МІЙ ДОСВІД В КОФІ ХАУЗ
В переддень Незалежності України мав я от такий досвід в мережевому кафе в Києві, що привело мене до шоку. Офіціантка вперто зі мною спілкувалася російською мовою, наче б то і нічого страшного, та я не втримався, коли вона кожне моє прохання перекладала на російську мову і просила підтвердити, чи саме це я мав на увазі. Тоді я попросив все ж спілкуватися українською зі мною а не заставляти мене підтверджувати її російський варіант мого замовлення. Вона категорично відмовилася, ба більше того, коли я подякувавши виходив із кафе працівники навіть собі дозволили посміятися мені вслід. Це заставило мене повернутися і попрохати книгу скарг.
І тут я відкрив для себе щось неймовірне. ДО мене підійшов молодий хлопчина, працівник кафе і порадив не витрачати час на скаргу щодо української мови, оскільки керівництво практично не реагує на такі скарги, а також насміхається з них. Він показав мені ойю брошюру, що на світлинах і сказав, що згідно їхніх стандартів вони зобов'язані розмовляти російською. Коли він на одному із тренінгів запитав, чи можна спілкуватися українською і що ця брошюра надрукова для Росії, йому тренер і один із керівників відповіли : «ТОЛЬКО ПО-РУССКИ»! «Здесь (в Україні) всє прєкрасно понімают русскій язик і для 1% «повьорнутих» нікто стандарти мєнять нє будєт!»
Мережа «Кофі Хауз» російська мережа, але це нічого б могло не значити, важливо їхнє ставлення до мене і моїх співгромадян, до моєї землі, моєї мови, тощо!
Дуже доречно в тему сьогодення ігнорувати цю мережу, або ще більше - вказувати їм на хамське ставлення до України.
Прикро, але це наслідки позиції частини українців із ствердженням : «мені без різниці, якою мовою спілкуватися», на це їм відповідають хамським принизливим ставленням іноземні компанії.
