Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

27.08.14 вторжение войск РФ

  • Автор теми Автор теми CAXAP
  • Дата створення Дата створення
Загарбники другу добу поспіль обстрілюють ділянку розведення в Золотому

Обстріли ділянки розведення в Золотому фіксуються другу добу поспіль. Про це повідомляє пресцентр Об'єднаних сил.

Учора, 14 жовтня, російські окупанти й колаборанти здійснили обстріли поблизу Новолуганського, Лебединського та Водяного із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 120 мм (три міни) та 82 мм (сім мін).

Також НЗФ РФ учора здійснили обстріл із великокаліберних кулеметів на ділянці розведення №2 (Золоте-4). Обстріли на цій ділянці фіксуються другу добу поспіль – загарбники демонструють своє небажання дотримуватися Мінських домовленостей та взятих на себе зобов’язань.

Така цинічна поведінка свідчить про зацікавленість російських найманців у подальшому загостренні конфлікту. Нагадаємо, Мінськими домовленостями визначено, що розведення сил і засобів може бути здійснено лише після дотримання режиму припинення вогню протягом семи діб.
 
Роспропагандист уже кілька днів вільно гуляє Києвом із московськими попами. ФОТО

72655187_2599241806829543_614275220630405120_n.webp


Це Боря. Боря Корчєвніков. Російський пропагандист. Він же, колись улюблений для багатьох, персонаж Ілля Синіцин із серіалу "Кадетство".
Але наразі Боря підтримує агресію Росії проти України. І вже не один рік обливає брудом Україну.

Боря тусить в Києві вже кілька днів. А СБУ цього чомусь не помічає.

Ще 2014го року Борю внесли до списку людей, яким заборонено в'їзд до України. Та Боря всеодно в українській столиці. Фоткається на майдані... на майдані, про який Боря з ефірів російських телеканалів казав, що Революцію гідності спонсорує Америка. Події на майдані він називав "Маскі шоу" і в своїй програмі намагався розкрити питання: "в чиїх руках Україна"? Говорив про "голодні бунти" та про американські політтехнології. Також розповідав у своїх програмах про український слід у вбивстві Бориса Нємцова. А ще незаконно їздив до окупованого Росією українського Криму...
Можливо Боря такий сміливий зараз у Києві, бо пройшло 5 років і санкції проти пропагандиста вирішили не продовжувати. Виникає питання: а чи були підстави не продовжувати заборону на в'їзд людині, яка вела підривну діяльність проти української держави?

Та тим не менш, Боря в Києві - тусть зі священниками. У тому числі, з переможцем "Голосу країни" Олександром Клименко, якого героїзували і прославляли десятки українських ЗМІ.

А ще, Боря настільки знахабнів, що збирає гроші на картку російського Сбєрбанка для ремонту будівлі на території УКРАЇНСЬКОЇ Києво-Печерської Лаври. І це вже в мене питання до Лаври: який бізнес вони мають з російським пропагадистом? Можливо, це ще й пов'язано з тим, що Борю призначили керівником російського православного телеканалу "Спас"... і це ще один тривожний дзвіночок...

Дуже чекаю на реакцію Служба безпеки України

Євгеній АГАРКОВ
 
Україні час замислитися: Трамп відмовляється від друзів

6656587.webp


Рішення американського президента Дональда Трампа про виведення військ із Сирії – що призвело до потужного наступу турецьких військ на позиції місцевих курдів – уже викликало цілий шквал негативної реакції у світі й у самій Америці, також і з боку традиційних союзників американського президента.

Спостерігачі помітили демонстративну підтримку сирійських курдів ізраїльським прем'єром Беньяміном Нетаньягу – близьким особистим другом Трампа. Обурення висловили і представники євангельських спільнот США – традиційного Трампового електорату. Із критикою виступають найавторитетніші представники цієї групи населення, які переконують Трампа в необхідності змінити свою політику. І тільки тут, в Україні, тиша.

Сирія цікавить нас тільки тоді, коли сирійські міста бомбардує Росія і можна нагадувати світові про її людожерство. Але в усіх інших випадках криза на Близькому Сході залишається далеко від інтересів українців. А даремно.

