10. Відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності
на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними
правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення)
при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право
власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У
порядку спадкування можуть передаватися також право користування
земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),
право користування чужою земельною ділянкою для забудови
(суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Правило статті 1225 ЦК ( 435-15 ) про те, що при переході до
спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та
споруди до них переходить право власності або право користування
земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який
необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не
визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка
переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було
надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні,
за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження
земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної
йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується
за законом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку
або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно,
то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено
нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його
обслуговування, незалежно від змісту заповіту.
За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при
спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був
установлений порядок користування ним - то з урахуванням цього
порядку.