Статус: Офлайн
Реєстрація: 21.06.2006
Повідом.: 1666
Реєстрація: 21.06.2006
Повідом.: 1666
12,5% !!
Зростання промислового виробництва у березні до березня 2006 року склало 10,7%. Приріст за І квартал дещо перевищив наші прогнозні оцінки і становить 12,5%. Суттєвий приріст виробництва у березні порівняно з лютим (на 12,9%) є щорічним сезонним явищем.
Позитивна динаміка промисловості найбільшою мірою визначалась зростанням виробництва у металургії, машинобудуванні і харчовій промисловості: близько 80% приросту забезпечувалось зростанням випуску продукції у даних галузях та їх внесок до зростання промисловості в цілому становив 3,8; 2,7 та 1,9 відс. пункти відповідно.
У березні, в основному за рахунок низької статистичної бази минулого року, спостерігається зростання у виробництві коксу та продуктів нафто перероблення (7,2% до березня 2006 року), що позитивно позначилось на зростанні промисловості в цілому. Внесок галузі до зростання у березні склав 0,8 відс.пункта.
Суттєве зростання виробництва у березні (до березня 2006 року) відбулось в обробленні деревини та виробництві виробів з деревини (37%) та виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (27,2%, за рахунок суттєвого зростання обсягу будівельних робіт). Третій місяць поспіль продовжує швидко зростати виробництво у машинобудуванні (17,4%), що є свідченням якісних змін у структурі промислового виробництва у бік більш наукоємної, інвестиційноспрямованої продукції.
Позитивну динаміку промисловості у березні найбільшою мірою визначало зростання у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (внесок галузі у зростання був найбільшим і склав 3,8 відс. пункта). Це, в основному, пов’язано із зростанням зовнішнього попиту та утриманням експортних цін на металопродукцію на досить високому рівні.[1] Вітчизняні металургійні підприємства експортують, головним чином, гарячекатану сталь, катанку, труби, товстий лист, що в цілому відповідає асортименту, який користується попитом на світовому ринку.
У березні (до березня 2006 року) збільшилось виробництво всіх найважливіших видів металургійної продукції (крім котлів центрального опалення). Позитивним фактором є тривале зростання обсягів виробництва металургійної продукції з більш високою часткою доданої вартості – резервуарів та цистерн металевих (на 34,5%), труб великого та малого діаметрів (на 8,2%), радіаторів центрального опалення (на 5,8%).
Внаслідок випереджаючого розвитку суміжних галузей-споживачів внутрішній попит на металургійну продукцію також суттєво зростає. Основними споживачами є сама металургія, а також будівництво і машинобудування: дані галузі використовують більше 70% випуску продукції металургії, яка направляється на внутрішній ринок.
Однією з умов ефективної інтеграції вітчизняних металургійних компаній в глобальні процеси світового ринку сталі є корінне технічне переозброєння своїх підприємств. Без прискореного технічного переозброєння продукція більшості вітчизняних металургійних підприємств буде стрімко втрачати конкурентоспроможність: низький рівень продуктивності праці, висока енерго- і матеріаломісткість поступово нівелює основну конкурентну перевагу – низьку собівартість.
За оцінками експертів, впровадження передових технологій в українському гірничо-металургійному комплексі (ГМК) дозволить зменшити споживання природного газу на 4,6 млрд. куб.м. Мова йде, перш за все, про відмову від мартенівського виробництва сталі, яке в даний час збереглося тільки в Україні (44% від загального обсягу виробництва сталі), РФ (20%) і Індії. При цьому найбільш перспективним представляється перехід на електрометалургійний спосіб виплавки. Відмова від мартенівського способу виробництва сталі на користь електрометалургійного дозволить скоротити щорічну витрату природного газу з 1,32 до 0,12 млрд куб. м. У світі електрометалургійним способом виплавляється 32% загального обсягу сталі, в Україні – 4%. Крім того, в українському ГМК необхідно впровадження безперервного лиття заготовки, оскільки існуючі технології передбачають розігрівання вже готових зливків для подальшого лиття заготовки, а це вимагає додаткових витрат енергоресурсів на розігрівання. Впровадження безперервного лиття дозволить скоротити річні витрати природного газу з 1,22 до 0,62 млрд куб.м. У світі методом безперервного лиття виробляється 93% загального обсягу сталевої заготовки, в Україні – 23%. Впровадження технології пилевугільного вдування при доменному виробництві сталі дозволить скоротити витрату природного газу з 3,05 до 0,25 млрд куб.м. на рік. У даний час енерговитрати на виробництво сталевого прокату в Україні складають 30,8 ГДж/т, в РФ – 29,8 ГДж/т, в ЄС – 24,8 ГДж/т, в Японії – 21,5 ГДж/т.