Тому що відхід США із Сирії означає не тільки зростання ролі Росії в регіоні та світі. Він означає, що президент США відмовляється від справжніх друзів. А сирійські курди були куди важливішими для Білого дому, ніж українці, про яких Трамп ніколи й чути не хотів. Вони зіграли важливу роль у боротьбі з "Ісламським державою" і в стабілізації ситуації на кордоні Сирії та Туреччини, а значить – й у ситуації з міграційною кризою. Вони були найефективнішим опозиційним угрупованням у Сирії, яке довело, що в диктатури Асада може бути ефективна світська альтернатива. І тепер усі ці зусилля Трамп залишив на розсуд – або на розтерзання – Ердогана.

У Києві варто було би про це задуматися. Якщо Трампові не потрібні такі друзі, як курди – то навіщо йому потрібні друзі, яких він ніколи не хотів мати, друзі мимоволі?

Той, хто захоче допомогти йому важкої миті, подяки не дочекається.

Віталій ПОРТНИКОВ
 
Украина победила. Не только в футбол. В суде. Коломойского. В суде Лондона.

Большая победа для Украины, иллюстрирующая и силу британского права, и сюрреалистичность украинской судебной системы
.

Украина победила в апелляции в Высоком суде Лондона Коломойского. Адвокаты олигарха пытались доказать, что у лондонского суда нет права рассматривать дело "Приватбанка", а значит, надо разморозить активы и отпустить его домой. Ключевая проблема Игоря КоломойскПри этом, в суде адвокаты олигарха не оспаривали факт вывода денег из банка. Они настаивали, что это не дело лондонского суда. Простой украинский междуусобчик, к чему тут британского правосудие. Но, к счастью, деньги из банка выводились через британские оффшорки, а значит, британская система правосудия тут причем. И значит, есть шанс на справедливый вердикт. Еще на первом этапе судья, который засомневался в юрисдикции, не сомневался в нарушении закона и наличии финансовых махинаций. Теперь тройка апелляционных судей решили, что и в юрисдикции не стоит сомневаться. Полностью поддержав позицию Украины (которую отстаивает государственный "Приватбанк"). По всем пунктам.

Лондонский суд выступил на стороне Украины абсолютно по всем пунктам. Суд постановил, что лондонский суд обладает юрисдикцией. Активы Коломойского остаются заморожены. А судебный процесс против бывших собственников "Приватбанка" не должен задерживаться. Вплоть до предсказуемого теперь результата. Ибо после такого решения апелляции ждать иного вердикта просто невероятно глупо. Это та самая безоговорочная победа.

Что теперь? Теперь нет помех для того, чтобы рассматривать дело по сути. Это, конечно, долгий процесс. Высокий суд Лондона, в отличии от Печерского суда, Окружного административного суда и особенного гордого Барышевского суда, никуда не торопится. Но и решение при этом принимает правовое. А значит – высока вероятность того, что в результате мы получим вердикт по британскому праву, которым будет предписано продать замороженные активы бывших собственников банка. И передать деньги в бюджет Украины. В той или иной форме. Фактически суд Лондона назвал Коломойского преступником. И стыдно, что в Украине он позиционируется по-другому.

Единственный путь для Коломойского теперь – получить контроль над "Приватбанком" и отозвать иск. Под любым предлогом. Даже сравнивать Высокий суд Лондона со слепыми футбольными арбитрами из Англии. Кричать о патриотизме и о том, что украинцы должны разбираться сами. Без буржуев. Все, лишь бы не получить финальный вердикт и не отдать все свои активы.

А теперь еще интереснее послушать о том, что у Украины слабая юридическая позиция. И о том, что надо искать компромисс с олигархом и прощать ему 5,5 млрд долларов, которые налогоплательщики влили в "Приватбанк", чтобы спасти его от банкротства, а финансовую систему Украины от коллапса. Этот суд дает для украинской власти четкий ориентир. Ориентир правосудия. И любые решения украинских судов, которые будут противоречить суду Лондона, всегда и везде б цивилизованном обществе будут восприниматься однозначно. Как факт того, что украинскую власть контролирует олигарх, который уже может считаться украинским Пабло Эскобаром. И нет сомнений, что сейчас, после поражения в Лондоне, он активизирует свои действия в Украине. Ведь потеря всех своих активов стала для него еще ближе. И тут очень важно, чтобы украинская власть защитила интересы украинских налогоплательщиков.

