деньги дяди Сэма в Украине:
МВФ готов помочь НАПК с проверкой находящегося за границей имущества е-декларантов.
- Также важно:
Миссия по расследованию крушения МН-17 остается в Украине до 1 августа.
Вот такие новости на сейчас.
Спасибо всем еще раз за поддержку.
Майте смачну каву на сніданок та гарний день.
Олександр Ягольник
8 год · Kyiv, Kiev
Квінтессенція Закону 4461, проти чого зараз виступають інші 18 ОКУ, проста: всі авторські збори в Україні мають йти тільки через оновлений УААСП, прозоро. Саме під довірою до Авторської Ради УААСП (як суспільної громадської інституції) і до успішного світового досвіду США та Європи підписуються всі члени нинішньої Авторскої Ради УААСП, до якої, варто зазначити, входять інші поважні продюсери й автори українського шоу-бізнесу, без прізвищ яких навряд чи можна собі уявити розвиток національної шоу-індустрії. Всіх без виключення об'єднує як ніколи гостре розуміння необхідності радикальних змін – змін заради цивілізаційного майбутнього української нації та її культури.
Перший "must have" українського шоубізу (або Популярно про Закон №4461)
Із січня 1989 року, коли в українській молодіжній газеті "Комсомольское знамя" мною вперше було опубліковане дивне для часів СРСР словосполучення "український національний шоу-бізнес", по сьогоднішній день 2016 року всі ті, хто з українським шоу-бізнесом пов'язані, мріяли про два "своїх" головних закона – 1) Закон про авторське право і 2) Закон про спонсорство та меценатство. (Найпросунутіші - ще й про те, щоб, як на Заході, всі концертні зали й театри, в тому числі й ПК "Україна", відраховували авторам, акторам і артистам роялті з проданих квитків.)
Але за 27,5 років українського шоу-бізнесу - на жаль, жоден з цих двох Законів досі не був прийнятий. Тут, на радість Кремлю, ми до сих пір в кам'яному столітті. Як не гірко визнавати корпоративну історію поразок, але саме об ці 2 закони обламали зуби в Парламенті Руслана, Вакарчук, Білозір, Баграєв, Повалій, Огневич. Всі вони - кожен в різний час - намагалися, але безуспішно, пробити бодай один з цих законів у ВР...
Так що це зовсім не так просто, як видається на перший погляд, бо не останню роль в цих невдачах завжди відігравала всім відома протидія з боку симпатиків Кремля, якому вкрай невигідно позбавляти свій російський шоу-і кіно-бізнес цих 2 явних переваг перед українцями. (Дарма, думаєте, Потап тільки в Москві штани знімає? В РФ ці 2 основних Закона працюють аж гай гуде, завдяки чому там завжди мали змогу платити більше...)
Зараз, після більш ніж річної підготовчої роботи, прогресивний український шоу-бізнес готує подати в Парламент перший з двох "must have" національної шоу-індустрії - довгоочікуваний Закон №4461 про Авторське право.
Наш, без перебільшення, останній лицар і надія все ж таки пробити в Парламенті обидва Закони (а наразі перший) – народний депутат Євген Рибчинський. Що важливо – він автор пісень і продюсер в одній особі. Тому Євген як ніхто інший розуміє, наскільки важливим є для творчої інтелігенції бути захищеним і наскільки ефективніше розвиватиметься не тільки шоу-бізнес, якщо всі без винятку автори отримуватимуть в рази більшу винагороду (роялті) за свої успішні твори – адже саме за такими принципами живуть процвітаючі країни світу. І яким особливо актуальним Закон № 4461 стає зараз, коли почали працювати українські "квоти". Бо завдяки йому є надія раз і назавжди впорядкувати авторські надходження, сказати "НІ!" корупційним схемам часів Дмитра Табачника, та головне – автори нарешті перестануть бути прохачами, яких можна скривджувати, натомість отримають статус господарів положення і громадську Авторську Раду.