(Мля, самое время Юльке побороться с отечественными концернами и изъять у них инвестиционные ресурсы - так мы с мартенами и в 22-й век войдём под оранжевые визги. - В.)
Третій місяць поспіль спостерігається значне нарощування темпів виробництва у машинобудуванні. Внесок галузі до загального приросту у березні становив 2,7 відс. пункти. Визначальним чинником зростання виробництва залишається зовнішній попит на продукцію галузі, тобто, темпи росту випуску капітальних товарів залежать від обсягів експорту даної продукції[2]. Як наслідок, збільшується частка машинобудування в структурі експорту (у січні 2007 року вона склала 14% проти 9,6% у січні 2006 році), що в цілому є позитивним фактором, оскільки свідчить про зростання рівня конкурентоспроможності промисловості. Слід відмітити, що одночасно розширюється ємність вітчизняного ринку машинобудування. Попит на внутрішньому ринку зростає завдяки оновленню основних фондів та впровадженню енергозберігаючих технологій.
Активізація інвестиційного попиту, зростання доходів населення та активізація споживчого кредитування стимулювала зростання продажів легкових автомобілів та побутової техніки. У березні випуск автомобілів зріс на 34,6%, холодильників-морозильників побутових на 26,7%.
Приріст випуску продукції машинобудування визначався зростанням таких його складових, як виробництво транспортних засобів (на 18%) та машин і устаткування (на 17,2%).
У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів зберігається тенденція до нарощування обсягів виробництва. Цьому сприяло збільшення внутрішнього попиту, часткове відновлення поставок продукції м'ясної групи до Російської Федерації та значні обсяги надходження на переробку цукрових буряків і соняшнику. У березні збільшилось виробництво майже всієї основної номенклатури продукції, окрім молока обробленого рідкого, масла вершкового, продуктів кисломолочних (через існуюче часткове обмеження на експорт молочної продукції до РФ) та хлібобулочних виробів (що є свідченням підвищення життєвого рівня населення). У тому числі значно зросло виробництво яловичини і телятини мороженої (в 2,5 р.), свинини мороженої (в 1,6 р.).
Основним чинником зростання було підвищення купівельної спроможності населення[/B], а також сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків для експорту вітчизняного продовольства. Експорт готових харчових продуктів зріс у січні на 36,3% (до січня 2006р.) в основному в країни СНД (Молдова, Казахстан, Грузія та РФ).
У березні продовжується суттєве нарощення виробництва у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 27,2%), внаслідок зростання обсягу будівельних робіт. У березні (до березня 2006 року) зросло виробництво виробів з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах (в 2,7 р.), цементу (на 33,1%), цегли керамічної невогнетривкої будівельної (на 22,5%).
Основні фактори, які впливали на розвиток ситуації у добувній промисловості, у березні залишились незмінними. Зростання склало 4,3% (до березня 2006 року), однак це відбувається, як і раніше, за рахунок зростання добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних (на 15%) і пов’язано з високим попитом з боку металургійної галузі. При цьому добування паливно-енергетичних корисних копалин (вугілля, нафта, газ), в умовах суттєвої енергетичної залежності країни, скоротилось на 2%. А видобування кам’яного та бурого вугілля, торфу (основного замінника імпортних енергоресурсів) продовжує скорочуватись (на 5,4%) (через зменшення попиту, у тому числі з боку ТЕЦ).