Если украинская власть будет говорить, что в вопросе "Привата" все решает украинский суд, то она уже играет на стороне Коломойского. Суды в Украине не принимают правовые решения. И Зеленский это знает, и его офис это знает. Это знают и в Кабинете министров. Коломойский имеет влияние на суды. И власть это знает. Власть обязана вмешаться. Зеленский должен вмешаться. Это его долг как гаранта Конституции. Потому что он должен не просто влиять на суд, что можно осуждать. Он должен помешать Коломойскому влиять на суд.

И когда он не мешает Коломойскому, который использует свое влияние на суд, чтобы противостоять украинскому государству, то он уже помогает Коломойскому. Если лидер государства не играет на стороне государства – то это игра в поддавки. Потому что никто другой не может помешать олигарху изнасиловать страну. И это видят все. И лицемерно говорить о независимом суде. И сегодня Верховный суд Лондона подчеркнул, что любые компромиссы с Коломойским – суть предательство. И преступление. И любой, кто помогает теперь Коломойскому – его сообщник.

Сергей ФУРСА
 
Дешева демагогія заради "м'якої капітуляції" – експерт про план "Б" Пристайка

44265cc3e11f664d6605563dea636870_1568189481.webp


Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко нарешті озвучив план "Б" – альтернативу в разі провалу "формули Штайнмаєра" Зробив він це в Люксембурзі після засідання комітету із закордонних справ Європарламенту. У викладі міністра ситуація зводиться до такого: "Ця "формула Штайнмаєра" була придумана й узгоджена не цим урядом, ми просто, на відміну від попереднього уряду, виконуємо те, на що Україна вже погодилася. Це болючий компроміс, ми знаємо й чуємо кожне слово, сказане проти цього, але водночас ми все ж сподіваємося, що можна піти цим шляхом, не заходячи так далеко, щоб не зашкодити нашому суверенітетові, територіальній цілісності більше, ніж уже зараз є".

При цьому Пристайко альтернативою "шляху до миру" через "формулу Штайнмаєра" називає "повну мобілізацію". А під останньою він розуміє щось апокаліптичне: "Якщо для народу це прийнятна ціна, ми це робимо. Якщо ні, ми повинні знати, наприклад, я говорив уже, звертався до наших депутатів, якщо вони серйозно до цього ставляться, тоді ми забираємо третину нашого бюджету, із пенсій, зарплат, медичного страхування, переводимо це в мобілізацію нашої армії та намагаємося захистити себе без мирного процесу. Всі ці опції перед українським народом, але уряд має обов'язок вибрати й запропонувати кращі з цих рішень".

Даруйте за різкість, але все це більше нагадує дешеву демагогію, покликану заспокоїти протестувальників проти капітуляції в центрі Києва й інших українських міст, а не серйозні політичні міркування. Почнімо з того, що ніяких юридично значимих зобов'язань, пов'язаних із реалізацією "формули Штайнмаєра", уряд Петра Порошенка на себе не брав. Цієї сумнівної честі зараз збирається удостоїтися уряд Володимира Зеленського.

При цьому він повинен чудово розуміти, що в разі втілення "формули Штайнмаєра" в життя за російським сценарієм (а на інший сценарій Путін просто не погодиться) жодних шансів зберегти політичний суверенітет і територіальну цілісність України у принципі не залишиться. Адже тоді, не треба забувати про це, нинішні псведореспубліки з усіма своїми незаконними збройними формуваннями та російськими військовими радниками, інструкторами та фахівцями мирно увійдуть до складу України. А їхні керівники, які ще вчора воювали з українською армією, стануть шанованими депутатами Верховної Ради і, користуючись особливим статусом сепаратистських псевдореспублік, зможуть надійно блокувати всі кроки України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції.