Цей Закон безпосередньо підтримує Голова Авторської Ради УААСП Юрій Рибчинський – автор-легенда, поет-пісняр, драматург, чия творча діяльність почалася навіть задовго до 1989 року. У розробці Закону брав участь ще один шановний продюсер українського шоу-бізнесу Дмитро Костюк, який знає індустрію шоу-бізнесу до дрібного гвинтика, і останній рік керує УААСП, а також Дмитро Гузій – волонтер-юрист, що 8 років віддав українському й міжнародному авторському праву.
Квінтессенція Закону 4461, проти чого зараз виступають інші 18 ОКУ, проста: всі авторські збори в Україні мають йти тільки через оновлений УААСП, прозоро. Саме під довірою до Авторської Ради УААСП (як суспільної громадської інституції) і до успішного світового досвіду США та Європи підписуються всі члени нинішньої Авторскої Ради УААСП, до якої, варто зазначити, входять інші поважні продюсери й автори українського шоу-бізнесу, без прізвищ яких навряд чи можна собі уявити розвиток національної шоу-індустрії. Всіх без виключення об'єднує як ніколи гостре розуміння необхідності радикальних змін – змін заради цивілізаційного майбутнього української нації та її культури.
Sorry, people, але інші 18 ОКУ (організацій колективного управління) повинні зникнути як атавізм. При цьому всім їх авторам і всім власникам майнових прав без винятку, хто хоче працювати в Україні, УААСП радо відкриває свої двері. Як писали колись Ільф і Пєтров, "порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих". Ми віримо тільки авторитетним в шоу-бізнесі українцям, які готові й в змозі захищати фінансові інтереси національних авторів. І саме автори через Авторську Раду контролюватимуть усі виплати в УААСПі. Закон № 4461 дає УААСПу і його керівнику Дмитру Костюку карт-бланш значно збільшити грошові надходження в шоу-бізнесі та, повторюся, покласти край будь-яким корупційним схемам, використовуючи для цього найбільш ефективні американські та європейські напрацювання в цій сфері.
Природно, 18 ОКУ, яким стає не вигідна державна монополія і Авторська Рада у вигляді конкретних відомих персоналій українського шоу-бізу, влаштували свою контр-гру – благо, шоу-бізнес вміє знатно піаритися і знає, як "розганяти хвилю".
Основним спікером вони обрали звукорежисера Потапа й Насті, "Время и Стекло" В.Лисицю. За сумісництвом Вадим є ще й президентом одного з 18 вищезгаданих ОКУ, і в середовищі авторського права знаменитий, наприклад, тим, що з 2010 року при жодному з численних керівників УААСПу не спромігся отримати авторську винагороду за одну зі своїх пісень, які звучали на Євробаченні.
Справа навіть не в тому, що в усіх інших учасників Євробачення від України це якось виходило. Коли я, як член нинішньої Авторської Ради УААСП, спробував офіційно розібратися в ситуації і якось допомогти, мене чекала ситуація з розряду "ви не повірите": виявляється, Вадим Лисиця… просто не хоче підписувати необхідні для цієї транзакції документи. Хоча перейнятися цим конкретним питанням і успішно його вирішити Дмитро Костюк був готовий (навіть видаливши Лисицю із друзів на Фейсбуці). Але, як-то кажуть, в багатих свої примхи.
