Завершено виробництво психологічного трилера “Між нами” Соломії Томащук, в основу якого лягла історія двох жінок, які спираються одне на одну в пошуках шляхів розв’язання власних ціннісних та емоційних проблем. В головних ролях – Анастасія Пустовіт та Ірма Вітовська.
Про це повідомляє Держкіно. Стрічку створено компанією Up Ua Studio, продюсерка Поліна Герман. Фільмування трилеру відбулося влітку 2020 року у Києві.
У фільмі йдеться про складний вибір між близькою людиною та моральними принципами. Дві головні героїні — Саша та Аня змушені його зробити: Саша стосовно власного чоловіка, Аня стосовно сина. Драматизм ситуації загострюється, коли вони виявляються залучені у темну історію злочину. Слоган стрічки — “Тільки нікому не кажи!”.
Головні ролі виконали Анастасія Пустовіт (“Коли падають дерева”, “Перші ластівки. Zалежні”), Ірма Вітовська (“Мої думки тихі”, “Казка старого мельника”), Дмитро Сова, Євген Єфремов, Михайло Дзюба, Сергій Детюк, Євгеній Ламах. В одній зі сцен у повному складі знялись музиканти гурту “Вагоновожатые”.
“Між нами” — ігровий повнометражний дебют режисерки та сценаристки Соломії Томащук. Раніше режисерка зняла декілька короткометражних фільмів. Співавтор сценарію та оператор-постановник стрічки Юрій Дунай, добре відомий глядачу по фільму “Черкаси”. Художник — постановник Юрій Григорович, композитор — Антон Байбаков.
Нагадаємо, кінопроєкт став одним з переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно. Загальна вартість виробництва картини склала 11,2 млн грн (100% державна підтримка).
Прем'єра запланована на 2022-й рік. Точної дати поки що немає.
19 серпня, напередодні Дня Незалежності, в українських кінотеатрах стартує проєкт «Нове українське кіно». На великих екранах продемонструють добірку українських фестивальних хітів і фільмів-подій, створених у незалежній Україні.
До програми «Нового українського кіно» увійшли сім стрічок, визнаних закордоном і на батьківщині:
Зі стрічки «Плем’я» (2014) Мирослава Слабошпицького розпочалася історія визнання українського кіно на великих міжнародних фестивалях. Картина здобула одразу три з чотирьох можливих нагород «Тижня критики» Каннського кінофестивалю 2014, включно з Ґран-прі. Кримінальна драма, знята мовою жестів, розповідає про молодого хлопця, який потрапляє в спеціалізований інтернат для тінейджерів з проблемами слуху. Хлопець намагається зайняти своє місце в ієрархії школи, де побутує кримінальна організація «Плем'я», і бере участь в кількох пограбуваннях. Та коли він зустрічає своє кохання, йому доводиться порушити неписані закони спільноти.
Призер Каннського кінофестивалю і претендент від України на «Оскар» 2018 року фільм «Донбас» (2018) Сергія Лозниці – це тринадцять коротких сюжетів, які показують панораму життя на окупованих територіях, від трагедії до комічного фарсу. Тут «зелені чоловічки» не можуть пригадати назви свого «рідного містечка, тут поруч». Тут німецького журналіста на блок-посту зустрічають криком «фашиста зловили!». Тут святкують весілля та влаштовують вуличні розправи, експропріюють на благо «республік» машини та гроші, живуть у підвалах, рятуючись від обстрілів. Фільм Сергія Лозниці шукає відповідь на питання: де в цьому калейдоскопі проходить грань між правдою і вигадкою?
Фільм «Додому» (2019) Нарімана Алієва – учасник Канн, володар Ґран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю та претендент від України на «Оскар» 2019 року. Стрічка розповідає про кримського татарина Мустафу, в якого помирає первісток. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.
Комедія Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» (2019), окрім здобуття призів кінофестивалів у Карлових Варах і Одесі, стала також справжнім глядацьким хітом, протримавшись у прокаті сім тижнів, а також пройшовши повторний прокат. Стрічка розповідає про молодого звукорежисера Вадима, який, зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті, отримує шанс розпочати все спочатку за кордоном. Просте завдання – записати голоси закарпатських тварин – може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» та вирушити в «привабливу Канаду». Подалі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється мама Вадима.