Жодної української влади у вигляді чиновників і поліції на території "окремих районів Донецької та Луганської областей" так і не з'явиться. Всім заправлятимуть Росія та сепаратисти. Вибори ж в ОРДЛО перетворяться на трагікомедію, підсумки якої ОБСЄ та Україна "заради збереження миру", згнітивши серце, одначе визнають. А далі – більше. За підтримки Росії "особливого статусу" для себе можуть зажадати й інші українські території, наприклад, Одеська область або Закарпаття. І що тоді робити Києву? Проводити АТО в Одесі або Ужгороді?

І для того, щоб переконати депутатів Ради й народ України в необхідності "м'якої капітуляції", міністрові закордонних справ доводиться вдаватися до відвертої демагогії. Та хто йому повірить? Як альтернативу втіленню в життя "формули Штайнмаєра" Пристайко фактично називає повномасштабну війну України з Росією. Адже одну третину бюджету витрачають на оборону лише в умовах воєнного часу, коли доводиться утримувати повністю відмобілізовані збройні сили.

Але даруйте, щойно представники уряду бадьоро відрапортували, що в державний бюджет на наступний рік закладені рекордні військові витрати, хоча вони, ясна річ, далеко не дотягують до третини від усього бюджету. Значить, попри "формулу Штайнмаєра", в Києві в миролюбність Путіна не дуже й то вірять. Але чи вірять Зеленський і Пристайко у те, що на Донбасі дійсно може виникнути повномасштабна війна?

Уявімо собі розвиток подій за найгіршим сценарієм. "Формула Штайнмаєра" так і не втілилась у відповідні українські закони. Зустріч у "нормандському форматі" не відбулася й відкладена на невизначений термін. Чи означатиме це швидкий початок нової війни на Донбасі? Україна велику війну з метою повернення Донбасу точно не почне. Про це неодноразово говорили й сам президент Зеленський, й інші члени його команди. Та й елементарний здоровий глузд підказує, що з українського боку вести наступальну війну проти Росії, з огляду на непорівнюваний військовий потенціал двох країн, було б чистим безумством і самогубством.

Отже, говорячи про "повну мобілізацію", Пристайко мав на увазі можливість того, що велику війну почне Росія. Але чи реальний такий сценарій? Для великої війни нинішніх двох так званих "армійських корпусів" загарбників ОРДЛО з украпленнями в них російських частинам і підрозділів точно не вистачить. Доведеться використовувати десятки, якщо навіть не сотні тисяч солдатів регулярної російської армії, тисячі одиниць бойової техніки.

Така концентрація сил і їхнє подальше вторгнення в Україну ніяк не пройде непоміченим із боку Євросоюзу і США. А їхню реакцію Путін все одно прорахувати не зможе. Мінімальною реакцією може стати військова допомога Україні й руйнівні санкції проти Росії, а максимальною – спрямування в Україну військ НАТО. Тим паче що навіть у разі масштабного вторгнення російських військ, беручи до уваги їхню не надто високу боєздатність, швидко зламати український опір навряд чи вдасться.

Для розгрому України може знадобитися близько місяця, а такого великого терміну США та ЄС Росії точно не нададуть. Тому сценарій великої війни Росії та України добрий для романів і фільмів у жанрі альтернативної історії, але не може бути втілений у життя в нинішній геополітичній реальності. Набагато ймовірніший інший сценарій – продовження нинішньої уповільненої війни вздовж лінії розмежування на Донбасі з майже щоденними перестрілками та жертвами з обох боків. Так, це важко і трагічно, але катастрофою не є та "повної мобілізації" не вимагає.

За незалежність України доводиться платити дорогу ціну, і країна вже заплатила за неї життями більш ніж чотирьох тисяч своїх бійців. Але, щоб зменшити цю ціну, треба не капітулювати, а дозволити українським військовослужбовцям на фронті адекватно відповідати вогнем на вогонь ворога. Капітуляція ж у форматі "формули Штайнмаєра" може взагалі залишити Україну без боєздатної армії.