Цікаво й інше: отримавши відповідь Костюка, головний спікер опозиції в ефірі "Обоз ТВ" зробив заяву: мовляв, мою чесність намагаються купити великим хабарем. Тиць-дриць…
Щоб всі розуміли: йдеться про суму, яку за весь рік всьому (!) українського шоу-бізнесу перераховують всі (!) українські радіостанції разом узяті – 30 000 євро. При цьому варто зауважити: випадок зі "зниклими грошима" Лисиці - в УААСП далеко не поодинокий. Постраждалих від систематичного злодійства колишніх керівників українського авторського відомства за всі роки нашої незалежності – набагато більше, хоч суми фігурують значно менші. Рік тому, наприклад, обговорюючи цей Закон на початковій стадії, український шоу-бізнес і широку громадськість набагато більше обурили 37 грн. авторських відрахувань для дружини Кузьми і багато чого ще, враховуючи скільки за всі роки вкрали в українських авторів різних поколінь (але поки ще триває розслідування СБУ щодо "фінансових подвигів у ДААСПі").
Наразі, ухиляючись від зустрічей з юристами УАСППа і намагаючись поляризувати громадськість емоційними маніпуляціями на тему "утиск російськомовних" та юридичною казуїстикою (що в наш час, погодьтеся, юристам робити зовсім нескладно), представники опозиції чомусь панічно бояться простого питання: навіщо українському авторському суспільству цілих 19 (!) організацій в цій царині, коли й однієї вистачить?
Все чекаю, коли ж піде риторика в дусі "так це ж як при СРСР ???", і про "страшні часи СРСР" почне писати молодь із пі-ар служб українського шоу-бізу, напевно, зовсім не уявляючи, як насправді добре жилося авторам в СРСР, де була державна монополія, і як та зникла держава чесно, турботливо й дбайливо оберігала свою творчу інтеллігенцію (про що добре пам'ятає і не дасть збрехати Юрій Євгенович Рибчинський та його покоління).
Із січня 1989 року, коли в українській молодіжній газеті "Комсомольское знамя" мною вперше було опубліковане дивне для часів СРСР словосполучення "український національний шоу-бізнес", по сьогоднішній день 2016 року всі ті, хто з українським шоу-бізнесом пов'язані, мріяли про два "своїх" головних закона – 1) Закон про авторське право і 2) Закон про спонсорство та меценатство. (Найпросунутіші - ще й про те, щоб, як на Заході, всі концертні зали й театри, в тому числі й ПК "Україна", відраховували авторам, акторам і артистам роялті з проданих квитків.)
Але за 27,5 років українського шоу-бізнесу - на жаль, жоден з цих двох Законів досі не був прийнятий. Тут, на радість Кремлю, ми до сих пір в кам'яному столітті. Як не гірко визнавати корпоративну історію поразок, але саме об ці 2 закони обламали зуби в Парламенті Руслана, Вакарчук, Білозір, Баграєв, Повалій, Огневич. Всі вони - кожен в різний час - намагалися, але безуспішно, пробити бодай один з цих законів у ВР...
Так що це зовсім не так просто, як видається на перший погляд, бо не останню роль в цих невдачах завжди відігравала всім відома протидія з боку симпатиків Кремля, якому вкрай невигідно позбавляти свій російський шоу-і кіно-бізнес цих 2 явних переваг перед українцями. (Дарма, думаєте, Потап тільки в Москві штани знімає? В РФ ці 2 основних Закона працюють аж гай гуде, завдяки чому там завжди мали змогу платити більше...)
Зараз, після більш ніж річної підготовчої роботи, прогресивний український шоу-бізнес готує подати в Парламент перший з двох "must have" національної шоу-індустрії - довгоочікуваний Закон №4461 про Авторське право.
Наш, без перебільшення, останній лицар і надія все ж таки пробити в Парламенті обидва Закони (а наразі перший) – народний депутат Євген Рибчинський. Що важливо – він автор пісень і продюсер в одній особі. Тому Євген як ніхто інший розуміє, наскільки важливим є для творчої інтелігенції бути захищеним і наскільки ефективніше розвиватиметься не тільки шоу-бізнес, якщо всі без винятку автори отримуватимуть в рази більшу винагороду (роялті) за свої успішні твори – адже саме за такими принципами живуть процвітаючі країни світу. І яким особливо актуальним Закон № 4461 стає зараз, коли почали працювати українські "квоти". Бо завдяки йому є надія раз і назавжди впорядкувати авторські надходження, сказати "НІ!" корупційним схемам часів Дмитра Табачника, та головне – автори нарешті перестануть бути прохачами, яких можна скривджувати, натомість отримають статус господарів положення і громадську Авторську Раду.