Зростання промислового виробництва у березні до березня 2006 року склало 10,7%. Приріст за І квартал дещо перевищив наші прогнозні оцінки і становить 12,5%. Суттєвий приріст виробництва у березні порівняно з лютим (на 12,9%) є щорічним сезонним явищем.
Позитивна динаміка промисловості найбільшою мірою визначалась зростанням виробництва у металургії, машинобудуванні і харчовій промисловості: близько 80% приросту забезпечувалось зростанням випуску продукції у даних галузях та їх внесок до зростання промисловості в цілому становив 3,8; 2,7 та 1,9 відс. пункти відповідно.
У березні, в основному за рахунок низької статистичної бази минулого року, спостерігається зростання у виробництві коксу та продуктів нафто перероблення (7,2% до березня 2006 року), що позитивно позначилось на зростанні промисловості в цілому. Внесок галузі до зростання у березні склав 0,8 відс.пункта.
Суттєве зростання виробництва у березні (до березня 2006 року) відбулось в обробленні деревини та виробництві виробів з деревини (37%) та виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (27,2%, за рахунок суттєвого зростання обсягу будівельних робіт). Третій місяць поспіль продовжує швидко зростати виробництво у машинобудуванні (17,4%), що є свідченням якісних змін у структурі промислового виробництва у бік більш наукоємної, інвестиційноспрямованої продукції.
Позитивну динаміку промисловості у березні найбільшою мірою визначало зростання у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (внесок галузі у зростання був найбільшим і склав 3,8 відс. пункта). Це, в основному, пов’язано із зростанням зовнішнього попиту та утриманням експортних цін на металопродукцію на досить високому рівні.[1] Вітчизняні металургійні підприємства експортують, головним чином, гарячекатану сталь, катанку, труби, товстий лист, що в цілому відповідає асортименту, який користується попитом на світовому ринку.
У березні (до березня 2006 року) збільшилось виробництво всіх найважливіших видів металургійної продукції (крім котлів центрального опалення). Позитивним фактором є тривале зростання обсягів виробництва металургійної продукції з більш високою часткою доданої вартості – резервуарів та цистерн металевих (на 34,5%), труб великого та малого діаметрів (на 8,2%), радіаторів центрального опалення (на 5,8%).
Внаслідок випереджаючого розвитку суміжних галузей-споживачів внутрішній попит на металургійну продукцію також суттєво зростає. Основними споживачами є сама металургія, а також будівництво і машинобудування: дані галузі використовують більше 70% випуску продукції металургії, яка направляється на внутрішній ринок.
Однією з умов ефективної інтеграції вітчизняних металургійних компаній в глобальні процеси світового ринку сталі є корінне технічне переозброєння своїх підприємств. Без прискореного технічного переозброєння продукція більшості вітчизняних металургійних підприємств буде стрімко втрачати конкурентоспроможність: низький рівень продуктивності праці, висока енерго- і матеріаломісткість поступово нівелює основну конкурентну перевагу – низьку собівартість.
За оцінками експертів, впровадження передових технологій в українському гірничо-металургійному комплексі (ГМК) дозволить зменшити споживання природного газу на 4,6 млрд. куб.м. Мова йде, перш за все, про відмову від мартенівського виробництва сталі, яке в даний час збереглося тільки в Україні (44% від загального обсягу виробництва сталі), РФ (20%) і Індії. При цьому найбільш перспективним представляється перехід на електрометалургійний спосіб виплавки. Відмова від мартенівського способу виробництва сталі на користь електрометалургійного дозволить скоротити щорічну витрату природного газу з 1,32 до 0,12 млрд куб. м. У світі електрометалургійним способом виплавляється 32% загального обсягу сталі, в Україні – 4%. Крім того, в українському ГМК необхідно впровадження безперервного лиття заготовки, оскільки існуючі технології передбачають розігрівання вже готових зливків для подальшого лиття заготовки, а це вимагає додаткових витрат енергоресурсів на розігрівання. Впровадження безперервного лиття дозволить скоротити річні витрати природного газу з 1,22 до 0,62 млрд куб.м. У світі методом безперервного лиття виробляється 93% загального обсягу сталевої заготовки, в Україні – 23%. Впровадження технології пилевугільного вдування при доменному виробництві сталі дозволить скоротити витрату природного газу з 3,05 до 0,25 млрд куб.м. на рік. У даний час енерговитрати на виробництво сталевого прокату в Україні складають 30,8 ГДж/т, в РФ – 29,8 ГДж/т, в ЄС – 24,8 ГДж/т, в Японії – 21,5 ГДж/т.