Борис СОКОЛОВ
 
А кстати.. раз уж помянул моё имя всуе.. А у вас там реально принято хвастаться тем, что кто-то едет на море? Это типа считается круто?
Я просто спрашиваю.. просто те, с кем я обычно общаюсь из Харькова, как-то особо не обозначают такие события. Может это они со мной так.. скромно, а сами там развешивают объявления по поездам метро.. типа, поглядите на меня.. я еду на море...
Просто интересно.
Не на море, а на зимовку. На море едут на пару недель, а на зимовку - на 3-4 месяца. И как-бы не я эту тему поднял еще в прошлом году.)))
Кстати, а правда что Сан-Франциско - столица ЛГБТ-сообщества США? А то тут латентных дохуя, а спросить стесняются)))
 
Україні час замислитися: Трамп відмовляється від друзів

6656587.webp


Рішення американського президента Дональда Трампа про виведення військ із Сирії – що призвело до потужного наступу турецьких військ на позиції місцевих курдів – уже викликало цілий шквал негативної реакції у світі й у самій Америці, також і з боку традиційних союзників американського президента.

Спостерігачі помітили демонстративну підтримку сирійських курдів ізраїльським прем'єром Беньяміном Нетаньягу – близьким особистим другом Трампа. Обурення висловили і представники євангельських спільнот США – традиційного Трампового електорату. Із критикою виступають найавторитетніші представники цієї групи населення, які переконують Трампа в необхідності змінити свою політику. І тільки тут, в Україні, тиша.

Сирія цікавить нас тільки тоді, коли сирійські міста бомбардує Росія і можна нагадувати світові про її людожерство. Але в усіх інших випадках криза на Близькому Сході залишається далеко від інтересів українців. А даремно.

Тому що відхід США із Сирії означає не тільки зростання ролі Росії в регіоні та світі. Він означає, що президент США відмовляється від справжніх друзів. А сирійські курди були куди важливішими для Білого дому, ніж українці, про яких Трамп ніколи й чути не хотів. Вони зіграли важливу роль у боротьбі з "Ісламським державою" і в стабілізації ситуації на кордоні Сирії та Туреччини, а значить – й у ситуації з міграційною кризою. Вони були найефективнішим опозиційним угрупованням у Сирії, яке довело, що в диктатури Асада може бути ефективна світська альтернатива. І тепер усі ці зусилля Трамп залишив на розсуд – або на розтерзання – Ердогана.

У Києві варто було би про це задуматися. Якщо Трампові не потрібні такі друзі, як курди – то навіщо йому потрібні друзі, яких він ніколи не хотів мати, друзі мимоволі?

Той, хто захоче допомогти йому важкої миті, подяки не дочекається.

Віталій ПОРТНИКОВ

Курды - друзи?! Упаси Господь от таких друзей. А Турция - член НАТО. Одна страна НАТО должна пиздить другую страну НАТО из-за каких-то бармалеев?! Да ну нахуй! И портникова тоже. Хотя он будет только рад))
 
Шлонгин интересуется лгбтшниками в СанФране... :рл:
Видать "наших западных партнёров" так и не нашёл. :trollface:
 
Нушо, яйцетрус, ни где меня больше не видел?
 
Блин, как предсказуемо--зрада--зе--покатушки с тюменскими в Тай на мальчиков--
карантин в фсб--бутылка в жопе--возвращение в Неньку в новом качестве--шарий в ленте..
Скоропостижно сгнидился у утонул в блевотине русского мира--чмырь опущенный:рл:
 
Блин, как предсказуемо--зрада--зе--покатушки с тюменскими в Тай на мальчиков--
карантин в фсб--бутылка в жопе--возвращение в Неньку в новом качестве--шарий в ленте..
Скоропостижно сгнидился у утонул в блевотине русского мира--чмырь опущенный:рл:

Ну и нахуй ты тут исповедуешься? Ищешь сочувствия?)))
 
просто вечер вскукареков яйцетруса, ехал себе и ехал бы, нет ж надо зайти насрать, пидор, шо с него взять
 
Убили военнопленного, рускомирцы. Ждут договорняков по середине где то (С)

de2815ef7f1f7553f1f6.webp
 
Как эти два долбоёба похожи , рома-алкаш и тай-братец .
Нажрутся, и давай душу по-пьяни изливать, искать виновных в своих бедах.
Лечите голову, может попустит. Но это не точно.
 
оно во всех постах себя узнает или только в тех, где его пидором называют?
 
Назад
Зверху Знизу