Цей Закон безпосередньо підтримує Голова Авторської Ради УААСП Юрій Рибчинський – автор-легенда, поет-пісняр, драматург, чия творча діяльність почалася навіть задовго до 1989 року. У розробці Закону брав участь ще один шановний продюсер українського шоу-бізнесу Дмитро Костюк, який знає індустрію шоу-бізнесу до дрібного гвинтика, і останній рік керує УААСП, а також Дмитро Гузій – волонтер-юрист, що 8 років віддав українському й міжнародному авторському праву.
Квінтессенція Закону 4461, проти чого зараз виступають інші 18 ОКУ, проста: всі авторські збори в Україні мають йти тільки через оновлений УААСП, прозоро. Саме під довірою до Авторської Ради УААСП (як суспільної громадської інституції) і до успішного світового досвіду США та Європи підписуються всі члени нинішньої Авторскої Ради УААСП, до якої, варто зазначити, входять інші поважні продюсери й автори українського шоу-бізнесу, без прізвищ яких навряд чи можна собі уявити розвиток національної шоу-індустрії. Всіх без виключення об'єднує як ніколи гостре розуміння необхідності радикальних змін – змін заради цивілізаційного майбутнього української нації та її культури.
Sorry, people, але інші 18 ОКУ (організацій колективного управління) повинні зникнути як атавізм. При цьому всім їх авторам і всім власникам майнових прав без винятку, хто хоче працювати в Україні, УААСП радо відкриває свої двері. Як писали колись Ільф і Пєтров, "порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих". Ми віримо тільки авторитетним в шоу-бізнесі українцям, які готові й в змозі захищати фінансові інтереси національних авторів. І саме автори через Авторську Раду контролюватимуть усі виплати в УААСПі. Закон № 4461 дає УААСПу і його керівнику Дмитру Костюку карт-бланш значно збільшити грошові надходження в шоу-бізнесі та, повторюся, покласти край будь-яким корупційним схемам, використовуючи для цього найбільш ефективні американські та європейські напрацювання в цій сфері.
Природно, 18 ОКУ, яким стає не вигідна державна монополія і Авторська Рада у вигляді конкретних відомих персоналій українського шоу-бізу, влаштували свою контр-гру – благо, шоу-бізнес вміє знатно піаритися і знає, як "розганяти хвилю".
Основним спікером вони обрали звукорежисера Потапа й Насті, "Время и Стекло" В.Лисицю. За сумісництвом Вадим є ще й президентом одного з 18 вищезгаданих ОКУ, і в середовищі авторського права знаменитий, наприклад, тим, що з 2010 року при жодному з численних керівників УААСПу не спромігся отримати авторську винагороду за одну зі своїх пісень, які звучали на Євробаченні.
Справа навіть не в тому, що в усіх інших учасників Євробачення від України це якось виходило. Коли я, як член нинішньої Авторської Ради УААСП, спробував офіційно розібратися в ситуації і якось допомогти, мене чекала ситуація з розряду "ви не повірите": виявляється, Вадим Лисиця… просто не хоче підписувати необхідні для цієї транзакції документи. Хоча перейнятися цим конкретним питанням і успішно його вирішити Дмитро Костюк був готовий (навіть видаливши Лисицю із друзів на Фейсбуці). Але, як-то кажуть, в багатих свої примхи.