(Мля, самое время Юльке побороться с отечественными концернами и изъять у них инвестиционные ресурсы - так мы с мартенами и в 22-й век войдём под оранжевые визги. - В.)
Третій місяць поспіль спостерігається значне нарощування темпів виробництва у машинобудуванні. Внесок галузі до загального приросту у березні становив 2,7 відс. пункти. Визначальним чинником зростання виробництва залишається зовнішній попит на продукцію галузі, тобто, темпи росту випуску капітальних товарів залежать від обсягів експорту даної продукції[2]. Як наслідок, збільшується частка машинобудування в структурі експорту (у січні 2007 року вона склала 14% проти 9,6% у січні 2006 році), що в цілому є позитивним фактором, оскільки свідчить про зростання рівня конкурентоспроможності промисловості. Слід відмітити, що одночасно розширюється ємність вітчизняного ринку машинобудування. Попит на внутрішньому ринку зростає завдяки оновленню основних фондів та впровадженню енергозберігаючих технологій.
Активізація інвестиційного попиту, зростання доходів населення та активізація споживчого кредитування стимулювала зростання продажів легкових автомобілів та побутової техніки. У березні випуск автомобілів зріс на 34,6%, холодильників-морозильників побутових на 26,7%.
Приріст випуску продукції машинобудування визначався зростанням таких його складових, як виробництво транспортних засобів (на 18%) та машин і устаткування (на 17,2%).
У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів зберігається тенденція до нарощування обсягів виробництва. Цьому сприяло збільшення внутрішнього попиту, часткове відновлення поставок продукції м'ясної групи до Російської Федерації та значні обсяги надходження на переробку цукрових буряків і соняшнику. У березні збільшилось виробництво майже всієї основної номенклатури продукції, окрім молока обробленого рідкого, масла вершкового, продуктів кисломолочних (через існуюче часткове обмеження на експорт молочної продукції до РФ) та хлібобулочних виробів (що є свідченням підвищення життєвого рівня населення). У тому числі значно зросло виробництво яловичини і телятини мороженої (в 2,5 р.), свинини мороженої (в 1,6 р.).
Основним чинником зростання було підвищення купівельної спроможності населення[/B], а також сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків для експорту вітчизняного продовольства. Експорт готових харчових продуктів зріс у січні на 36,3% (до січня 2006р.) в основному в країни СНД (Молдова, Казахстан, Грузія та РФ).
У березні продовжується суттєве нарощення виробництва у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 27,2%), внаслідок зростання обсягу будівельних робіт. У березні (до березня 2006 року) зросло виробництво виробів з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах (в 2,7 р.), цементу (на 33,1%), цегли керамічної невогнетривкої будівельної (на 22,5%).
Основні фактори, які впливали на розвиток ситуації у добувній промисловості, у березні залишились незмінними. Зростання склало 4,3% (до березня 2006 року), однак це відбувається, як і раніше, за рахунок зростання добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних (на 15%) і пов’язано з високим попитом з боку металургійної галузі. При цьому добування паливно-енергетичних корисних копалин (вугілля, нафта, газ), в умовах суттєвої енергетичної залежності країни, скоротилось на 2%. А видобування кам’яного та бурого вугілля, торфу (основного замінника імпортних енергоресурсів) продовжує скорочуватись (на 5,4%) (через зменшення попиту, у тому числі з боку ТЕЦ).
Останнє редагування:
Зарплат? 
Покажи, плз!!! 
. Конечно между 12 и 27 гривнами есть офигенная разница. И подлый Янук надул до 12 а Ехануров и леди Ю опустили до 27 (цифры средние на мясо есть больше и меньше). Вы будте за кого хотите, но это, не стоит так весело с цифрами обращаться которые так легко проверить