У 2020 році претендентом на «Оскар» від України стала антиутопічна драма «Атлантида» (2019) Валентина Васяновича – призер Венеційського кінофестивалю. Події фільму розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас знову у складі України, але його території визнані непридатними для проживання. Попри пустку і безвихідь, на тлі спустошення зароджується нове кохання.
Документальний фільм Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020) став призером американського кінофестивалю «Санденс», а також переможцем національного та міжнародного конкурсів Docudays UA. Картина розповідає про сім’ю, яка живе в «червоній зоні» Донбасу, де воєнні дії тривають вже шостий рік. Мама й діти мають різні захоплення, грають на різних музичних інструментах і навіть знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.
Анімаційний фільм «Віктор_Робот» (2020) Анатолія Лавренішина – володар Призу глядацьких симпатій Одеського міжнародного кінофестивалю, найкращий анімаційний фільм 2020 року за версією Національної премії кінокритиків «Кіноколо» та хіт Чілдрен Кінофесту. Сюжет розгортається у далекому майбутньому. Штучна зірка, що має забезпечувати енергією планети навколо себе, ламається. Єдиний, хто може її полагодити – дідусь маленької Віки, який і створив це світило. Однак він зникає за загадкових обставин. У стрічці звучать хітові саундтреки у виконанні Dakh Daughters, Антона Слєпакова («Вагоновожаті»), Мар’яни Головко та Марка Галаневича («ДахаБраха»). Композитор стрічки – Антон Байбаков.
впечатление от просмотрааа, ясно
За вагомий внесок у розвиток вітчизняного кінематографа та з нагоди 30-ї річниці Незалежності України були вручені Подяки Міністра культури та інформаційної політики України. Церемонія нагородження українських кінематографістів пройшла в межах Одеського міжнародного кінофестивалю. Подяками відзначено колективи авторів фільмів, які отримали понад 10% голосів за результатами голосування глядачів під час "Марафону фільмів: 30 років Незалежності", який проведено Державним агентством України з питань кіно.
За напрямом "Фільми широкої глядацької аудиторії" найбільшу кількість голосів отримали наступні картини:
"Мої думки тихі", режисер Антоніо Лукіч
"Кіборги", режисер Ахтем Сеітаблаєв .
За напрямом "Авторські фільми":
"Плем'я", режисер Мирослав Слабошпицький
"Додому", режисер Наріман Алієв
"Атлантида", режисер Валентин Васянович .
За напрямом "Документальні фільми":
"Земля блакитна, ніби апельсин", режисерка Ірина Цілик
"Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго", режисерка Надія Парфан
"Міф", режисери Леонід Кантер, Іван Ясній
"ЮКІ", режисер Володимир Мула.
Щиро вітаємо переможців марафону!
Тріумфатором 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю стала стрічка режисерки Катерини Горностай "СТОП-ЗЕМЛЯ", створена за підтримки Держкіно. За результатами глядацького голосування фільм отримав Гран-прі фестивалю.
За одностайним рішенням міжнародного журі Найкращим фільмом також визнана картина Катерини Горностай "СТОП-ЗЕМЛЯ", а команда непрофесійних акторів-підлітків, що знялась у стрічці, отримала нагороду за Найкращу акторську роботу.
Золотого Дюка за Найкращу режисерську роботу отримав Нікон Романченко за фільм "Leopolis Night".
Найкращий короткометражний фільм – "Папині кросівки" Ольги Журби. Також ця картина отримала нагороду Міжнародної федерації кіноперси Fipresci.
Приз Fipresci за найкращий повнометражний фільм отримала стрічка Тараса Дроня "Із зав'язаними очима".
Спеціальною відзнакою міжнародного журі відмічено картину "Суперник" Маркуса Ленца.
Вітаючи зі сцени переможців кінофестивалю, Голова Держкіно Марина Кудерчук зазначила, що дуже символічно, що у рік 30-річчя Незалежності України, фестиваль зробив акцент саме на національному кіно.
Я дуже щаслива, що саме на національний конкурс було зроблено ставку цього року. Ми бачимо, що українського кіно достатньо для показу на такому масштабному кінофестивалі, як Одеський МКФ. І я бажаю, щоб фестиваль, як і українське кіно, і надалі розвивалися та становилися ще більш масштабними. І щоб так, як протягом цього кінофестивалю представники кіноіндустрії підтримували одне одного, так і надалі ви залишалися однією кіноспільнотою, єдиною індустрією. А ми вас підтримаємо.
Голова Держкіно Марина Кудерчук