Цікаво й інше: отримавши відповідь Костюка, головний спікер опозиції в ефірі "Обоз ТВ" зробив заяву: мовляв, мою чесність намагаються купити великим хабарем. Тиць-дриць…
Щоб всі розуміли: йдеться про суму, яку за весь рік всьому (!) українського шоу-бізнесу перераховують всі (!) українські радіостанції разом узяті – 30 000 євро. При цьому варто зауважити: випадок зі "зниклими грошима" Лисиці - в УААСП далеко не поодинокий. Постраждалих від систематичного злодійства колишніх керівників українського авторського відомства за всі роки нашої незалежності – набагато більше, хоч суми фігурують значно менші. Рік тому, наприклад, обговорюючи цей Закон на початковій стадії, український шоу-бізнес і широку громадськість набагато більше обурили 37 грн. авторських відрахувань для дружини Кузьми і багато чого ще, враховуючи скільки за всі роки вкрали в українських авторів різних поколінь (але поки ще триває розслідування СБУ щодо "фінансових подвигів у ДААСПі").
Наразі, ухиляючись від зустрічей з юристами УАСППа і намагаючись поляризувати громадськість емоційними маніпуляціями на тему "утиск російськомовних" та юридичною казуїстикою (що в наш час, погодьтеся, юристам робити зовсім нескладно), представники опозиції чомусь панічно бояться простого питання: навіщо українському авторському суспільству цілих 19 (!) організацій в цій царині, коли й однієї вистачить?
Все чекаю, коли ж піде риторика в дусі "так це ж як при СРСР ???", і про "страшні часи СРСР" почне писати молодь із пі-ар служб українського шоу-бізу, напевно, зовсім не уявляючи, як насправді добре жилося авторам в СРСР, де була державна монополія, і як та зникла держава чесно, турботливо й дбайливо оберігала свою творчу інтеллігенцію (про що добре пам'ятає і не дасть збрехати Юрій Євгенович Рибчинський та його покоління).
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 20.12.2015
Повідом.: 2203
Реєстрація: 20.12.2015
Повідом.: 2203
Кіборг, який був у полоні, написав пронизливу пісню
Захисник донецького аеропорту Станіслав Паплінський, який в 2015 році провів у полоні терористів "ДНР" близько семи тижнів, написав пісню про війну на Донбасі.
Кліп на його пісню опублікований на каналі Мартіна Неба в YouTube.
У відеокліпі розповідається також про історію створення композиції. 20 січня 2015 року в аеропорту Донецька легкий броньований гусеничний тягач, в якому знаходилися Станіслав Паплінський і його товариші, в умовах густого туману вибуховою хвилею його викинуло з естакади.
Два товариша Паплінського загинули, а його самого бойовики взяли в полон, де він провів 197 днів. Полонених українських бійців бойовики змушували збирати убитих на території аеропорту, так як самі боялися це робити на обстрілюваній і замінованій території.
Паплінський багато разів просив, щоб його пустили до бронетранспортера, де залишилися лежати його загиблі товариші. Але тільки через сім тижнів, завдяки втручанню ОБСЄ, Станіслава пустили до машини.
Пісня "Туман" написана на вірші Станіслава Паплінського його другом і музикантом Мартіном Небом.
Захисник донецького аеропорту Станіслав Паплінський, який в 2015 році провів у полоні терористів "ДНР" близько семи тижнів, написав пісню про війну на Донбасі.
Кліп на його пісню опублікований на каналі Мартіна Неба в YouTube.
У відеокліпі розповідається також про історію створення композиції. 20 січня 2015 року в аеропорту Донецька легкий броньований гусеничний тягач, в якому знаходилися Станіслав Паплінський і його товариші, в умовах густого туману вибуховою хвилею його викинуло з естакади.
Два товариша Паплінського загинули, а його самого бойовики взяли в полон, де він провів 197 днів. Полонених українських бійців бойовики змушували збирати убитих на території аеропорту, так як самі боялися це робити на обстрілюваній і замінованій території.
Паплінський багато разів просив, щоб його пустили до бронетранспортера, де залишилися лежати його загиблі товариші. Але тільки через сім тижнів, завдяки втручанню ОБСЄ, Станіслава пустили до машини.
