Выбери меня, выбери меня, Птица счастья завтрашнего

ну заметь, тебя это очень сильно волнует, как меня водка - я не равнодушен к ней, я в нее влюблен.... а вот тебя занимает кое что другое
нет, долбоеб... ты себя переоцениваешь, как психолог... ты влюблен в водку и хуи... потому пишешь об этом в каждой теме, в надежде найти себе партнера... плюс - постоянно выпячиваешь свое женоненавистнечество... ну чистый алкопидор... но мне похуй.. просто в очередной раз макну тебя в твыое же говно, твоей же немытой харей...
 
Ебать как вы тут охуенно общаетесь. Просто охуенно. Продолжайте еще. Очень интересно.
 
Та ладно все равно? Телеканал Сталинград.. :рл: Всех ватников обязательно привьют, а заодно и чипируют.. :D

Україно, п’ю твої зіниці1
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти втекли на небо2,
Ходить їх до біса по землі.

Бачиш: з ними щогодини б’юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне3 знамено.

26.XII.1961 Симоненко Василь Андрійович
 
Україно, п’ю твої зіниці1
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти втекли на небо2,
Ходить їх до біса по землі.

Бачиш: з ними щогодини б’юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне3 знамено.

26.XII.1961 Симоненко Василь Андрійович
Отличный поэт и стихи - через 2 года после написания этого - помрет с отбитыми мусорами почками, так что там еще передает телеканал сталинград?
 
ТогдаДавайМутiт.

Гену)))
6e34312d2fe8b21c522746b2.jpg
 
так что там еще передает телеканал сталинград?

Я думаю, что канал сталинграад в ближайшие дни просто как и сам Сталин, если он смотрит с неба сможет позавидовать - зеленограду
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Я думаю, что канал сталинграад в ближайшие дни просто как и сам Сталин, если он смотрит с неба сможет позавидовать - зеленограду
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Это что бы еще раз подчеркнуть, что сталин тебе ближе зели? :незнаю:
 
Назад
Зверху Знизу