Пісня "Туман" написана на вірші Станіслава Паплінського його другом і музикантом Мартіном Небом.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
CAXAP
Куратор теми
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
Статус: Онлайн
Реєстрація: 14.03.2009
Повідом.: 11106
Реєстрація: 14.03.2009
Повідом.: 11106
Не забыл. Сча труднее с ними. А многие подразделения и не имеют. В общаге лежит 58-ой бригады, но скорей всего неуставной. Нада?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Про Симпсонов уже было?
CAXAP
Куратор теми
Статус: Офлайн
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
УкраинскаяСлужба1492 @ru1492news 2 год.2 години тому
На счетах Януковича и Азарова в Ощадбанке лежит более $1,5 млрд
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
Pavlo Nuss
1 год. ·
Послушайте. Я не троллю Михо
Я констатирую факт. Он занял нишу Тимошенко, и стал популистом #1 в этой стране. И еще, меня реально пугает его тон. После объясню почему, но опасность существует.
Экс-губернатор Одесской области Михеил Саакашвили рассказал о своем отношении к Дональду Трампу. Он отметил, что дружит с ним более 20-ти лет.
Комментируя данное заявление, политический обозреватель Павел Нусс отметил, что Михаил Саакашвили проявил свою хитрость, и что рассчитывать на поддержку администрации Трампа ему не стоит.
Об этом политолог написал у себя в Фейсбуке, новость передает Час Пик.
"Всю президентскую кампанию в США, экс-губернатор Саакашвили ни разу не упоминал о том, что является «другом и соратником» одиозного тогда еще кандидата в Президенты США Трампа. Наоборот. Михо всячески демонстрировал, что поддерживает, скажем так, Администрацию Обамы (однопартиец Хиллари). Обнародовать фотографию с Трампом было просто невыгодно, т.к. были совсем другие рейтинговые расклады.
Сейчас же, когда Трамп одержал победу в США, Михо тут же взялся за хвастовство «дружбой» с новым Президентом Штатов, что говорит о конъюнктурном подходе экс-президента Грузии, а это не только психологический, но и политический портрет в целом. К моему глубочайшему сожалению, Саакашвили становится все менее привлекательным политиком в Украине, и я более чем убежден, что рассчитывать на поддержку администрации Трампа Михо не может, как минимум.
А вообщем-то, не красиво как-то…" - пишет Нусс.
Я так понимаю, что Михо и Коса как-то должны делить одно и то же электоральное поле... Следим за Косой. Оччень внимательно следим...
=
Визитка Лубянки
Виталий Портников
Угловой удар
Это в глазах собственных пропагандистов и одурманенного населения xуйло - победитель в рыцарских доспехах, поднимающий Россию с колен. Но сам для себя он все еще в том заплеванном, вонючем питерском подъезде - и буквально через мгновение на его голову опустится палка преследователя. Нужно нападать!
Если бы не трагедия нескольких невинных людей, задержание которых стало поводом для очередного бодрого рапорта ФСБ о "крымских диверсантах", вся эта история выглядела бы скверным анекдотом. Демонстрация в ходе этого задержания "визитки" Дмитрия Яроша с большими буквами "Правый сектор" под фамилией - апофеоз этого скверного анекдота. Хотелось бы рассказать доблестным сотрудникам ФСБ, готовившим эту инсценировку, что народный депутат Украины Дмитрий Ярош уже год не руководит организацией "Правый сектор" и вообще покинул ее ряды. И если бы его визитка существовала на самом деле, то наличие таковой у ее обладателя было бы лучшим алиби - хорош диверсант, давно утративший всякие связи с политической реальностью страны, на которую работает!
Но и это еще не все. Визитку Дмитрия Яроша боец невидимого фронта демонстрировал зрителям на фоне удивительного объявления "работа для евреев", отпечатанного на принтере и снабженного украинским - судя по цифрам - номером телефона. Объявление было аккуратно прикреплено к шкафу в квартире задержанного. Получалось, что страшный украинский диверсант, сподвижник националиста Дмитрия Яроша, русофоб и антисемит, каждый день названивает в некий вербовочный центр, интересуясь, не появилась ли работа для евреев. А чтобы не забыть поинтересоваться, прикрепил объявление на самом видном месте - в обнародованном ФСБ видеоматериале никаких других объявлений о поиске работы просто нет.
Конечно же, на самом деле сочетание столь странных документов в одном кадре не отражает интересов "крымского диверсанта". Зато оно отражает интересы российских спецслужб. В квартиру, избранную для постановки скверного спектакля, принесли домашние заготовки, демонстрирующие все фобии Лубянки. "Визитки Яроша" есть теперь, кажется, в каждом местном управлении ФСБ, а в Крыму должно их быть больше всего - для демонстрации злокозненных черно-красных человечков, от которых вежливые зеленые человечки и товарищ xуйло спасли Крым зимой 2014 года.
А объявление о работе для евреев было с хихиканьем отпечатано на принтере местных чекистов и прикреплено в нужном месте, чтобы обязательно попало в камеру. Потому что для каждого настоящего чекиста еврей - это тот самый незримый враг, который и устроил русским людям все их несчастья. И понятно, что любой хохол-диверсант, желающий взорвать стратегические объекты в "городе русской славы", на самом деле работает даже не на СБУ, а на евреев и их президента Вальцмана, которого только враги россии называют Порошенко. И настолько горит желанием отчитаться о пакостях, которые он сделал русским людям, что прикрепил их телефонный номер на видное место. Посмотрите, люди добрые! Это все работа для евреев. И для Яроша.
Да, это тупо. Но кто сказал, что мы имеем дело с умными людьми? Одна из главных проблем, с которой мы ежедневно сталкиваемся, пытаясь просчитать алгоритм действий российских силовиков и их хозяев, от xуйла и Бортникова до последнего севастопольского "опера", -это их непроходимая тупость и косность. Именно поэтому их действия так непросто просчитать. Как говаривал Мюллер в блестящем исполнении тоже не самого русского человека Леонида Броневого, труднее всего работать с непрофессионалами.
Короче говоря, это работа не для евреев.
1 год. ·
Послушайте. Я не троллю Михо
Я констатирую факт. Он занял нишу Тимошенко, и стал популистом #1 в этой стране. И еще, меня реально пугает его тон. После объясню почему, но опасность существует.
Экс-губернатор Одесской области Михеил Саакашвили рассказал о своем отношении к Дональду Трампу. Он отметил, что дружит с ним более 20-ти лет.
Комментируя данное заявление, политический обозреватель Павел Нусс отметил, что Михаил Саакашвили проявил свою хитрость, и что рассчитывать на поддержку администрации Трампа ему не стоит.
Об этом политолог написал у себя в Фейсбуке, новость передает Час Пик.
"Всю президентскую кампанию в США, экс-губернатор Саакашвили ни разу не упоминал о том, что является «другом и соратником» одиозного тогда еще кандидата в Президенты США Трампа. Наоборот. Михо всячески демонстрировал, что поддерживает, скажем так, Администрацию Обамы (однопартиец Хиллари). Обнародовать фотографию с Трампом было просто невыгодно, т.к. были совсем другие рейтинговые расклады.
Сейчас же, когда Трамп одержал победу в США, Михо тут же взялся за хвастовство «дружбой» с новым Президентом Штатов, что говорит о конъюнктурном подходе экс-президента Грузии, а это не только психологический, но и политический портрет в целом. К моему глубочайшему сожалению, Саакашвили становится все менее привлекательным политиком в Украине, и я более чем убежден, что рассчитывать на поддержку администрации Трампа Михо не может, как минимум.
А вообщем-то, не красиво как-то…" - пишет Нусс.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Я так понимаю, что Михо и Коса как-то должны делить одно и то же электоральное поле... Следим за Косой. Оччень внимательно следим...
=
Визитка Лубянки
Виталий Портников
Угловой удар
Это в глазах собственных пропагандистов и одурманенного населения xуйло - победитель в рыцарских доспехах, поднимающий Россию с колен. Но сам для себя он все еще в том заплеванном, вонючем питерском подъезде - и буквально через мгновение на его голову опустится палка преследователя. Нужно нападать!
Если бы не трагедия нескольких невинных людей, задержание которых стало поводом для очередного бодрого рапорта ФСБ о "крымских диверсантах", вся эта история выглядела бы скверным анекдотом. Демонстрация в ходе этого задержания "визитки" Дмитрия Яроша с большими буквами "Правый сектор" под фамилией - апофеоз этого скверного анекдота. Хотелось бы рассказать доблестным сотрудникам ФСБ, готовившим эту инсценировку, что народный депутат Украины Дмитрий Ярош уже год не руководит организацией "Правый сектор" и вообще покинул ее ряды. И если бы его визитка существовала на самом деле, то наличие таковой у ее обладателя было бы лучшим алиби - хорош диверсант, давно утративший всякие связи с политической реальностью страны, на которую работает!
Но и это еще не все. Визитку Дмитрия Яроша боец невидимого фронта демонстрировал зрителям на фоне удивительного объявления "работа для евреев", отпечатанного на принтере и снабженного украинским - судя по цифрам - номером телефона. Объявление было аккуратно прикреплено к шкафу в квартире задержанного. Получалось, что страшный украинский диверсант, сподвижник националиста Дмитрия Яроша, русофоб и антисемит, каждый день названивает в некий вербовочный центр, интересуясь, не появилась ли работа для евреев. А чтобы не забыть поинтересоваться, прикрепил объявление на самом видном месте - в обнародованном ФСБ видеоматериале никаких других объявлений о поиске работы просто нет.
Конечно же, на самом деле сочетание столь странных документов в одном кадре не отражает интересов "крымского диверсанта". Зато оно отражает интересы российских спецслужб. В квартиру, избранную для постановки скверного спектакля, принесли домашние заготовки, демонстрирующие все фобии Лубянки. "Визитки Яроша" есть теперь, кажется, в каждом местном управлении ФСБ, а в Крыму должно их быть больше всего - для демонстрации злокозненных черно-красных человечков, от которых вежливые зеленые человечки и товарищ xуйло спасли Крым зимой 2014 года.
А объявление о работе для евреев было с хихиканьем отпечатано на принтере местных чекистов и прикреплено в нужном месте, чтобы обязательно попало в камеру. Потому что для каждого настоящего чекиста еврей - это тот самый незримый враг, который и устроил русским людям все их несчастья. И понятно, что любой хохол-диверсант, желающий взорвать стратегические объекты в "городе русской славы", на самом деле работает даже не на СБУ, а на евреев и их президента Вальцмана, которого только враги россии называют Порошенко. И настолько горит желанием отчитаться о пакостях, которые он сделал русским людям, что прикрепил их телефонный номер на видное место. Посмотрите, люди добрые! Это все работа для евреев. И для Яроша.
Да, это тупо. Но кто сказал, что мы имеем дело с умными людьми? Одна из главных проблем, с которой мы ежедневно сталкиваемся, пытаясь просчитать алгоритм действий российских силовиков и их хозяев, от xуйла и Бортникова до последнего севастопольского "опера", -это их непроходимая тупость и косность. Именно поэтому их действия так непросто просчитать. Как говаривал Мюллер в блестящем исполнении тоже не самого русского человека Леонида Броневого, труднее всего работать с непрофессионалами.
Короче говоря, это работа не для евреев.